Київський клуб аматорів астрономії "Астрополіс"

astromagazin.net
* *
Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
25 Липня 2025, 19:46:40

Увійти

google


Автор Тема: Вспомогательный лунно-планетный калибр к основному Доб 10 - стоит ли?  (Прочитано 2447 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Чебуратор

  • Клуб Астрополіс
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 1506
  • Подяк: 77
  • Химик, он же циник...
    • Вселенная, Пространство, Время

Выходит, это Великое Противостояне - не лучшее время для визуальных наблюдений?!
Именно это - да, не лучшее :( как и все июльские противостояния.. а тут ишшо и глобальная пылевая буря, тудыть её...
Записаний
Какие могут быть ракеты, когда на каждом чертеже вождя великого портреты рисует кульман сам уже? (© Л.Каганов)

Alex90900

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 443
  • Подяк: 139

Це було про погану, але не зовсім паскудну погоду, яка буває найчастіше. За теорією більший телескоп має показати хоча б не менше деталей.
Поняття погана, паскудна і т.і. досить умовні. Але в кожен конкретний момент часу великий телескоп може показувати менше деталей. І ось чому.
Точкові зображення зірок і дрібні деталі на планетах розмиваються з двох основних причин.
1. Скінченний розмір телескопа точковий об'єкт зображує як диск з кільцями. Чим більша апертура, тим менший диск.
2. Турбуленція в атмосфері спотворює хвильовий фронт. Чим більший телескоп, тим більші спотворення він захопить:


Тому для конкретного моменту часу на графіку роздільної здатності від апертури є дві ділянки.
1. Ділянка зростання роздільної здатності для апертур, що ненабагато перевищують неоднорідності атмосфери. Тут пляма від розмиття атмосферою менше за дифракційне розмиття.
2. Ділянка спадання  роздільної здатності для апертур, що помітно більші за розмір неоднорідностей. Тут вже грає роль розмиття атмосфери, оскільки пляма від нього помітно більше за дифракційний диск оптики.  Тобто для кожного моменту часу є найбільш оптимальна апертура.

Тому можна сказати так: чим більша апертура, тим більш детальні зображення вона може дати, але із зростанням апертури доля часу якісних зображениь стрімко падає.
У вас на рисунке кривая прямо у объектива. Если вы поднимите ее на 2-3 км то разницы в апертурах вы не увидите
Все эти мифы про атмосферные линзы и преимущества малых апертур при плохом сиинге только из того, что у малых апертур дифракция не дает рассмотреть мелкие детали, изза этого изображение кажется более стойким. Но на самом деле, в большую апертуру видно больше, просто при плохом сиинге в большую апертуру видно ухудшение сиинга, а в малую не видно, так как апертура не позволяет увидеть.
ПС А в бинокль видно (с) потому шо для него атмосфера вопще всегда стоячая
« Останнє редагування: 24 Липня 2018, 20:42:18 від Alex90900 »
Записаний
SW dob 10, SW 1206, Arsenal 10x50 (bw18), Shuntu 8X20 ED, Nikon Mikron 6x15, Vixen Monocular Artes HR 6x21 ED, Visionking 5x25, Orion 2x54
Подякували

astrOleg

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 939
  • Подяк: 259

Все эти мифы про атмосферные линзы и преимущества малых апертур при плохом сиинге только из того, что...

А ще психологічний фактор: хто не може собі дозволити крупну апертуру(через фінанси, здоров'я, складність транспортування і тому подібне) повторюють данну мантру про переваги малих апертур, і їм на душі легшає. А багато разів повторять і навіть самі повірять у це.
Записаний
Борітеся - поборете!...
Наша мета - 603,7

Alex90900

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 443
  • Подяк: 139

Ну тут еще должны апофанаты возразить по поводу финансовой спроможности  :super:
А по поводу линз... Ну это уже больше к мифологии. Не в том что они есть. А в том что они по разному влияют на 90 и на 150 мм. Там поле в пару градусов, куда миллионы линз влезают. При чем там разница апертур...
Записаний
SW dob 10, SW 1206, Arsenal 10x50 (bw18), Shuntu 8X20 ED, Nikon Mikron 6x15, Vixen Monocular Artes HR 6x21 ED, Visionking 5x25, Orion 2x54

Квазар 3C 273

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 1005
  • Подяк: 144

Це було про погану, але не зовсім паскудну погоду, яка буває найчастіше. За теорією більший телескоп має показати хоча б не менше деталей.
Поняття погана, паскудна і т.і. досить умовні. Але в кожен конкретний момент часу великий телескоп може показувати менше деталей. І ось чому.
Точкові зображення зірок і дрібні деталі на планетах розмиваються з двох основних причин.
1. Скінченний розмір телескопа точковий об'єкт зображує як диск з кільцями. Чим більша апертура, тим менший диск.
2. Турбуленція в атмосфері спотворює хвильовий фронт. Чим більший телескоп, тим більші спотворення він захопить:


