Тема: "Паркер" - сонячний зонд (Прочитано 4456 раз)

mnn72

Не понял, а как это он так быстро туда добрался. Блин на Марс полгода летят, а тут за 3 месяца

Galaxy

Законы Кеплера ведь никто не отменял. Чем ближе к звезде (гравитационному центру) тем выше скорость. Все очень просто )
А при полете к Марсу – космический корабль отдаляется от Солнца.
И по сути никуда он еще не добрался. Доберётся только к 2024 му году

mnn72

Все равно, что не совсем въезжаю - 130 млн.км. за 3 месяца и 80 млн.км. за 6

Шо-то квадратное с круглым не сходится.

Galaxy

Невижу ничего странного!!!! Многое зависит от характера орбиты, от гравитационных маневров и так далее. По этому не уместно сравнивать время полета к двум разным небесным телам, которые движутся по разным орбитам.
Это все равно, что возразить: Почему Вояджеры - летели до Юпитера около 2-х лет, А Розетте понадобилось около 12 лет лететь к комете, которая в точке сближения уже находилась внутри орбиты Юпитера?

Напомнило видео, которое демонстрирует, что не всегда можно попасть на Небесное тело так сказать по прямой:

Тем более Я не думаю, что NASA будет врать и вводить в заблуждение. Зачем это ей?

?

Chepurny

Цитата: mnn72 від 09 Листопада 2018, 11:10:12

Не понял, а как это он так быстро туда добрался. Блин на Марс полгода летят, а тут за 3 месяца

Для периглія=0.16 а.о., афелія=1 а.о. (в реальності вже менше), велика піввісь a=1.16/2=0.58 а.о.
1 оберт на такій орбіті T=(a^3)^0.5=160 днів, пів-оберта (афелій->перигелій)=80 днів.
Для орбіти з афелієм на умовній Марсіанській орбіті 1.6 а.о. a=(1.6+1)/2=1.3; 1 оберт = 540 днів, пів-оберта - 270 днів. (Дуже спрощено, бо апарати летять не по гомановським траекторіям з афелієм строго на відповідній орбіті, але порядок величин такий).
Наче все сходиться

До речі, в обох випадках апарат повинен пройти значно більше одної а.о. (у випадку Марса довжина найбільш економічної піворбіти бідьша 2-х а.о.)

Chepurny

Вчора відбулась прес-конференція, присвячена 4-м публікаціям в журналі Nature, що базуються на перших даних з Parker. Про це повідомляє стаття на сайті Паркера:

http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/News-Center/Show-Article.php?articleID=132
http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/News-Center/
http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/

Із цікавого: Паркер зафіксував обертання сонячного вітру, який на більших дистанціях "дує" радіально від Сонця, а на малих - обертається разом з ним. Обертання починається на дистанціях понад 20 млн миль (32 млн км, >0.2 а.о.), добто далі, ніж очікували вчені, і перехід сонячного вітру від радіального потоку до обертання відбувається швидше, ніж очікували.
Нижче наведені декілька абзаців з посилання вище (для тих, хто лінується ходити за посиланнями

)

Near Earth, we see the solar wind flowing almost radially — meaning it's streaming directly from the Sun, straight out in all directions. But the Sun rotates as it releases the solar wind; before it breaks free, the solar wind was spinning along with it. This is a bit like children riding on a playground park carousel – the atmosphere rotates with the Sun much like the outer part of the carousel rotates, but the farther you go from the center, the faster you are moving in space. A child on the edge might jump off and would, at that point, move in a straight line outward, rather than continue rotating. In a similar way, at some point between the Sun and Earth, the solar wind transitions from rotating along with the Sun to flowing directly outwards, or radially, like we see from Earth.

Exactly where the solar wind transitions from a rotational flow to a perfectly radial flow has implications for how the Sun sheds energy. Finding that point may help us better understand the lifecycle of other stars or the formation of protoplanetary disks, the dense disks of gas and dust around young stars that eventually coalesce into planets.

