Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
12 Вересня 2025, 00:24:34

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[AYN]

Всім вітання. Не зміг я розлучитись із 10”, тому продовжую насолоджуватись Перлинами зоряного неба разом з цим інструментом.

Супер !    Шикарный отчет. Воодушевляет повторить и визуально посмотреть, и фото сделать.
Вот бы к колесу фильтров еще револьвер под окуляры добавить, чтобы тоже менять их одним движением руки ) ... вообще получится мегаинструмент для наблюдений.

[Андрій1939]

Всім вітання. Не зміг я розлучитись із 10”, тому продовжую насолоджуватись Перлинами зоряного неба разом з цим інструментом.

Супер !    Шикарный отчет. Воодушевляет повторить и визуально посмотреть, и фото сделать.
Вот бы к колесу фильтров еще револьвер под окуляры добавить, чтобы тоже менять их одним движением руки ) ... вообще получится мегаинструмент для наблюдений.

Дякую за комплімент. Маю відмітити, що чуда не існує і всюди компроміси.

Дане колесо фільтрів трішки псує дифракційну картинку ньютона та підвищує екранування, оскільки трубку фокусера видно всередині.
Також окремо було куплено вузькопрофільний перехідник з 2" на 1.25", щоб досягнути фокусування всіх доступних окулярів.
А окуляр 2" кріпиться прямим прикручуванням через різьбу фільтрів. Тому певний дискомфорт між переходом з 2" окуляра на 1.25" присутній.

Однак загалом, можливості колеса компенсують всі описані недоліки і значно покращили досвід спостереження туманностей.

[gordon2903]

Дякую, Андрій - чудовий звіт. Мені, ще цікаво дізнатись, як  Ви оцінили б сіінг, що був день спостережень (за будьякою шкалою)? Також спостерігав в тей день, і на Київщину прийшла  неймовірна хвиля спокійної атмосфери - про яку зазвичай пишуть "one of those nights"

[Андрій1939]

Дякую, Андрій - чудовий звіт. Мені, ще цікаво дізнатись, як  Ви оцінили б сіінг, що був день спостережень (за будьякою шкалою)? Також спостерігав в тей день, і на Київщину прийшла  неймовірна хвиля спокійної атмосфери - про яку зазвичай пишуть "one of those nights"

Дякую за  питання. Так, хороша ідея, включати оцінку сіінгу. Вже ознайомивсь зі шкалою Антоніаді.

До 22 годин я оцінюю сінг на ІІ.
Після 22:00 оцінюю на І.

Ідеально спокійне небо. Великі збільшення працювали ефективно, зображення того ж Ескімоса було стабільним та чітким.
Майже увесь час фантазував з приводу статті на cloudy nights,  де при хороших умовах по Ескімосу, Котячому оці та подібних ставили 750-1000 крат для dob10.

Подякували

1 :gordon2903

[gordon2903]

Дякую, Андрій - чудовий звіт. Мені, ще цікаво дізнатись, як  Ви оцінили б сіінг, що був день спостережень (за будьякою шкалою)? Також спостерігав в тей день, і на Київщину прийшла  неймовірна хвиля спокійної атмосфери - про яку зазвичай пишуть "one of those nights"

Дякую за  питання. Так, хороша ідея, включати оцінку сіінгу. Вже ознайомивсь зі шкалою Антоніаді.

До 22 годин я оцінюю сінг на ІІ.
Після 22:00 оцінюю на І.

Ідеально спокійне небо. Великі збільшення працювали ефективно, зображення того ж Ескімоса було стабільним та чітким.
Майже увесь час фантазував з приводу статті на cloudy nights,  де при хороших умовах по Ескімосу, Котячому оці та подібних ставили 750-1000 крат для dob10.

Також зазначу, що це не просто для "краси документування", якщо буде більше 40 подібних нотаток протягом року, Ви зможете самостійно прогнозувати сіінг (для своєї місцини) з ймовірністю більше 70%, а це значно краще ніж робить сервіс метеоблю (не раз первіряв на практиці).

Подякували

1 :Андрій1939

[Андрій1939]

Продовжую спостереження туманностей в умовах локальної засвітки.

Дата спостережень: 21 лютого 2025 року. 19:05-20:15.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;

Яскравість неба: 4-5 бали по шкалі Бортля. Наявна локальна засвітка;
Сінг: IV за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 3 з 5.
Погода: мороз близько 8 градусів. На поверхні землі лежить сніг, який заважає акомодації;
Максимальне проникнення: без окулярів бачив зорі 4m.

Цілі спостереження: яскраві планетарні туманності.

Обладнання: все доступне обладнання.

1) Планетарна туманність IC2165 у Великому Псі — спостерігав у кульмінації, однак сінг не дозволив використати великі збільшення.
З 14 мм без фільтрів не віддільна від зірок. Дуже компактна, навіть натяків на диск не має. Яскравий голубий колір.
14 мм та фільтри -  SkyGlow, OIII роблять туманність контрастнішою.  H-beta пригнічує її та залишається лиш слабке зореподібне світло.
8.8 мм без фільтрів — стає помітно голубу кульку.
8.8 мм з фільтрами — з  H-beta помітно лише центр диску. Суб’єктивно, схоже на центральну зорю.
4.4 мм 272 крати — видимість погана. Жодних деталей окрім розмитого голубого диску.

