Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
20 Липня 2025, 04:41:08

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SP]

В книге Клейна "Астрономические вечера" имеется упоминание о "тонких" цветовых эффектах на поверхности Луны. Наблюдая вчера вечером Луну в бинокль 8х42 убедился в правоте автора, правда наиболее выразительная цветовая область в районе Аристарха ещё не доступна.
Как это выглядит. В районе светлых пятен (отмечены от руки замкнутой кривой) зеленоватый, травяного цвета оттенок виден наиболее отчётливо. Приведенный мною снимок цвета передаёт слабее, и не в той цветовой палитре. Дальше, к югу в области,отмеченной пунктиром, зелёный оттенок напоминает лёгкую цветовую вуаль, наброшенную на вершины рельефа. Для лучшего восприятия снимок нужно увеличить.
Смотреть в бинокль или телескоп нужно достаточно долго и внимательно, сравнивая оттенок с другими областями Луны. Клейн пишет, что со временем цветовые пятна изменяют оттенок или исчезают.
Хорошо бы, конечно, иметь снимки интересных участков Луны в фильтах и сумме и сравнивать (блинковать) через большие промежутки времени (понятно, что при одинаковой фазе и с одним и тем же оборудованием). Но и для визуальщиков тоже есть что посмотреть, когда Луна  близка к полнолунию и смотреть особо нечего...

Подякували

5 :ChAS, Chepurny, SIDEROCRATOR, ds40a, gordon2903

[Квазар 3C 273]

ІМНО розглядати тонкі кольорові ефекти в короткий ахромат, який і так забарвлює все в жовто-зелені відтінки… ну така собі справа…

[SP]

Як би забарвлення б шло від короткого ахромату, так було забарвлене б усе підряд, а не окремі ділянки. Навіть на фото різниця в забарвленні  окремих ділянок добре помітна.
Так краще, напевно, використовувати невеличкий Ньютон, типу Алькору, але що є, то і є.
А якщо бути прискіпливим до кінця, навіть Ньютон не передає справжні кольори без спотворень, тому що алюміній відбиває хвилі різної довжини не однаково, використовується окуляр, який "працює" на заломлення, а це хроматизм + просвітлення, яке може трохи спотворювати колір, та ще й саме скло, яке  працює як поглинаючий фільтр в залежності від марки скла.

[tlgleonid]

У будь-якого явища має бути якась причина. В чому може бути причина в даному випадку? Бачу щонайменше 4 причини.
1. Породи місячного грунту мають різний колір. Цілком можливо. Але таке явище повинне спостерігатися тоді на детальних космічних знімках і знімках аматорів, які можна досліджувати в тому ж Iris. Поки що я не бачив таких знімків.
2. Атмосферний хроматизм. Але мають бути знімки, що це підтверджують.
3. Хроматизм оптики. Мабуть, треба все ж фотографувати місяць в ахромати та в рефлектори і порівнювати. Цілком можливо, що ахроматична оптика призводить до такого ефекту, оскільки хроматичне гало проектуючись на темні ділянки підфарбовує їх.
4. Оптична іллюзія самого ока людини. Найбільш ймовірна причина. На наведеному фото я бачу купу фіолетових плям, колу переміщую погялд по фото. Тут ще можливий ефект світової інверсії, завдяки якому ми після споглядання декількох секунд яскравих світлових джерел і переведенню погляду на білий чи чорний фон ми бачитимемо це джерело у інвертних кольороах.
Можна додати ще й п'яту причину - навіювання.

Подякували

1 :Квазар 3C 273

[SP]

2. Атмосферний хроматизм. Але мають бути знімки, що це підтверджують.
3. Хроматизм оптики. Мабуть, треба все ж фотографувати місяць в ахромати та в рефлектори і порівнювати. Цілком можливо, що ахроматична оптика призводить до такого ефекту, оскільки хроматичне гало проектуючись на темні ділянки підфарбовує їх.