Now, for the first time — rather than just seeing that straight flow that we see near Earth — Parker Solar Probe was able to observe the solar wind while it was still rotating. It's as if Parker Solar Probe got a view of the whirling carousel directly for the first time, not just the children jumping off it. Parker Solar Probe's solar wind instrument detected rotation starting more than 20 million miles from the Sun, and as Parker approached its perihelion point, the speed of the rotation increased. The strength of the circulation was stronger than many scientists had predicted, but it also transitioned more quickly than predicted to an outward flow.

"The large rotational flow of the solar wind seen during the first encounters has been a real surprise," said Kasper. "While we hoped to eventually see rotational motion closer to the Sun, the high speeds we are seeing in these first encounters is nearly ten times larger than predicted by the standard models."

Chepurny

В четвер (26-го) Паркер пролетів на відстані близько 3 тис км від поверхні Венери. Проліт біля Венери змінить траєкторію Паркера і суттєво наблизить перигелій до Сонця. Уже в кінці січня Паркер пройде перигелій і поставить нові рекорди наближення до Сонця та власної швидкості

http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/News-Center/Show-Article.php?articleID=137

За дистанцією до Сонця, швидкістю, і навіть за температурою теплового захисту (heat shield) можна слідкувати тут:
http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/

Chepurny

Завтра апарат пройде перигелій (Perihelion: January 29, 2020, 09:37 UTC) і поставить нові рекорди. Зараз:
Speed of Spacecraft 383 342 kph (106 km/s)
Distance from Sun Surface 19,556,509 km (0.13 a.u.)
Heat Shield Temperature 594.7°C

http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/

Chepurny

Heat Shield - температура вже 612 С!
Формально перигелій пройдено пів-години назад, досягнута швидкість 109 км/с - новий світовий рекорд для земних апаратів

kervran

Якщо я порахував правильно, то з його перигелію Сонце має кутовий діаметр біля 4° !

Chepurny

Три дні назад , 7 червня, Паркер пройшов свій 5-й перигелій, поставивши нові рекорди: відстань від Сонця 18.7 млн.км, або 0.125 а.о. (1/8 а.о.), швидкість 109 км/с. Зараз Паркер рухається на зустріч з Венерою (11 липня), проліт якої на висоті близько 800 км над поверхнею планети змінить орбіту Паркера і дозволить йому в наступному зближенні з Сонцем побити нові рекорди

http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/News-Center/Show-Article.php?articleID=147

Chepurny

Сьогодні - черговий перигелій Паркера і чергові рекорди: максимальна швидкість 129.6 км/c, мінімальна відстань від центру Сонця - 0.09 а.о. (на таких дистанціях вже треба розрізняти відстань до центру Сонця і відстань до сонячної фотосфери)

https://blogs.nasa.gov/parkersolarprobe/2020/09/25/parker-solar-probe-speeds-toward-record-setting-close-approach-to-the-sun/
http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/The-Mission/index.php#Where-Is-PSP

SP

Паркер сфотографировал ночную сторону Венеры с расстояния 12000 км:
https://www.nasa.gov/feature/goddard/2021/parker-solar-probe-offers-a-stunning-view-of-venus

meltor

Может кто помочь с переводом?
Что за заряженные частицы на фото? Что имеется в виду радиация или разогнанная "пыль"?
И они что сами еще не понимают что это на самом деле?
"Bright streaks in WISPR, such as the ones seen here, are typically caused by a combination of charged particles — called cosmic rays — sunlight reflected by grains of space dust, and particles of material expelled from the spacecraft’s structures after impact with those dust grains. The number of streaks varies along the orbit or when the spacecraft is traveling at different speeds, and scientists are still in discussion about the specific origins of the streaks here."

Yvk

Заряженные частицы, те что входят в состав "солнечного ветра" - электроны, протоны, альфа-частицы и разная экзотика.
https://en.wikipedia.org/wiki/Solar_wind

Цитувати

The solar wind is a stream of charged particles released from the upper atmosphere of the Sun, called the corona. This plasma mostly consists of electrons, protons and alpha particles with kinetic energy between 0.5 and 10 keV. The composition of the solar wind plasma also includes a mixture of materials found in the solar plasma: trace amounts of heavy ions and atomic nuclei C, N, O, Ne, Mg, Si, S, and Fe. There are also rarer traces of some other nuclei and isotopes such as P, Ti, Cr, Ni, Fe...

