Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 239369 раз)

rgb

Пару рокiв потому був у Mюнхенi на виставцi "Фотонiка",але,нажаль,в музей так i не потрапив.А за те,що в ньому такий славнозвiсний телескоп,взагалi не знав.Эх!!!

Edward

Цитата: rgb від 24 Вересня 2021, 18:10:48

Пару рокiв потому був у Mюнхенi на виставцi "Фотонiка",але,нажаль,в музей так i не потрапив.А за те,що в ньому такий славнозвiсний телескоп,взагалi не знав.Эх!!!

В цього телескопа е брат-близнюк. Вiн був встановленний в обсерваторii в Дерптi (нинi Тарту) i теж зберiгся i зараз знаходиться у музеi. На ньому Яков Струве вiдкрив та помiряв багато подвiйних зiр. Цi обидва рефрактори були зробленi завдяки зусиллям не одного лише Й. Фраунгофера. Його успiх у значнi мiрi пiдготував П.Гiнан який показав Йозефу як правильно треба варити скло. Без цього невiдомо коли б рефрактори такого розмiру взагалi побудували б.
На фото внизу зображено Дерптський рефрактор(з оригiнальноi гравюри 1842 року)

Игорь Александрович

Тут де вказано стрілкою все нормально? Воно так мало бути?

Саша Наумов

якщо колесо жорстко прив'язане до труби (і нема ніяких редукторів) - то все ок

Edward

Малюнок Туманности Ориона який був виконаний за допомогою цього телескопа, отриманий 1лютого 1824 року. Нажаль час i вологiсть трошки його пошкодили. Шось подiбне ми спостерiгали i у наш рефрактор (на обсерваторii КАО, вiн досить близький за параметрами)
ПС. Доречi, хiмiкi, як можна прибрати пожовклiсть з гравюри? Зробити ii всю жовтою?

rgb

Це треба хiмiкiв-реставраторiв питати,бо якщо розв'язувати таку задачу в лоба,то можна запороти гравюру.

SP

Прежде всего, нужно знать материал гравюры

Игорь Александрович

Навряд її можна зробити в один тон. Якщо додавати пігмент, ті плями теж змінять тональність. Мабуть краще не чіпати, якщо вона має цінність?
Можна вскрити матовим лаком для грфітних малюнків. Це балончик-спрей. Він захищає поверхню, фіксує олівцевий малюнок від розмазування і не дає глянцю. Зазвичай є в крамницях для професійних художників.

SIDEROCRATOR

Можна замочити в настойці цибулячоі шелухи, папер стане однотонно пожовтілим

gordon2903

Цитата: Edward від 29 Вересня 2021, 17:45:31

Малюнок Туманности Ориона який був виконаний за допомогою цього телескопа, отриманий 1лютого 1824 року.

Неймовірно, деталі занадто чітко промальвані, щоб бути "випадковими" . Схоже на переконливий доказ, того що туманність суттєво змінилась за 200 років.

Edward

Цитата: SP від 29 Вересня 2021, 19:52:43

Прежде всего, нужно знать материал гравюры

Это бумага по свойству очень похожая на плохой советский ватман.

Naboka Igor

Не псуватимемо раритету, це історія. Пограємось із цифрою. Весь день руки свербіли.

Важко з плямами, бо невідомо, що під ними.
Цікаво, чи то кава, чи чай?

Edward

Цитата: Naboka Igor від 29 Вересня 2021, 23:28:40

Цікаво, чи то кава, чи чай?

То кров П'ера Гiнана...

"вiдшаманив" просто пупер! Треба в з кращим резолюшн зробити

SIDEROCRATOR

90 років тому6 жовтня
1931 р. народився Мико́ла Степа́нович Черни́х (1931. - 2004) — український астроном.

Народився в місті Усмані Воронезької області у родині тракториста.

Коли хлопчикові було 10 років, сім'я була евакуйована до Іркутській області — у село Шерагул Тулунського району.

Закінчивши школу, пішов в армію. Після служби, щоб займатися астрономією, в 1954 році поступив в Іркутський педагогічний інститут. На вступних іспитах Микола познайомився з Людмилою — майбутньою дружиною.

В студенстські роки був старостою групи. Із спогадів Миколи Черних:

« Ті роки були на рідкість багаті різними астрономічними явищами, і кожна така подія була для нас справжнім астрономічним святом: велике протистояння Марса в 1956 році, проходження Меркурія по диску Сонця, сонячні і місячні затемнення, дві яскраві комети — комета Аренда — Роланда весною 1957 р. і комета Мркоса в серпні-вересні 1957 р., запуск перших радянських штучних супутників Землі. Особливо цікаві результати нам вдалося отримати по кометі Мркоса. Ми з Людмилою Іванівною тоді не передбачали, що в майбутньому нам доведеться зустрічатися особисто з першовідкривачем цієї знаменитої комети, видатним чехословацьким астрономом Антоніном Мркосом, приймати його у себе в Криму і бути у нього в гостях». »
1957 рік був оголошений Міжнародним геофізичним роком (МГР). У всьому світі проводилися комплексні дослідження в області геофізики і астрономії. Студенти Микола і Людмила Черних два літні сезони вели в Іркутську програму спостережень сріблястих хмар.

