Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
15 Травня 2026, 11:23:06

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Naboka Igor]

Насчет астрофото - это совсем другое удовольствие. Я пока, скажем так, казуальный ЛА. Мне бы посмотреть, полюбоваться. Поизучать. А сидеть перед монитором, обрабатывая и вытаскивая детали - как то пока останавливает. Монитора и на работе хватает.

Предупреждаю, опять ИМХО.
Вот не пойму, кто с астрофото сотворил своеобразный "ругательный" имидж хз чего?
Это прекрасный инструмент наблюдений, дающий возможность поизучать, полюбоваться и поделиться с другими увиденным. А не словами, я видел типа на гране глюка нечто. И бонус, астрофото дает увидеть в тот-же инструмент, то, что глазу просто недоступно.
Пришли технологии, так почему не использовать?

Подякували

1 :clavutich

[Quarz]

Вот не пойму, кто с астрофото сотворил своеобразный "ругательный" имидж хз чего?
Это прекрасный инструмент наблюдений, дающий возможность поизучать, полюбоваться и поделиться с другими увиденным. А не словами, я видел типа на гране глюка нечто. И бонус, астрофото дает увидеть в тот-же инструмент, то, что глазу просто недоступно.
Пришли технологии, так почему не использовать?

Технологии пришли, да. Но в конце-концов, где обнаруживает себя ЛА? Таки да, опять перед монитором компа/лептопа. В шезлонге, под звездным небом, уткнувшегося в монитор. В моей жизни слишком много экранов, что бы опять на них пялиться.


(PS: АСТАНАВИТЕСЬ!!!! Или я не выдержу и пойду скирдовать на Nexstar 8 SE.)

[Квазар 3C 273]

Не забувайте тут і про ще один важливий момент: 130 мм не "маленька" апертура і дуже чутлива до сінгу також. Я постійно витягаю свій 150 мм рефрактор і кожного разу або зображення помітно мерехтить або значно замилене, а так щоб було ідеальним буває раз на рік і то в моменти після заходу і перед сходом Сонця. Цього року помітив навіть такий ефект: сінг різний в різних напрямках спостереження! Якщо потрібно телескоп менш чутливий до сінгу, то це однозначно не більше 90 мм рефрактора, а щоб зображення було й справді ближче до ідеального, то навіть 60 мм рефрактор. Все через:

Ухудшение изображения с ростом апертуры основано на статистической модели атмосферы, состоящей из большого числа различных атмосферных линз. В маленький телескоп изображение строится одной линзой и оно дрожит. В большом телескпе изображение строится многими линзами и оно спокойно, но размыто. Приведенные стартовом топике увеличения основаны на размере средних линз в 6 см. Но бывают моменты, особенно после захода Солнца и особенно перед восходом, когда размер линз увеличивается до 15-20см и тогда 250 мм телескоп покажет очень много деталей.
Это для визуала. Астрофото позволяет из размытого изображения вытягивать детали и на больших апертурах.

Але ж в 60 мм особливо нічого дивитись. В 90 мм вже щось видно, особливо при ідеальному для нього сінгу основні великі деталі чітко видно. При цьому й 90 мм нормально працює хоча б при середньому сінгу, тоді хоч видно що зображення й справді чіткіше ніж в 150 мм. А часто ж милить і в 90 мм, та й навіть в 60 мм буває милить!

Тому як компроміс не малої апертури й невеликої чутливості до сінгу можу порекомендувати спробувати максимум 90 мм рефрактор! Повторю ще раз: 130 мм зовсім не "маленька" апертура.

[clavutich]

Що можна спостерігати на планетах в 60мм чи 90мм апертури? По Місяцю я ще розумію, але по планетах  Я ніколи не бачив в 80мм при найкращому сіінгу більш, ніж при найгіршому в 320мм. І що за лінзи такі утворюються в атмосфері, і чому саме таких розмірів... я все таки думаю, що якщо поставить поруч два телескопа, з меншою і більшою апертурою, підібрать однакове збільшення і яскравість, то більша апертура ніколи не покаже менше деталей, ніж менша апертура. Хіба що естетичність зображення в меншої інколи буде краща.

Насчет астрофото - это совсем другое удовольствие...

а Ви якось спробуйте, при хорошому сіінгу. Дуууже затягує.

[Квазар 3C 273]

Якщо брати більш точніше, то ситуація виглядає так: при поганому сінгу в 60 мм зображення тільки дрожить, в 90 мм вже помітно підмилює, в 120 мм повне мило і деталей не більше ніж в 90 мм, 150 мм аналогічно, але вже 250 мм має показати трохи більше деталей хоч і на повному милі, тому 320 мм і справді покаже більше, хоча й завжди з замиленням (коли більше, коли менше залежить від сінгу). Тому при поганому сінгу в найбільшому програші виявляються середні апертури 120-150 мм, бо вже показують повне мило без нових деталей!

