Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
24 Квітня 2024, 14:27:07

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Олег Малий]

Вот, нашёл на винте именно ту методу, которой пользуюсь. Источник к сожалению не помню,
да простит меня автор. 
Если уж совсем у кого-то плохо  с англобуржуйским, то попробую
транслировать на материнский.

Источник на сайте http://www.admaccessories.com/ в разделе Installation Help.

[mnn72]

Для ССD лучше и быстрее так: http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=18403.0

Леня, я пытался это читать... к середине у меня глаза на лоб полезли и я забыл что было в начале. Гораздо проще камерой треки рисовать. Может так и дольше зато понятней.

[tlgleonid]

Если есть гидирующая камера, то проще использовать какую-нибудь программу, следящую за звездой (например, MetaGuide), то ждать 105 секунд не надо. Дрейф виден практически сразу.

На практике, когда ошибка большая, дрейф действительно виден почти сразу, но когда ошибка градус и меньше, есть куча нюансов. Из-за периодики, случайных процессов, прогибов трубы и т.п. Понять точно куда что дрейфует быстро не получается. Нужно 3-5 минут.

[M_M]

Из-за периодики, случайных процессов, прогибов трубы и т.п. Понять точно куда что дрейфует быстро не получается. Нужно 3-5 минут.

Периодика не влияет. Ошибка по другой оси. Метод работает даже с ведением вручную.

Если на 3-5 минутах вылезает заметная ошибка прогиба, то такой сетап сомнителен для фото применений, ибо вряд ли что-то можно настроить. Но в том самом распространенном случае, когда фотографировать все равно хочется, настройку все равно придется производить с этим самым прогибом, ибо настроек коррекции прогиба алгоритмом не предусмотрено. 

Да, на финальных итерациях для увеличения точности время измерения стоит увеличивать. Речь об экономии на начальных. Ошибка в один градус легко детектируется за пару секунд.

[tlgleonid]

Периодика не влияет. Ошибка по другой оси. Метод работает даже с ведением вручную.

Периодика влияет следующим образом: Метод дрейфа требует знать только смещение по направлению, перпендикулярному суточному движению. Но монтировка может иметь ошибку в установке и по высоте и по азимуту. В этом случае в одном из положений (скажем, когда труба смотрит на юг) ошибка в высоте полярки приводит к изменению скорости  движения, а по азимуту к смещению вверх или вниз. Так вот, периодика приводит к сложному характеру обгонов и торможений по отношению к среднему значению, из за чего график смещения по оси склонений(y) от времени (x) на графике ниже. Кстати, калибровка осей из-за периодики приводит к неправильным углам.

Ошибка в 1 градус за минуту приводит к смещению среднего положения на 15 угловых секунд или за 4 секунды на угловую секунду (слишком малая величина). Если же ошибка настройки полярки 6 угловых минут, то случайное дрожание будет замывать среднее минуты.

[M_M]

Вот этот график мне напоминает ошибку по часовой оси (периодику). Причем, если снимать долго. Параллельно с ним идет график ошибки по второй оси. Чистая ровная линия. Ибо ошибка второго порядка. Т.е. и без того малую амплитуду возмущений периодики надо умножить на синус угла ошибки установки второй оси. Для 5 градусов это 0.09. Для одного  градуса - 0.017. А наша цель - получить точность установки в десятые или сотые доли градуса.

Эффект может проявиться только в одном случае, когда по одной оси выставили почти идеально, а по второй большая ошибка. В таком случае дальнейшее уточнение значения не имеет смысла, ибо можно напороться на низкочастотный компонент периодики, а они бывают очень медленные, к примеру, с периодом 24 часа.  Посему сам факт появления периодики не там где надо свидетельствует о том, что для продолжения осмысленных действий надо перейти к коррекции по другой оси.

[Буйный астроном]

Из-за периодики, случайных процессов, прогибов трубы и т.п. Понять точно куда что дрейфует быстро не получается. Нужно 3-5 минут.

Да, на финальных итерациях для увеличения точности время измерения стоит увеличивать. Речь об экономии на начальных. Ошибка в один градус легко детектируется за пару секунд.

Так нам быстро и не надо. Нам надо точно.

Если серьёзно, то конечно, совершенных способов нет. Каждый выбирает оптимальный для себя. Понятно, что стоя в поле, хочется по-быстрячку  выставить полярку и приступить к съёмке. Для стационарных же сетапов можно потратить пару часов технического неба, "отполяриться" и закрыть тему. 

[M_M]

Покой нам только снится. За год полярная ось убегает примерно на 24 секунды.

[nightspirit]

Допоможіть розібратися, колеги!

Після переїзду на нове місце проживання облаштував астробалкон. Постало питання налашутвання полярної осі телескопу.

Мається:
- Балон виходить на Пд
- Квартира на 2 сторони Світу
- EQ5 з мотором по R.A.

Історія була наступна:
- Встановив телескоп (по рівню) і грубо полярну вісь, визначив на місцевості де Пд (по компасу, геогр. картах, потім більш точніше по кульмінації Сонця та зір). Чим добився дуже мінімального зміщення по азимуту.
- Далі виставляю нахил осі і тут все безуспішно. Метод дрейфа не працює, до того ж обмежене поле зору (±6° від точки Пд). По методу дрейфа в крайній можливій східній точці вдавалося налаштувати так, що зоря майже не зміщувалася протягом більше ніж пів години, але при наведенні на крайню можливу західну точку відбувалося дуже велике зміщення по DEC.
- Не вистачило нервів, перемістив телескоп на іншу сторону квартири (північну) і встановив полярну вісь безпосередньо дивлячись в шахту шукача полюса (самого шукача не маю). Попав майже відразу і на CCD побачив таку картинку:


- Після цього тестував ведення по північному небу по іншим зіркам (в максимально можливих Сх/Зх точках та на різних висотах над горизонтом). Телескоп гарно вів, було мінімальне зміщення (близько 15"/год чи й менше), чого в цілому достатньо для мене.
- Перемістивши ж телескоп знову на південну частину квартири у телескопа знову проявилося суттєве зміщення по DEC та збільшилося по R.A. (ніж те, що було з самого початку).