Тут от себя добавил бы, что наверняка какая-то часть артефактов вызвана также прилетом гамма фотонов из глубин космоса. Все эти ребята долетают до матрицы и непосредственно выбивают толпы электронов, которые оседают в ячейках-пикселях.

Остальное - солнечный свет отраженный от частиц космической пыли (grains of space dust) и от частичек, выбитых при столкновениях конструкций аппарата с космической пылью (particles of material expelled from the spacecraft’s structures after impact with those dust grains).

Очевидно, все это типичный набор помех, с которыми сталкиваются при съемках на ПЗС в космосе. На каждом кадре они могут присутствовать в той или иной комбинации, разбираться по каждому отдельному артефакту на фото, чем именно он вызван, вряд ли кто-то будет.

При желании можно покрутить мультики из кадров с WISPR тут: https://sppgway.jhuapl.edu/wispr_img (картинка 1)
Чем вызваны такие "артефакты" как на картинке 2, особенно в нижней части линия с точками, - загадка.

SP

В этой статье есть более интересный момент - подтверждается наличие "окон" прозрачности в ИК, которые позволяют регистрировать детали поверхности сквозь многокилометровый облачный покров- для команды "Паркера" этот факт оказался приятным сюрпризом.

Yvk

Цитата: SP від 01 Березня 2021, 10:44:50

подтверждается наличие "окон" прозрачности в ИК

Как я понял из текста там все чуть запутаннее и интереснее.

Цитувати

WISPR is designed to take images of the solar corona and inner heliosphere in visible light<...>
This surprising observation sent the WISPR team back to the lab to measure the instrument’s sensitivity to infrared light. If WISPR can indeed pick up near-infrared wavelengths of light, the unforeseen capability would provide new opportunities to study dust around the Sun and in the inner solar system. If it can’t pick up extra infrared wavelengths, then these images — showing signatures of features on Venus’ surface — may have revealed a previously unknown “window” through the Venusian atmosphere.

Инструмент делался для работы в видимом спектре, после неожиданных кадров Венеры команда чешет в затылке и исследует вопрос чувствительности прибора в ближнем ИК. Если окажется, что таки да, делали для видимого, но есть и дыра в ИК, тогда это новые возможности для исследования пыли в окресностях Солнца и во внутренней СС. Если же прибор без дыры в ИК, то тогда получается что окно на самой Венере, но таки в видимом спектре, о чем ранее было неизвестно.

Chepurny

Позавчора Паркер пройшов черговий (здається, 8-й) перигелій, поставивши нові рекорди: швидкість 147.68 км/с (майже 1/2000 швидкості світла) і відстань від поверхні сонця в 15 його радіусів (близько 0.07 а.о.)). На такій дистанції інтенсивність випромінювання десь 200 раз більше, ніж на земній орбіті.

http://parkersolarprobe.jhuapl.edu/

Chepurny

В неділю (21-го листопада) Паркер пройшов свій 10-й перигелій з новими рекордами:
максимальна швидкість 163 км/с ( 1/1840 від швидкості світла

);
відстань від поверхні Сонця - 8.5 млн км (0.057 а.о.)

https://blogs.nasa.gov/parkersolarprobe/2021/11/24/parker-solar-probe-completes-a-record-setting-swing-by-the-sun/

AlexCherny

Цитата: Chepurny від 24 Листопада 2021, 21:52:48

В неділю (21-го листопада) Паркер пройшов свій 10-й перигелій з новими рекордами:
максимальна швидкість 163 км/с ( 1/184 від швидкості світла );
відстань від поверхні Сонця - 8.5 млн км (0.057 а.о.)

https://blogs.nasa.gov/parkersolarprobe/2021/11/24/parker-solar-probe-completes-a-record-setting-swing-by-the-sun/

300.000/184=1.630

Новини:

Автор Тема: "Паркер" - сонячний зонд (Прочитано 4456 раз)