Тому для конкретного моменту часу на графіку роздільної здатності від апертури є дві ділянки.
1. Ділянка зростання роздільної здатності для апертур, що ненабагато перевищують неоднорідності атмосфери. Тут пляма від розмиття атмосферою менше за дифракційне розмиття.
2. Ділянка спадання  роздільної здатності для апертур, що помітно більші за розмір неоднорідностей. Тут вже грає роль розмиття атмосфери, оскільки пляма від нього помітно більше за дифракційний диск оптики.  Тобто для кожного моменту часу є найбільш оптимальна апертура.

Тому можна сказати так: чим більша апертура, тим більш детальні зображення вона може дати, але із зростанням апертури доля часу якісних зображениь стрімко падає.
Єдине, що пишуть на практиці дуже великі телескопи показують хоча б не гірше малих. І я навіть зустрічав теоретичний опис з формулами (тільки не пам'ятаю вже де) в якому йшлося про те, що більший телескоп покаже таки навіть трохи краще, але приріст йде слабкий практично за логарифмом апертури. Та все ж і та формула досить приблизна, бо справжня поведінка особливо близько переходу від нормального до мильного зображення досить складна і саме тут можливі дуже різні ситуації..

І фронт неоднорідності атмосфери на зображенні вказаний дуже розтягнутим. В реальності в середньому ж період неоднорідності складає 6 см і дуже рідко збільшується десь до 15 см максимум. То телескопи якісь зовсім дрібні виходять.

Це все вже дрібниці.
А по суті теми головне, що я хотів розкрити це тільки проблему середніх апертур: вловити погоду для телескопа з апертурою більше 100 мм вже дуже важко, а як і вловиш, то він багато й не покаже.
Записаний
DeepSky 150/990 refractor , Vixen VMC110L, Celestron 70/400, Nikon Aculon 10x50.


Квазар 3C 273

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 1005
  • Подяк: 144

У вас на рисунке кривая прямо у объектива. Если вы поднимите ее на 2-3 км то разницы в апертурах вы не увидите
Це тільки вказує на те, що нижні шари більш критично впливають!

Все эти мифы про атмосферные линзы и преимущества малых апертур при плохом сиинге только из того, что у малых апертур дифракция не дает рассмотреть мелкие детали, изза этого изображение кажется более стойким. Но на самом деле, в большую апертуру видно больше, просто при плохом сиинге в большую апертуру видно ухудшение сиинга, а в малую не видно, так как апертура не позволяет увидеть.
Так в цьому і є вся суть, що видно те ж саме тільки більш спокійно і менше замиленості - естетично кращий ефект виходить. А так при поганому сінгу дрібних деталей все-одно ж не видно!

ПС А в бинокль видно (с) потому шо для него атмосфера вопще всегда стоячая
Тільки через мале збільшення, а в режимі 2D буває і в 50 мм "ковбасить" добре. А вдень так і без бінокля можна побачити як пливе зображення, а в бінокль вже просто мило!

Ну тут еще должны апофанаты возразить по поводу финансовой спроможности  :super:
А по поводу линз... Ну это уже больше к мифологии. Не в том что они есть. А в том что они по разному влияют на 90 и на 150 мм. Там поле в пару градусов, куда миллионы линз влезают. При чем там разница апертур...
Тільки от світло від однієї зірки (точки) йде одним циліндром з діаметром апертури і не важливо на якій висоті його відхилить "наліво"! В результаті ми бачимо суму відхилень по всіх висотах!


Все эти мифы про атмосферные линзы и преимущества малых апертур при плохом сиинге только из того, что...

А ще психологічний фактор: хто не може собі дозволити крупну апертуру(через фінанси, здоров'я, складність транспортування і тому подібне) повторюють данну мантру про переваги малих апертур, і їм на душі легшає. А багато разів повторять і навіть самі повірять у це.
Це поки хороша погода була, то таке легко писати. А ось буде стояти жара і по 100 раз виносиш 150 мм телескоп, а в нього видно одне мило, коли в Сатурна ледь кільця від планети відділяються і так кожного разу. А сусід просить якраз: дай подивитись от тоді доводиться діафрагмувати до 90 мм, поставити окуляр для мінімального збільшення в 125х, щоб хоч щось нормально було видно!
Це спочатку так грався, а тепер буде стояти жара - нафіг виносити, влом!!! Є чудовий метод перевірки сінгу: при хорошому сінгу яскраві зірки біля горизонту майже не мерехтять! Хоча буває коли мерехтять настільки швидко, що оком не вловлюється  ;D , але то дуже погана погода.
Записаний
DeepSky 150/990 refractor , Vixen VMC110L, Celestron 70/400, Nikon Aculon 10x50.

