Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
25 Квітня 2024, 17:07:51

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Владимир 1]

«Сім`я вечеря коло хати,
  Вечірня зіронька встає.»
/Тарас Шевченко, 1847 р./

           Відмітною особливістю 2012 року стануть винятково сприятливі для наших широт умови видимості планети Венера, що повторюються через кожні 8 років. Протягом перших п`яти місяців Нового року планета стане окрасою нашого вечірнього неба, а всю другу його половину - неба ранкового. Завдяки великому блиску Венеру буде легко помітити відповідно після заходу або перед сходом Сонця. Вже на теперішній час за відсутності хмарності її можна спостерігати понад дві години ввечері у південно-західній частині неба.

           Венера є одним із найкрасивіших світил небозводу нашої планети. Впевнено посідаючи за яскравістю третє місце після Сонця та Місяця, вона була відома людям з найдавніших часів і займала одне з головних місць у їхній міфології. У багатьох народів планета була уособленням жінки, свою ж теперішню назву отримала на честь римської богині кохання і краси. Древніх спостерігачів Венера часто вводила в оману. Скажімо, античні греки вважали її двома різними світилами, одне з яких періодично з`являлося на вечірньому, а друге - на ранковому небі. Справа в тім, що Венера, на відміну від інших «мандрівних» світил (Юпітера, Марса, Сатурна), ніколи не перебуває на небосхилі всю ніч, а завжди «слухняно» супроводжує Сонце, неначе його вірний слуга.
           До нашого часу дійшли прадавні українські назви найяскравішої з планет. Наші пращури називали її Зоря (відповідно Вечірня чи Ранкова) або Вістунка. Зоря в українському фольклорі є символом дівчини-красуні, парубка ж уособлював Місяць. Зоря начебто розсипає по ланах і садах срібну росу, яку бачить Місяць, а краде Сонце, яке Зоря й випускає вранці на небо, відмикаючи ключем небесні ворота. Стародавнє зображення серпа Місяця поряд із яскравою зіркою (Венерою), що символізує цю пару, у наш час можна бачити на державних прапорах низки мусульманських країн (Туреччини, Азербайджану, Тунісу та інших).
           Велика яскравість Венери на нашому небі зумовлена кількома причинами. По-перше, вона - найближча від Землі велика планета; по-друге, знаходиться близько від Сонця (і отримує від нього вдвічі більше порівняно з нашою планетою світла); нарешті, Венера дуже добре відбиває сонячні промені.
           Серед всіх планет Сонячної системи Венера посідає особливе місце насамперед тому, що вона дуже схожа на нашу Землю за розмірами, масою, а також за віддаленістю від Сонця. Крім цього, найяскравіша планета огорнута потужною атмосферою з постійним суцільним шаром хмар (що, до речі, унеможливлює спостереження її поверхні за допомогою оптичних засобів). Все це ще у середині минулого століття надихало частину науковців, а особливо - письменників-фантастів, бачити у Венері «сестру Землі» з «райським» теплим достатньо вологим кліматом, схожим на той, що панував практично на всій нашій планеті у Мезозойській і першій половині нинішньої Кайнозойської ери. Та дійсність, як це нерідко буває, виявилась несхожою на очікувану «з точністю до навпаки». Як засвідчили результати досліджень Венери за допомогою космічних апаратів у 60-х - 80-х роках минулого століття, умови на поверхні цієї планети насправді «пекельні»: атмосферний тиск майже у 100 разів більший за земний, температура сягає близько 500 градусів за Цельсієм. Така приголомшлива відмінність станів двох майже однакових планет наштовхує на думку, що еволюція Землі ймовірно могла піти зовсім іншим шляхом - з усіма, як кажуть, наслідками, що з цього випливають…
           Венеру здавна влучно називали «планетою загадок». Не дивлячись на більш ніж вагомі успіхи науки у вивченні її природи, багато в чому загадковою вона залишається дотепер. Наведу лише два цікавих приклади.
           За допомогою точних радіолокаційних вимірювань було встановлено, що під час кожного проходження між Землею і Сонцем Венера обернена до нашої планети однією й тією ж своєю півкулею. Причину такої дивної синхронізації двох планет пояснити не вдається, адже через велику віддаль гравітаційна взаємодія між ними дуже слабка і явно недостатня для підтримування такого «вальсування».
           Наступну загадку може спостерігати власними очима кожний охочий, у чиєму розпорядженні є хоча б невеликий телескоп. Венеру за його допомогою можна бачити у вигляді не повністю освітленого Сонцем диска (причому чим ближче планета знаходиться від Землі, тим менша його частина освітлена), що змінює свої фази аналогічно супутнику нашої планети Місяцю. До речі, першим фази Венери спостерігав італійський вчений Галілео Галілей близько 400 років тому. Так ось, у періоди, коли планета має вигляд вузького серпа, за гарних атмосферних умов уважному спостерігачеві досить легко зауважити, що нічна частина її диска ледь помітно світиться. Це явище називають «попелястим світлом» Венери. Загальновизнаного пояснення його природи на сьогодні немає.
           Венера буде доступною для спостережень майже весь 2012 рік. До 6 червня вона з кожним днем наближатиметься до Землі. Найкращі умови видимості Венери настануть весною: з третьої декади березня по другу декаду квітня включно вона щоденно сяятиме яскравим «діамантом» на вечірньому небі протягом максимально можливих для наших широт чотирьох з половиною годин після заходу Сонця. Перед цим, 14 березня, відбудеться дуже красиве явище: зближення на небесній сфері двох найяскравіших планет - Венери і Юпітера. Власне, оскільки пересуватимуться ці планети небосхилом одна відносно одної досить повільно, то вони знаходитимуться поряд весь березень. 29 березня у телескоп можна буде бачити рівно наполовину освітлений Сонцем диск Венери (тобто вона матиме вигляд Місяця у першій чверті). Найбільшої яскравості планета досягне в останній декаді квітня - першій декаді травня. Протягом другої половини травня вузький серп Венери можна буде спробувати розгледіти навіть за допомогою сильного бінокля або зорової труби.
           Вранці 6 червня Венера знаходитиметься у просторі точно між нашою планетою та Сонцем і пройде перед його диском. Це астрономічне явище належить до найбільш рідкісних; наступне відбудеться лише у ХХІІ столітті.
           З кінця червня і до кінця року планету можна буде бачити на ранковому небі. Тепер вона поступово віддалятиметься від нашої планети. Найбільш яскравою Венера постане перед нами у середині липня, 15 серпня її диск знову буде освітленим рівно наполовину. З третьої декади серпня і аж до кінця вересня тривалість її ранкової видимості сягне чотирьох годин, після чого повільно зменшуватиметься.

[Владимир 1]

       P.S. Статтю написано для громадсько-політичної газети. Сподіваюсь, що вона буде цікавою і пізнавальною для школярів, аматорів-початківців, а також просто допитливих читачів.

[Roman K.]

Найкращі умови видимості Венери настануть весною

навесні

[Кастор]

спасибо интересная статья