Всё вышеприведенное не выдерживает элементарной критики, если потрудиться найти в сети хотя бы два фото, сходных с приведенным выше - масштаб, фаза, оборудование.
Возьмём для наглядности два Моря: Ясности и Спокойствия и посмотрим на фото из предыдущего поста. Даже не сильно напрягаясь, видно, что Море Ясности имеет коричневатый оттенок, тогда как Море Спокойствия - синеватый. И причина тут лежит на поверхности: они принадлежат к разным геологическим эпохам. Первое относится к Эратосфеновской системе (3.2 млрд лет назад, кристаллизация базальтов), второе - к Доимбрийской системе (4.1 млрд лет, образование впадин).
То есть,морфологически их разделяет почти 1 млрд. лет. (Шевченко, Луна и её наблюдение, стр. 49).
Что касается зеленоватого оттенка в указанных мною местах, моё мнение - это частицы, выброшенные из кратера Тихо, которые лежат поверх основного рельефа.
Какова же причина, что некоторые отрицают очевидные вещи, касающиеся тонких цветовых эффектов? Я вижу 3 основные причины:
1. Цветоаномалия глаза, не позволяющая различать указанные явления.
2. Невнимательность наблюдателя, неправильный подход к задаче. Например, чтобы не было световой и цветовой инверсии, нужно наблюдать Луну на сумеречном небе в инструмент с небольшой апертурой.
3. Нежелание воспринимать вещи, которые не укладываются в сложившуюся систему взглядов.

Подякували

1 :Саша Наумов

[tlgleonid]

Чесно кажучи, до появи цієї теми я не чув як про наявність тонких кольорових ефектів так і про їх заперечення. Але вважаю, що людське око все ж не надто надійне джерело інформації у порівнянні з ПЗС. Якщо 16-тибітна ПЗС камера має чутливість порядку 0.05%, то людське около дає похибку в десятки раз вище. Тому зараз немає жодних проблем взяти ПЗС камеру і зняти одну і ту ж ділянку в різних фільтрах (червоному, зеленому і синьому). Якщо досягти на знімку масщтабу порядку 1" на піксель, то можна обмежитись і кольоровою камерою. А після цього дослідити співвідношення яскравості в різних каналах для різних ділянок. Це нам дасть змогу зрозуміти як масштаб таких кольорових ефектів, так і розуміння щодо конкретних ділянок і кольорів. Дуже здивуюсь, якщо цього ще ніхто не зробив і навевне, мають бути десь статті з цього питання. Проте, будь кому, хто зацікавився цією темою, ніщо не заважає спробувати зробити це самостійно.

Подякували

1 :Квазар 3C 273

[SP]

Чесно кажучи, до появи цієї теми я не чув як про наявність тонких кольорових ефектів так і про їх заперечення.

Відповідь лежить на поверхні: в цьому випадку треба викоростовувати інші органи чуттів - бо кольори воспринімаються зором, а не на слух. Фото із різноманітним обладнанням демонструють одні й ти самі кольорові віддітнки, найбільш контрасні з них можна побачити візуально (при зручній фазі та відповідному обладнанні). В цілому, вони демонструють різноманітний хімсостав поверхні Місяця. Як на мене, тут немає поля для діскусій.

Подякували

4 :ds40a, Slava80, Квазар 3C 273, Chepurny

[rgb]

Ще Роберт Вуд використовував УФ фiльтр для пошуку сiрки на Мiсяцi.

Подякували

2 :SP, Edward

[rgb]

Тонка срiбна плiвка на склi була фiльтром. Кратер Арiстарх. Сiрка майже не вiдбивае свiтла в УФ. Кратер чорний через цей фiльтр.

[SP]

Сьогодні на сході сонця дивився район кратера Арістарх в 220-мм рефлектор при збільшенні 40х. При такій яскравості фона неба найбільш комфортно спостерігати, бо диск Луни не сліпить, з іншого боку, яскравість фона ще не «забиває» відтинки кольорів. Те саме стосується збільшення, з ростом збільшення кольоровий контраст падає. Не треба також використовувати окуляри, де «забагато скла».
Що можна бачити: упевнено сірувато-блакитний відтінок найбільш яскравої частини Арістарха. Далі, в області Геродота, слабкий, але все ж таки помітний коричнево-червонуватий відтінок кольору. Такий самий відтінок має усе плато Арістарху, але там, де є контраст із блакитною частиною - його зафіксувати легше.

Подякували

1 :Diskus