Киевский клуб любителей астрономии "Астрополис"

astromagazin.net
* *
Добро пожаловать, Гость. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.
17 Декабря 2017, 10:12:40


Автор Тема: Серпнева ніч  (Прочитано 1152 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Владимир 1

  • Оффлайн Оффлайн
  • Сообщений: 112
  • Благодарностей: 10
Серпнева ніч
« : 01 Августа 2011, 17:25:19 »
. - .

          Втомлена повсякденними переживаннями і турботами, душа конче потребує долучення до чогось величного, прекрасного, справжнього і вічного. Це надає можливість піднятись над буденністю, відновити сили та душевну рівновагу, осмислити життя, виокремити справжні цінності від оманливих.
          У світі, що нас оточує, одним з найвеличніших і найпрекрасніших видовищ природи, доступних для споглядання всім, є зоряне небо. Кожна зірка на ньому, навіть найтьмяніша, є далеким сонцем, схожим на наше, і лише велетенські відстані до зір роблять їх часто ледве помітними на небесному склепінні.
          Найчарівніша і найтаємничіша деталь зоряного неба – широка срібляста туманна смуга без чітких меж, що перетинає все небо – Чумацький Шлях. Таку назву дали йому наші далекі пращури ще за часів чумакування – промислу, який відігравав дуже важливу роль у житті тогочасних людей. Чумацький Шлях вказував чумакам шлях з Криму до Києва, до рідних домівок: пізніми серпневими вечорами ця «небесна дорога» простягалась від південної частини обрію до північної, будучи неначе відображенням на небозводі дороги земної.
          Тепер відомо, що Чумацький Шлях, який стародавні греки назвали Молочним Шляхом, є проекцією на небесну сферу грандіозної сплющеної дископодібної зоряної системи – Галактики, всередині якої ми й перебуваємо. Найкращий час для його спостережень – серпневі ночі, ще теплі, але вже достатньо темні та довгі. На жаль, яскравість Чумацького Шляху відносно невелика, тому він постає у всій своїй неперевершеній красі лише на цілковито темному небі за відсутності вуличного та місячного світла. Тоді легко побачити, що смуга Чумацького Шляху має неоднакові ширину та яскравість і складну будову. Справжню його природу відкрив італійський вчений Галілео Галілей, першим спрямувавши на нього телескоп близько чотирьохсот років тому. Тепер кожний охочий може повторити відкриття Галілея навіть за допомогою звичайного бінокля і переконатись, що загадкове сяйво Чумацького Шляху створене світлом міріад зірок слабкого блиску.
          Ділянка Чумацького Шляху, що знаходиться серпневими ночами прямо над головою і дещо на південь від найвищої точки небесної сфери, у наш час називається сузір`ям Лебедя. Збереглась і його прадавня українська назва – Хрест: його утворюють з`єднані уявними лініями найяскравіші зорі цієї частини неба, причому у вершині хреста знаходиться найпомітніша з них. Як стало відомо не так давно, саме у напрямку цього сузір`я стрімко летить наша Сонячна система у своєму неспинному русі навколо центра Галактики.
          Читачі, мабуть, чули про невидиме на наших широтах сузір`я Південного Хреста - символ південного неба, зображення якого присутнє на державних прапорах багатьох країн, розташованих у Південній півкулі нашої планети. Але не всім відомо, що небесний Хрест, до того ж, набагато більший за розмірами, знаходиться і на нашому, північному небі!
          У сузір`ї Лебедя розпочинається велика темна смуга, що ділить Чумацький Шлях на дві частини. До південного обрію він опускається двома неоднакової ширини та яскравості рукавами. Цей поділ не є реальним: насправді темна смуга являє собою скупчення величезних пилових хмар, що затримують світло безлічі розташованих за ними зірок.
          Дивлячись на південь, неважко зауважити найяскравішу на нашому небі зоряну хмару у східному рукаві Чумацького Шляху, яку називають його «перлиною» і яку окремими ночами з особливо прозорим небом цілком можна сплутати зі справжньою хмаринкою. Не випадково ця ділянка має назву сузір`я Щита. А ще південніше, ближче до обрію, знаходиться закритий від нас численними потужними пиловими хмарами центр нашої Галактики. У його напрямку Чумацький Шлях особливо широкий.
          При спостереженнях бездонного зоряного неба приходить розуміння грандіозності світобудови, що нас оточує, хвилююче душу майже фізичне відчуття нескінченності простору і часу, найвеличніше духовне і естетичне насолодження. 175 років тому російський поет Федір Тютчев написав неперевершені рядки:

                                     Не то, что мните вы, природа:
                                     Не слепок, не бездушный лик -
                                     В ней есть душа, в ней есть свобода,
                                     В ней есть любовь, в ней есть язык!

« Последнее редактирование: 27 Декабря 2011, 16:18:21 от Владимир 1 »
Записан

Roman K.

  • Оффлайн Оффлайн
  • Сообщений: 720
  • Благодарностей: 22
  • Забанен!
  • Plus lucis non semper melius est
Re: Серпнева ніч
« Ответ #1 : 01 Августа 2011, 23:22:20 »
. - .

Непогано написано, особливо перша половина.  :)

(...) будучи неначе відображенням на небозводі дороги земної.
Небосхилі?  :shuffle:
Записан
Arsenal 15075eq3.2, SW 1309eq3.2, біно 20х90, Watec 902h2, Canon 600d

Владимир 1

  • Оффлайн Оффлайн
  • Сообщений: 112
  • Благодарностей: 10
Re: Серпнева ніч
« Ответ #2 : 02 Августа 2011, 10:31:07 »
. - .

          Щиро дякую!
          Стаття писалась мною для громадсько-політичної газети, для, так би мовити, найширшого загалу читачів, тому, зрозуміло, науковий рівень її відповідний - дуже популярний. Сподіваюсь, що вона буде цікавою і пізнавальною для аматорів-початківців, а фрагментами - і для досвідчених аматорів астрономії.
          "Небозвід" - це українське слово, власне, синонім слова "небосхил".
« Последнее редактирование: 28 Декабря 2011, 09:39:29 от Владимир 1 »
Записан