Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
19 Липня 2025, 19:32:51

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Андрій1939]

Привіт астрономічна спільнота. Хочу дати звіт, щодо свого бліц спостереження зоряного неба 16 жовтня 2022 року.

Бабине літо подарувало чудову погоду та ясне небо. Хоча ночі і місячні, я вирішив скористатись віконцем між початком темряви та сходом Місяця. Метою було побачити вперше в житті осінній deep sky в апертуру 153 мм.
Місце проведення спостереження — село на 30 км південніше міста Кривий Ріг.
Час проведення спостереження — 21:20 — 22:40.
Спостереження проводилось із двору садиби, дерева та будівлі “обрізали” західну та східну частину неба. Поки відбувалась акомодація зіниць, вийшов  на  вулицю,  на заході Молочний шлях було видно до горизонту.
Інструментом для спостережень був SW DOB 6, окуляри: GSO 30мм SuperView 2", Plossl 17 mm Sky Watcher Silver 1,25”, для Юпітера використав Sky-Watcher 6мм SWA Plossl, 1.25".

1) Розпочав спостереження із М31 галактики Андромеди. Спочатку в очі кинулись яскраві ядро та два супутники галактики. Виглядала М31 неймовірно, це було моє найпродуктивніше її спостереження. Помітно було велетенський кутовий розмір та яскравість. На даний об’єкт виділив 10 хвилин часу. Активно використовував різні кути свого бокового зору (навіть сліпу пляму в оці знайшов=), в останні 3 хвилини спостереження на рівні глюків спостерігав листковуструктуру біля одного з країв галактики. Суб’єктивно — розгледів пил між рукавами, однак не знаю, чи побачив би я його, якби не знав, як виглядає галактика на фото.

2) Переконавшись, що очі вже готові до “глибин”, я перейшов на пошуки М33, галактики в Трикутнику. Знайшов її швидко, методом сканування неба, йшов телескопом уверх від Альфи Трикутника. Коротка ремарка — дану галактику я спостерігав лише два рази, до 2010 року в телескоп Алькор 65 мм. Як виглядає об’єкт на фото, я забув. Тут мене чекало розчарування. Галактика була тусклою, малопомітною від фону неба, хоча і мала великий кутовий розмір. На об’єкт виділив приблизно 5-7 хвилин. Детальне вивчення боковим зором принесло свої плоди. Я розгледів ядро, що виділялось на фоні цієї безформної тьмяної маси. Згодом маса на рівні глюків нагадала мені павутинку із павучком (ядром) в центрі. Суб’єктивно — не отримав задоволення від даного об’єкту, мав завищені очікування від 6”.

3) Наступним кроком став пошук М15 в сузір’ї Пегаса. Прицілився шукачем 6х30 в мордочку цього коня, зірку Еніф, та продовжив від неї лінію. Небо було чудовим і шаровик я прямо побачив у малоапертурний приціл. Саме скупчення мені сподобалось, в 6” воно виглядало уже з невеликими деталями, а саме — гранульованою структурою від центру до країв, ніби дивився на купку розчинної кави. Після М33 яскравість М15 різала очі і я змінив окуляр на 17 мм.  Збільшення кратності до 70 дозволило роздивитись гранули детальніше. Це моє друге спостереження даного об’єкта. Перше було цього літа в бінокль 8х42, яке я також описав. М15 додало мені певного оптимізму у спостереженні. Лік часу на цьому моменті я вже втратив.

4) Далі мене чекав ще один шаровик, який я також бачив лише у бінокль. Це М2 Водолія. Шукав його довго, оскільки скупчення вже було близько до “стіни” винограду, тому вимушений був переносити телескоп. Суб’єктивно М2 дуже схоже на М15. Яскраве та компактне кулясте скупчення у формі гранул. Гарні враження від об’єкту, сподіваюсь оцінити їх в розмір 10”.

5) Розчарування з М33 не давало мені спокою. По моїй пам’яті  Боде та Сигара виглядали краще. Я розумів, що Велика Ведмедиця занадто низько, для якісного спостереження цих галактик, однак я спробував. І вийшло непогано, Боде була просто яскравим ядром, Сигара мала тьмяні утворення на своїй світлій смузі. Яскравість була вища, ніж у М33. Однак спостереження перервав Місяць і я не зміг довго продивитись ці дві галактики боковим зором. Суб’єктивно, навіть при наближенні до горизонту в апертуру 6” М81 та М82 виглядають краще за навколо-зенітну М33.