tlgleonid

  • Клуб Астрополіс, Модератор
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 7283
  • Подяк: 855

А по поводу линз... Ну это уже больше к мифологии. Не в том что они есть. А в том что они по разному влияют на 90 и на 150 мм. Там поле в пару градусов, куда миллионы линз влезают. При чем там разница апертур...
Тут немного другая физика. От каждого конкретного объекта распространяется сферический волновой фронт. из-за большого удаления объекта по сравнению с размерами телескопа волновой фронт становится плоским. Если у нас телескоп 15 см в диаметре, то рассматривать нужно именно прохождение этого плоского фронта именно на этом участке. Из-за турбулентной атмосферы разные лучи в цилиндре 15 см проходят через участки с разной плотностью и плоский волновой фронт перестает быть таким. Естественно, искажения не очень велики, сотни нанометров, но это равносильно дефектности зеркала. Кстати, существенный вклад вносит турбулентность даже на высотах в 15-20 км. Теоретики исследований астроклимата построили модель турбулентной атмосферы (Колмогорова-Обухова) и показали, что неспокойную атмосферу можно описать с помощью важного параметра - радиуса Фрида (r) или радиуса когерентности. Этот радиус интерпретируют, как размер атмосферных линз. Показано, что для конкретной атмосферы наилучшее разрешение дает телескоп с диаметром объектива 3.8r. Этот вопрос хорошо рассмотрен в книге Щеглова Проблемы оптической астрономии стр. 139-152. Привожу иллюстрацию оттуда (для глаза кривая соответствует случаю коротких выдержек).
« Останнє редагування: 25 Липня 2018, 15:27:24 від tlgleonid »
Записаний
Задокументировано наблюдение  >1500 Deepsky объектов.
ТАЛ75R, GSO 8" 1:4 +HEQ5Pro SynScan+ZWO ASI183MM+ZWO ASI178MM+PlayerOne Uranus C+фильтры R,V, 265мм и 415 мм Добсоны HandMade+o3+hb+uhc+...
FAQ по любительской астрономии
Подякували

Galexey

  • Offline Offline
  • Повідомлень: 337
  • Подяк: 64

Всем привет! Согласен со многими постами выше, и особенно с высказыванием Саши, что «Фактор удовольствия, дело сугубо личное.»

Поэтому поделюсь своим опытом в аналогичном вопросе, конечно же ИМХО.
Имею на данный момент в арсенале супер-МАК 250мм с малым экранированием, 150мм ЕД рефрактор, 100мм телевьюшный АПО, короткий 150ми ахромат и внимание!!! :), 100мм 1/10 ахромат хорошего качества (ТАЛ) на телевьюшном азимутале.

Так вот, соотношение от удовольствия (от лунно-планетеых наблюдений) поделенного на стоимость, самое высокое у последнего :) Это не означает, что я в него больше вижу, или предыдущие инструменты чем-то ущербны, наоборот, по всем техническим параметрам 100мм ахрик будет на последнем месте! НО! Он готов за 10 мин без тягания тяжестей, занести и разобрать его 5 мин, его не жалко (сыро, холодно, пофиг) и он вадает стабильную картинку гораздо чаще. В эту субботу наблюдал в него Луну с 3.7мм этосом (увеличение х270) - глазам не верил! Повезло с атмосферой и телескоп показал на что способен, хроматизм вылазил только по краю лимба и был мал, наблюдениям интересной части Луны не мешал, на кратерах и терминаторе был незаметен. Так вот, я про себя подумал, что в такой-то сиинг нужно расчехлять большой калибр, но честно обломался. Я вынес телескоп на 30 мин, зыркнуть на Луну, показать ребенку перед сном, при этом поймал суперский сиинг и получил кайф от наблюдений. Все, свою миссию эта дудка выполнила на 100% :) И кстати, сиинг продержался минут 20, потом дунул ветерок и все так поплыло, что даже в 100мм было бесполезно наблюдать. Если бы я начал возиться с большим инструментом - все пропустил бы, а если бы у меня не было этой быстрой к употреблению дудки - я вообще бы не наблюдал.

Посему мое ИМХО - малый калибр нужен, и логично чтобы это был рефрактор до 100мм, и необязательно АПО, качественного ахромата вполне достаточно. Просто нужно понимать границы его возможностей и применения, и будет вам счастье :)
Записаний
Подякували