Що з цим всім можна зробити? Чому на південному небі виставлена вісь (ну я мінімум нахил до полюс світу) проявляє себе так? Які фактори можуть повпливати?

[malex]

Вероятно все так большая ошибка, по азимуту. Если все же ориентироваться по компасу, то пойдите на северную сторону. Выставьте все как можно точнее. Закрепите компас на монти. И перейдя на южную сторону добейтесь тех же показаний компаса. Может поможет.

[Yura]

Що з цим всім можна зробити? Чому на південному небі виставлена вісь (ну я мінімум нахил до полюс світу) проявляє себе так? Які фактори можуть повпливати?

Візьми будівельний рівень (така лінійка) і положи її на підлогу балконної плити, можливо, що плита лежить "під кутом до горизонту". Заодно і північну сторону перевір.

[malex]

Так телескоп изначально выставлялся по уровню. Так что наклон плиты вряд ли имеет значение.

[M_M]

По методу дрейфа в крайній можливій східній точці вдавалося налаштувати так, що зоря майже не зміщувалася протягом більше ніж пів години, але при наведенні на крайню можливу західну точку відбувалося дуже велике зміщення по DEC.

Може бути нестійка гнучка підлога (або ще щось?), що приводить до зміщення вісі телескопа при зміні центру мас. В мене така ситуація на дачі.

Метод дрейфа працює у будь-якому напрямку. Різниця тільки у напрямі зміщення зорі. Обирають напрями на схід, захід, південь та північ бо зручно регулювати тільки одну вісь, та заздалегідь відомий напрям зміщення, що легко зрозуміти та відтворити

[nightspirit]

Вероятно все так большая ошибка, по азимуту. Если все же ориентироваться по компасу, то пойдите на северную сторону. Выставьте все как можно точнее. Закрепите компас на монти. И перейдя на южную сторону добейтесь тех же показаний компаса. Может поможет.

Я відмітив раніше встановлене положення по азимуту, ппотім змінив його - ведення збільшилося. Повернув назад - по R.A. поводження нормальне.

Візьми будівельний рівень (така лінійка) і положи її на підлогу балконної плити, можливо, що плита лежить "під кутом до горизонту". Заодно і північну сторону перевір.

Виставлено по рівню.

Може бути нестійка гнучка підлога (або ще щось?), що приводить до зміщення вісі телескопа при зміні центру мас. В мене така ситуація на дачі.

Підлога жорстка, цементна стяжка, плитка. Коли підстрибую біля телескопу на зображенні камери майже не епомітні вібрації 

Зараз ситуація така:

за 5хв:
- по R.A зміщення 10рх
- по DEC зміщення ~120рх

Фокус 720мм, пісель 6.4мк, кадр 1391х1039.

Проблема в тому, що піднімаючи чи опускаючи полярну вісь, спостерігаючи зірку в меридиані, зміження постійно в одну і ту саму сторону (вверх(перевернуте зображення)), при чому в пікселях різниця не дуже помітна. А нахил осі змінюю ±10° (тобто ~50±10°).
Де логіка? В мене вже вичерпалися ідеї...

[Naboka Igor]

Можно использовать, например программу гидирования PHD-2, где есть функция установки полярной оси. Предварительно выставив по уровню и компасу.

[M_M]

Коли телескоп дивиться на південь, похибка азимуту дає зміщення по DEC. На цьому етапі регулюємо тільки азимут, ігноруючи похибку RA.

Коли телескоп дивиться на схід чи захід, знову ж таки дивимось на зміщення по DEC, регулюємо другу вісь, не чіпаючи азимут. Відлік напряму не географічний, а по шкалі RA, тобто на 90^о вліво чи вправо від півночі.

Після декількох ітерацій залишиться похибка по RA. Регулюється обертами двигуна у драйвері (EQMod) чи налаштуванні контролера (EQDrive).

[Naboka Igor]

- EQ5 з мотором по R.A.

 Метод дрейфа не працює, до того ж обмежене поле зору (±6° від точки Пд).

[nightspirit]

Усім дякую за поради! Особливо tlgleonid'у  за його інструкції по використанню EQAlign - дуже допомогло.
Перед використанням програми, наніс помітки на монтуванні, тих налаштувань, які були вииставлені по реальній Полярній. Після налаштування за допомогою програми вони майже співпали.

Як виявилося, дійсно було суттєве зміщення по азимуту. Але і по висоті теж підкориговував.

Може бути нестійка гнучка підлога (або ще щось?), що приводить до зміщення вісі телескопа при зміні центру мас. В мене така ситуація на дачі.

Схоже, що є нахил колони, коли телескоп лежить "на боці" - в крайніх можливих західних/східних точах неточність підвищується.

Наразі вдалося досягнути досить гарного реезультату: зміщення по DEC 1px/хв. По R.A. важко сказати, бо дуже великий розкид періодики двигуна. Але мені цього достатньо для моїх задач.



При чому, буває, що по R.A. ведення може бути досить стабільним, а буває "ковбасить" з розкидом ледь не на декілька сот пікселів...