Що можна спостерігати на планетах в 60мм чи 90мм апертури? По Місяцю я ще розумію, але по планетах 

В 60 мм чудово видно планети і найбільші їх деталі. Після всіх біноклів ефект "вау" забезпечить, але це й справді на кілька раз подивитись.
В 90 мм можна побачити чимало була б тільки погода. А цього року вона хороша. Конкретно: видно щілину Кассіні між кільцями Сатурна, транзити тіней супутників Юпітера, багато полосок і навіть їх неоднорідності на поверхні планети, основні деталі рельєфу Марсу теж буде видно (але в пилову бурю як зараз і 150 мм нічого не покаже).

Я ніколи не бачив в 80мм при найкращому сіінгу більш, ніж при найгіршому в 320мм.

Мабуть наскільки різні категорії вже не варто порівнювати! Одна справа 80 проти 160 в 2 рази менше, в 4 рази менше світла. А інша справа говорити про інструменти які в 16 раз відрізняються площею об'єктива. Може відразу порівняти 80мм з 80 см чи 8 м?

[Quarz]

а Ви якось спробуйте, при хорошому сіінгу. Дуууже затягує.

Ну да. Я в курсе, первая доза - бесплатно. Спасибо.

[Quarz]

Я вот тут подумал, и пока не могу понять одну вещь. Среднее дрожание атмосферы - на уровне 1.5 угловых секунды. Если около 1 - это хорошая атмосфера. Божественная атмосфера, которой поклоняются установкой монстроидальных телескопов - на уровне 0.5-0.45. Но такого в городе быть не может. Или может, но раз в столетие. Разрешающая способность 150-ки - около 1 угловой секунды. Так за счет чего, какой магии, 250 мм могут иметь преимущество?

[SP]

Я вот тут подумал, и пока не могу понять одну вещь. Среднее дрожание атмосферы - на уровне 1.5 угловых секунды.

Что здесь непонятного, ключевое слово "среднее".

[tlgleonid]

Якщо брати більш точніше, то ситуація виглядає так: при поганому сінгу в 60 мм зображення тільки дрожить, в 90 мм вже помітно підмилює, в 120 мм повне мило і деталей не більше ніж в 90 мм, 150 мм аналогічно, але вже 250 мм має показати трохи більше деталей хоч і на повному милі, тому 320 мм і справді покаже більше, хоча й завжди з замиленням (коли більше, коли менше залежить від сінгу). Тому при поганому сінгу в найбільшому програші виявляються середні апертури 120-150 мм, бо вже показують повне мило без нових деталей!

Це твердження невірне. Якщо атмосфера погана, то чим більша апертура, тим більше неоднорідностей захоплює вона і тим гірше зображення. Перевага великих апертут в тому, що інколи атмосфера заспокоюється, стає більш однорідною і тоді дійсно великий телескоп покаже більше, ніж менший. Але в моменти, коли 320мм показує багато деталей, 150мм покаже деталей більше, ніж 60.

[Quarz]

Что здесь непонятного, ключевое слово "среднее".

Не люблю я лотереи... %)

[Квазар 3C 273]

Якщо брати більш точніше, то ситуація виглядає так: при поганому сінгу в 60 мм зображення тільки дрожить, в 90 мм вже помітно підмилює, в 120 мм повне мило і деталей не більше ніж в 90 мм, 150 мм аналогічно, але вже 250 мм має показати трохи більше деталей хоч і на повному милі, тому 320 мм і справді покаже більше, хоча й завжди з замиленням (коли більше, коли менше залежить від сінгу). Тому при поганому сінгу в найбільшому програші виявляються середні апертури 120-150 мм, бо вже показують повне мило без нових деталей!

Це твердження невірне. Якщо атмосфера погана, то чим більша апертура, тим більше неоднорідностей захоплює вона і тим гірше зображення. Перевага великих апертут в тому, що інколи атмосфера заспокоюється, стає більш однорідною і тоді дійсно великий телескоп покаже більше, ніж менший. Але в моменти, коли 320мм показує багато деталей, 150мм покаже деталей більше, ніж 60.

Це було про погану, але не зовсім паскудну погоду, яка буває найчастіше. За теорією більший телескоп має показати хоча б не менше деталей. Але суттєвого приросту можливо добитись лише при збільшенні апертури в рази (десь так починаючи з 3-х). Інакше зображення швидко стає мильним з ростом апертури, але без нових деталей. Тому середні апертури як на хорошу так і на середню погоду не конкуренти великим 10" і більше. А в 90 мм хоч більш якісне зображення буде при тих же деталях.