У 1958 році, ще на 4-му курсі, Микола Черних приступив до праці під керівництвом в лабораторії часу Льва Миколайовича Надєєва. Незабаром туди ж прийняли Людмилу.

Із спогадів Миколи Степановича:

« У трудовій книжці, яка на мене була заведена, в графі «Професія» було зроблено запис: “астроном“. Щоб стати справжнім астрономом, мені треба було багато вчитися, але в лабораторії часу так називалася неофіційно посада — астроном-спостерігач. Спочатку я вів спостереження на пасажному інструменті за програмою визначення точного часу, а потім Лев Миколайович доручив мені встановлення і освоєння нового астрометричного інструменту — астролябії Данжона, отриманій за планом участі лабораторії в МГГ. Під керівництвом Надєєва я брав участь в установці і освоєнні нового приладу, розробці методики роботи з ним і складанні програми спостережень »
У 1961 році за порадою викладача Каверіна Микола вступив до аспіратнури у Інститут теоретичної астрономії в Ленінграді. У 1963 році при організації спостережень малих планет у Кримській астрофізичній обсерваторії на посаду спостерігача порекомендували молодого астронома Черних. Він відразу ж підключився до спостережень автоматичної місячної станції «Луна-4».

Працюючи завідуючим лабораторії з дослідження малих планет Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР, учений розробив оригінальну методику спостереження за малими планетами (астероїдами). Подружжя Черних — рекордсмени за кількістю відкритих небесних тіл. Микола Степанович виявив 537 малих планет і дві періодичні комети, Людмила Іванівна по числу відкритих малих планет займає друге місце у світі серед жінок-астрономів — 268.

Працював у Кримській астрофізичній обсерваторії з 1963 року. Спеціалізувався на астрометрії й динаміці малих тіл Сонячної системи.

Відкрив декілька комет, у тому числі періодичні комети 74P/Смирнової — Черних і 101P/Черних.

Також відкрив багато астероїдов, включаючи 2867 Штейнс та астероїд групи «троянців» 2207 Антенор.

Працював зі своєю дружиною Людмилою Іванівною Черних, яка один з відкритих нею астероїдів назвала на його честь 6619 Коля. Астероїд 2325 Черних, відкритий Л. Мркосом (Чехія), був названий на честь подружжя Черних.

WEST

Вірте не вірте, у березні 1977 я возив в Крим школярів. Жили ми в обсерваторіі СОЛА у Сімферополі і в 28-го березня поіхали в КрАО. Екскурсію по обсерваторіі проводив Микола Степанович Черних!!!!! У мене є фото, де я, школяри і Мартовицька Лілія ( тепер астроном обсерваторіі Киівського універсітету Казанцева Лілія Вікторівна) і з нами М.С.Черних.

SIDEROCRATOR

Цитата: WEST від 08 Жовтня 2021, 20:48:00

Вірте не вірте, у березні 1977 я возив в Крим школярів. Жили ми в обсерваторіі СОЛА у Сімферополі і в 28-го березня поіхали в КрАО. Екскурсію по обсерваторіі проводив Микола Степанович Черних!!!!! У мене є фото, де я, школяри і Мартовицька Лілія ( тепер астроном обсерваторіі Киівського універсітету Казанцева Лілія Вікторівна) і з нами М.С.Черних.

Фото в студію!

SIDEROCRATOR

11 жовтня 1907 р. народився Володимир Платонович Цесевич

Йому одному з перших прийшла в голову думка про використання переваг південного неба для спостережень змінних зірок. Був одним із засновників Душанбінської обсерваторі (нині – Інститут астрофізики АН Таджикістану).

В 1937 – 1942 роках був співробітником Астрономічного інституту АН СРСР у Ленінграді. Доктор наук з 1944 року.

З 1944 року життя В. П. Цесевича було пов’язане з Одеським державним університетом імені І. І. Мечникова, де він завідував кафедрою. За сумісництвом у 1948 – 1951 роках очолював Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР, де започаткував спостереження і дослідження змінних зірок.

В 1948 році його було обрано членом-кореспондентом Академії Наук УРСР.

Заснована ним скло тека знімків неба Одеської обсерваторії вийшла за кількістю астронегативів на третє місце в світі (після колекцій Гарвардської обсерваторії в США і Зонненбергської обсерваторії у Німеччині).

Був одним із співавторів колективної монографії у 3 томах «Змінні зірки» (1947 р.).

Крім суто наукової, дуже важливою у житті В. П. Цесевича була педагогічна та популяризаторська діяльність. Його книга «Що і як спостерігати на небі» (1950 р.) витримала шість видань.