2) NGC 2346 Метелик в Єдинорозі — об’єкт був близький до кульмінації. Однак я помилився і це не клон Мурахи з Близнюків, чи Маленької Гантелі з Персея.
З 14 мм без фільтрів схожа на зірку, яку огортає примарне світло. Колір не виражений. Розмір туманності з оболонкою менше 1 мінути.
14 мм та фільтри -  SkyGlow, OIII роблять туманність контрастнішою, зокрема посилюють видимість оболонки навколо зорі.  H-beta майже повністю пригнічує.
8.8 мм без фільтрів — туманність має вигляд яскравого кругу з нечіткими краями. Його огортає примарне світло, без вираженої форми.
8.8 мм з фільтрами — з ОІІІ примарна оболонка стала контрастніше, однак описати її форму неможливо. На даному моменті усвідомив, що даний об’єкт не для такої високої засвітки.
4.4 мм 272 крати — видимість погана. Боковим зором оболонка стала контрастніше, однак форми метелика чи букви Х не помітно.

3) Ще одна Медуза в Близнюках Sh2-274 — приємно вражений, що туманність була видима в поточних умовах. Думаю, що мені допомогла тактика, коли я прикрив обличчя капюшоном і зміг добитись кращої акомодації. Туманність ставала все яскравіше протягом тривалого спостереження.
14 мм без фільтрів — нічого не помітно. Однак і очі ще не добре акомодовані. Звернув увагу на трапецію із зірок. Саме ліва частина цієї уявної фігури має містити туманність.
14 мм та фільтр ОІІІ — почала проявлятись туманність. З кожною хвилиною вона ставала контрастнішою та стала видима навіть прямим зором. З’явилась форма овалу. Боковим зором були помітні флуктуації та перепади яскравості на тлі овалу. Туманність мала великі кутові розміри та займала приблизно 1/6 поля зору (1 градус).
З  SkyGlow контраст по туманності недостатній, але вона видима.
H-beta не працює.

4) також витратив час на Туманність Оріона. Зокрема ставив збільшення 1.1D, яке гарно працювало і було цікаво вивчати волокна. Або при 14мм змінював фільтри. Дуже подобається перехід між ОІІІ та H-beta. Фільтри парфокальні та дарують ефект, ніби я дивлюсь спочатку фото з ОІІІ, а потім його негатив з H-beta. Цікавий досвід. По емоціям та естетиці, відчуття наближується до перегляду об’єкту через біноприставку.

Також експериментував з туманністю Чайка IС2177 в Єдинорозі. З H-beta була помітна дуга світла, однак відому круглу область з темною туманністю цього разу я не помітив.
Поруч з Чайкою спостерігав розсіянки.  NGC2335 та 2343, які доповненням до туманності. Класичні розсіяні скупчення. Круглі. В поперечнику приблизно 5 мінут кожна.

По дорозі до Медузи зафіксував бідне на зорі розсіяне скупчення NGC2395. З 14 мм воно було схоже на клаптик Чумацького шляху та кілька зірок на його тлі. Кутовий розмір не оцінював.

Висновки та коментарі:
1. Цього разу список туманностей виявився не досконалим. Метелик Єдинорога був тьмяним і непридатним для поточних умов. IC3568 в Жирафі дуже компактна і я вирішив її пропустити через поганий сінг.
2. Приємно вражений Медузою Близнюків. Я думав, що вона буде невидима. За цей сезон спостерігав 2 Медузив одному сузір'ї. Планетарну туманність Sh2-274 та залишок наднової ІС443. Остання ввела мене в оману і я думав, що саме вона входить в 45 Найтяжчих об’єктів неба.

Подякували

3 :clavutich, Тимур, gordon2903

[Андрій1939]

Снігу стало менше і тепер зміг провести спостереження із достатньою акомодацією очей. Вдалось вполювати, унікальні речі, як на мене. А пролітаючий «мопед» дав такий заряд бадьорості та адреналіну, що в якийсь момент навіть зір став краще =)

Дата спостережень: 24 лютого 2025 року. 21:45-00:05.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Сінг: IІ за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 4 з 5. Спіралі М51 видно прямим зором.
Погода: мороз до -8 та висока вологість. Окуляри часто вкривались інеєм від дихання.

Цілі спостереження: планетарні туманності та галактики.

Обладнання: все доступне обладнання.

1) Планетарна туманність NGC2452 у Кормі — спостерігав близько до кульмінації. Однак розпочав процес ще при увімкнених ліхтарях та світлу в будинку. Пошук об’єкта стартував від М46, помилувався одним із найулюбленіших скупчень, впевнено зафіксував NGC2438 без фільтру у вигляді блідо-зеленої кульки у діаметрі під 1 мінуту. Поперемикав фільтри та пішов по ланцюжкам зірок до цільової туманності.