[tlgleonid]

Це було про погану, але не зовсім паскудну погоду, яка буває найчастіше. За теорією більший телескоп має показати хоча б не менше деталей.

Поняття погана, паскудна і т.і. досить умовні. Але в кожен конкретний момент часу великий телескоп може показувати менше деталей. І ось чому.
Точкові зображення зірок і дрібні деталі на планетах розмиваються з двох основних причин.
1. Скінченний розмір телескопа точковий об'єкт зображує як диск з кільцями. Чим більша апертура, тим менший диск.
2. Турбуленція в атмосфері спотворює хвильовий фронт. Чим більший телескоп, тим більші спотворення він захопить:


Тому для конкретного моменту часу на графіку роздільної здатності від апертури є дві ділянки.
1. Ділянка зростання роздільної здатності для апертур, що ненабагато перевищують неоднорідності атмосфери. Тут пляма від розмиття атмосферою менше за дифракційне розмиття.
2. Ділянка спадання  роздільної здатності для апертур, що помітно більші за розмір неоднорідностей. Тут вже грає роль розмиття атмосфери, оскільки пляма від нього помітно більше за дифракційний диск оптики.  Тобто для кожного моменту часу є найбільш оптимальна апертура.

Тому можна сказати так: чим більша апертура, тим більш детальні зображення вона може дати, але із зростанням апертури доля часу якісних зображениь стрімко падає.

[Naboka Igor]

Я вот тут подумал, и пока не могу понять одну вещь. Среднее дрожание атмосферы - на уровне 1.5 угловых секунды. Если около 1 - это хорошая атмосфера. Божественная атмосфера, которой поклоняются установкой монстроидальных телескопов - на уровне 0.5-0.45. Но такого в городе быть не может. Или может, но раз в столетие. Разрешающая способность 150-ки - около 1 угловой секунды. Так за счет чего, какой магии, 250 мм могут иметь преимущество?

Странный вопрос. То что видно в 250 и абсолютно уже не видно в 150, разве не аргумент? Та даже те же спутники тех же планет. Опуская другие "мелочи" неба.

[Quarz]

Так это что же, все вот эти великие наблюдатели прошлых времён, занимались тем что ловили момент истины? А астрофото с большими увеличениями как делались на фотопластинки?
(Да-да, вот и выросло поколение, которое не...)

[angelsky]

Так это что же, все вот эти великие наблюдатели прошлых времён, занимались тем что ловили момент истины? А астрофото с большими увеличениями как делались на фотопластинки?
(Да-да, вот и выросло поколение, которое не...)

Конечно,  так всматривались, до боли в глазах, что каналы на Марсе открывали. 
Все зависело от опытности наблюдателя, и от таланта быстро зарисовать, особенно если планета вращается в темпе. Сам  баловался так в конце 90х.
Астрофото в те времена  тоже делали, с помощью разных фильтров.

[Naboka Igor]

Конечно,  так всматривались, до боли в глазах, что каналы на Марсе открывали. 

Открыть одно, но потом авторитетно наблюдать, другое 
Так  всматривались, что марсиане взяли в руки грабли

Подякували

1 :Саша Наумов

[tlgleonid]

Так это что же, все вот эти великие наблюдатели прошлых времён, занимались тем что ловили момент истины?

Саме так. Вміння чекати моментів заспокоєння і вихопити за мить оком купу деталей є однією з головних навичок при візуальному спостереженні планет.

А астрофото с большими увеличениями как делались на фотопластинки?

Якщо говорити про планети, то найкращі зображення планет з поверхні Землі з найкращих обсерваторій на фотопластинки були суттєво гірші, ніж сучасні зображення, одержані за допомогою мобілки на невеликому телескопі зі стандартною обробкою відеороликів.

[Quarz]

Спасибо, очень доходчиво обьяснили.
Кстати, вчера испытал по планетам экваториальную платформу. Если обьект стоит в центре поля окуляра, как ни странно, видно гораздо больше. Даже перешел со своих стандартных 136 крат на 255. Несмотря на струение, то одна деталь вылезет, то другая. Видно гораздо больше. И комфортнее. На Сатурне был виден экваториальный пояс и щель Кассини. А вот Марс был низковато, около 13*. Был виден просто красноватый диск с атмосферной дисперсией во все поля.
Но теперь Доб по двору уже не потаскаешь. Процедура попадания ножками табуретки на площадки платформы - то еще развлечение.

[tlgleonid]

А вот Марс был низковато, около 13*. Был виден просто красноватый диск с атмосферной дисперсией во все поля.

Думаю, що там і за гарних умов нічого не побачити. Коли Марс наближається до перигею, розпочинаються маштабні пилові бурі.

[Quarz]

Внезапно. Выходит, это Великое Противостояне - не лучшее время для визуальных наблюдений?!