В. П. Цесевич є автором 753 наукових та науково-популярних робіт, зокрема, всесвітньо відомих монографій «Затемнені зорі» та «Зорі типу RR Ліри». Основні праці присвячені змінним зорям, їх математичному моделюванню, зокрема, дослідженню змін їхнього блиску, теорії затемнень подвійних зір та складанню таблиць для визначення їх характеристик.

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

в жовтні 2017 р. в ГАО Цесевичу була відкрита меморіальна дошка

SIDEROCRATOR

245років тому13 жовтня 1776 р. Народився Пітер Барлоу (Peter Barlow 1776-1862) англійський фізик та оптик, який увійшов в історію як творець Лінзи Барлоу.

Барлоу народився в Норвічі. Освіту отримав самостійно. В 1801 році у віці двадцяти п'яти років його було призначено викладачем математики в Королівське військове училище у Вулічі (південно-східний Лондон). На цій посаді Барлоу працював до 1847 року.

Наукові роботи відносяться до магнетизму, електромагнетизму, оптики. Підготував математичні таблиці квадратів та кубів, квадратних і кубічних коренів, обернених величин всіх цілих чисел до 12500 («таблиці Барлоу»). Вивчав досконалі числа. Досліджував земний магнетизм, вивчав вплив заліза на покази корабельного компаса і запропонував метод його коригування. Провів піонерські дослідження опору металів, дерева, каменю, цементу. Він зробив значний внесок у створення «Encyclopaedia Metropolitana».

Барлоу отримав багато нагород від британських і зарубіжних наукових співтовариств. Його основні роботи:

«Елементарні дослідження з теорії чисел» (англ. An Elementary Investigation of the Theory of Numbers) (1811);
«Новий математичний і філософський словник» (англ. A New Mathematical and Philosophical Dictionary) (1814);
«Нові математичні таблиці» (англ. New Mathematical Tables) (1814).
Пітер Барлоу також опублікував декілька робіт з теорії міцності матеріалів, а саме «Нарис про міцність і напруження в деревині» (1817) та «Монографію про опір матеріалів».

Розробляючи у 1827–1832 роках конструкцію телескопа Пітер Барлоу запропонував розташувати перед окуляром розсіювальну лінзу приблизно того ж діаметра, що і лінзи окуляра. Ця лінза зменшує збіжність пучка, завдяки чому зростає еквівалентна фокусна відстань системи «об'єктив — лінза Барлоу».
Спочатку він збудував рідку лінзу, заливши рідкий дисульфід вуглецю між двома дзеркально-полірованими пластинками скла. Його друга лінза (1832) уже являла собою поєднання з двох сортів скла флінт та крон. Об'єктив Барлоу швидко знайшов застосування для збільшення потужності окуляра будь-якого оптичного приладу.

Використання лінзи Барлоу дало низку переваг:

подвоєння числа можливих збільшень без зростання числа окулярів.
простота отримання великих збільшень;
покращення якості зображення на короткофокусних телескопах за рахунок компенсації аберації окуляра;
зростання комфорту спостережень, за рахунок збільшення винесення зіниці в окуляра;
покращення роботи фільтрів, збільшуючи перпендикулярність променів до поверхні фільтра.
(Слід враховувати, що застосування лінзи Барлоу знижує світлосилу телескопа відповідно до її кратності і вносить додаткове (хоч і невелике) світлопоглинання. Тому застосування її для спостереження об'єктів глибокого космосу з низькою поверхневою яскравістю особливого виграшу не дасть).

У 1823 році він став членом Королівського товариства а через два роки отримав медаль Коплі. Член Петербурзької (1826) і Французької (1828) академій наук. У 1832 році його було обрано почесним членом Американської академії мистецтв і наук. Барлоу приділяв багато уваги паровозобудуванню і брав участь у засіданнях залізничних комісій у 1836, 1839, 1842 та 1845 роках.
Його сини Пітер Вільям Барлоу та Вільям Генрі Барлоу стали видатними інженерами-будівельниками XIX століття.

Edward

В мене е один з томiв "Енцiклопедiя Метрополiтана" написана П.Барлоу з Дж. Гершелем 1848 року видання. Досить фундаментальна на той час праця. Вiддiл присвячений оптицi написаний Барлоу. Колись шукав даннi на оптичне скло часiв Фраунгофера. Знайшов саме тут...

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 25 Жовтня 2021, 06:00:18

В мене е один з томiв "Енцiклопедiя Метрополiтана" написана П.Барлоу з Дж. Гершелем 1848 року видання. Досить фундаментальна на той час праця. Вiддiл присвячений оптицi написаний Барлоу. Колись шукав даннi на оптичне скло часiв Фраунгофера. Знайшов саме тут...

Праця дійсно фундаментальна

Новини:

Автор Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 239369 раз)