6) Завершив спостереження неймовірним Юпітером. Його яскравість в 6 мм окуляр все ще була надлишковою та неприємною для ока. Однак цікаво було  спостерігати, як супутник Іо помітно віддалявся від диску гіганта. З часом вдалось розгледіти 2 рудих пояси навколо екватора планети і дві смужки біля одного з полюсів. Фіналом спостереження стало спостереження темної плями на одному з екваторіальних поясів. Я спеціально не дивився карту Юпітера до спостережень і був впевнений, що то велика червона пляма. Згодом в Stellarium з’ясував, що  велика червона пляма в цей час на планеті не спостерігалась, тобто я видивився інший тьмяний вихор. Приємно здивований, що зміг його розгледіти при ручному веденні. Вважаю, що екваторіальна платформа сильно змінить враження від планетних спостережень.

Висновки:
До сходу Місяця я встиг поспостерігати найвідоміші аматорам об’єкти осіннього неба. Загалом я залишився задоволеним спостереженням, особливо Юпітером та Галактикою Андромеди. Остання мала найкращий вид, що мені вдалося поспостерігати за свою аматорську кар’єру. Наступним кроком у моїх спостереженнях є вихід з телескопом на узбіччя села в безмісячну чисту ніч. Хочу провести масове сканування осіннього та зимового неба, яке так довго ховалось від мене в силу різних життєвих обставин. Мета, зловити та поспостерігати щось для себе екзотичне — Малу гантель М76, наприклад, чи навіть провести марафон Месьє. (для моєї теоретичної бази це буде стометрівка із задишкою) Апогеєм зими має стати Туманність Оріона М42, яка гарна у будь яку апертуру, навіть радянський Алькор.

Подякували

11 :Polaris, clavutich, Vagor, SIDEROCRATOR, malex, Diskus, Саша Наумов, Склянка, tlgleonid, gordon2903, jeck_asteroid

[Polaris]

село на 30 км південніше міста Кривий Ріг.

Так близько до фронту 

Чи вдалося спостерігати Сатурн?

[Андрій1939]

16.10  о 21:30 Сатурн вже був за "стіною" винограду. Також хочу відзначити що з вересня всі  3 спроби розглядати Сатурн були невдалими, я не бачив навіть щілини Кассіні в кільцях, хоча в 2019 та 2020 роках з цим сетапом я спостерігав навіть полоси на диску планети

[Лікар Григорій Хата]

16.10  о 21:30 Сатурн вже був за "стіною" винограду. Також хочу відзначити що з вересня всі  3 спроби розглядати Сатурн були невдалими, я не бачив навіть щілини Кассіні в кільцях, хоча в 2019 та 2020 роках з цим сетапом я спостерігав навіть полоси на диску планети

Враховуйте той момент, що зараз кут розкриття кілець значно вужчий, ніж був у 2019 і 2020 роках, що сильно ускладнює спостереження щілини Кассіні.

Подякували

1 :Polaris

[SP]

Галактика була тусклою, малопомітною від фону неба, хоча і мала великий кутовий розмір.

Апертура мала, нічого не вдієш.
http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=34298.msg635629#msg635629
Теж саме, наприклад М101, в якийсь момент з ростом апертури замість туманної "блямби" можна бачити приголомшливу "Вертушку".

[tlgleonid]

Свого часу М33 в 6" мене вразила кількістю деталей, але тут слід мати на увазі, що для таких великих об'єктів суттєву роль відіграє прозорість неба.

[Андрій1939]

Свого часу М33 в 6" мене вразила кількістю деталей, але тут слід мати на увазі, що для таких великих об'єктів суттєву роль відіграє прозорість неба.

так, прозорість важлива, я не профі, щоб описати якість неба в термінах і шкалах, але небо зараз найкраще з 2018 року. Року, коли я придбав sw dob 6''. Війна ж змінила карту засвітки кардинально. Також пам'ять людини це не найкращий спосіб зберігати інформацію. В моїй пам'яті з дитинства М33 в Алькор мала відносно яскраве ядро. Скоріше за все цей фрагмент є догадкою чи фантазією.Ті теплі почуття сидіння за Алькором важко відтворити зараз

[tlgleonid]

Звичайно, найперший телескоп і найперші враження є найсильнішими. Але якість неба ніхто не відміняв. Засвітка може бути і низькою, але є ще такий фактор, як прозорість. Волога в повітрі і висотні тонкі хмари прозорість знижують. А ще є фактор Місяця. 16 жовтня, як не крути, коли закінчились астрономічні сутінки, Місяць вже був на невеликій висоті під горизонтом і вже засвічував небо, маскуючи галактики з низькою поверхневою яскравістю. Спробуйте подивитись на М33 за кращих умов.