Сама ж 2452 з 14 мм без фільтрів є дуже яскравим об’єктом зі строкатими гранями, легко помітна на фоні зірок. Компактна, менше 1 мінути в діаметрі. Наявні натяки на неправильну форму, щось середнє між трикутником чи неправильним чотирикутником.
14 мм та фільтри -  SkyGlow, OIII роблять туманність контрастнішою. Особливо добре працює ОІІІ, однак без деталей на тлі туманності, лише її гострокутна форма. H-beta пригнічує туманність, вона втрачає у кутових розмірах, однак в центрі проглядається «палочка світла», яка нагадує по формі малюнок-схему бактерії.
8.8 мм без фільтрів — строката форма стає помітнішою. Однак краї туманності стали більш розмитими.
8.8 мм з фільтрами — збільшення дає змогу роздивитись форму детальніше. З OIII це трапеція.  H-beta дав змогу краще роздивитись центр у вигляді палочки. Вона тяжіє тепер до видовженого овалу.
7 мм —атмосферна турбуленція заважає роздивитись тло. Форма стала більш аморфною і її важко описати. Щось між трикутником та трапецією.

2) Галактика С53 (NGC3115) у Секстанті, об’єкт зі списку Астрополісу — гарна галактика овальної форми. Її візуальна довжина по великій осі склала 1/10 поля зору окуляру 14 мм (1 градус).

14 мм — галактика має овальну форму. У центрі овалу — яскраве ядро. Навколо периферія, яку краще видно боковим зором. Яскравість зменшується від центру до краю.

8.8мм — найкраще збільшення для об’єкту. Нагадує тепер галактику Андромеди чи Боде. Боковим зором галактика трішки збільшує свої кутові розміри. Однак без жодних деталей, окрім ядра зони примарного світла, що його оточує.

3) невдала спроба вполювати планетарну туманність Abell33 в Гідрі.
Побачивши фотографію даної туманності в чаті Телеграм, я спокусився на її красу. Додаю ілюстративне фото авторства пана Олексія Твердохліба. Туманність є бульбашкою, на краю якої знаходиться яскрава зоря і вся композиція стає схожа на каблучку з діамантом. Зоря має індекс HD 83535, саме її і шукав на карті.

Дійшовши в область призначення, я знайшов місце, де має бути туманність, однак жоден фільтр з окуляром 14 мм не продемонстрував навіть натяку на неї. Хоча я прискіпливо вдивлявся в потрібне місце з усіма можливими хитрощами, боковий зір, трусив трубу, водив очима, кліпав.

4) Повторна спроба вполювати спіралі в галактиці NGC3583 у Великій Ведмедиці.
Хоч прозорість і дозволяла би це зробити, я зазнав невдачі. Минулого року я бачив дану галактику у формі ножа для блендера. Де середина була ядром, а ножі — спіралі. Однак цього разу вона були близько до кульмінації і я що кілька секунд випадково дихав на окуляри. Спостереження стало нестерпним і я витерпів лиш кілька хвилин, що виявилось недостатньо.

7 мм окуляр демонстрував галактику у формі овалу рівномірної яскравості. Без деталей.

5) полювання на спіралі в галактиках М99 та М100 Волосся Вероніки — на ці два об’єкти я витратив близько 25 хвилин і отримав позитивний результат. Спочатку від зорі Денебола я знайшов веретеноподібну галактику М98. Не затримуючись на ній я перейшов до М99, а потім до М100. Разом ці три красуні утворюють трикутник в середині якого є яскраві зорі у формі літери Т, це і слугувало мені трасою для переміщення між об’єктами.

Найкраще по галактикам працював окуляр 8.8 мм, надаючи баланс контрасту та збільшення. Закутавшись у тканину та захистивши очі, я розпочав прискіпливі спостереження.

М100 одразу демонструвала яскраве ядро, яке знаходилось рівно у центрі. Навколо нього знаходилось примарне тло, яке формувало коло блідого світла. Боковим зором галактика ставала більшою. Загалом вона мала діаметр близько 5 мінут. Детальне дослідження не відкрило нічого, окрім перепадів яскравості на тлі галактики. Жодних спіралей чи вузлів світла на тлі, як у М33 чи Феєерверка, я не помітив, і це навіть після 10 хвилин споглядання.

М99 була набагато цікавіша. Вона помітно менша, близько 3 мінут у діаметрі і значно яскравіша. Одразу в очі кидається асиметричне ядро, яке наближене до краю кругу (об’єктивно орієнтація на північ, в окулярі рефлектора — знизу). Знаючи, що в галактики є рукав, який відірваний від її тла, як і в М101, я почав прискіпливо його видивлятись. І через якийсь час я зміг захопитись поглядом за зазубринку на краю галактики зі сторони ядра, та побачити темний трикутник. На певний час дана композиція виглядала як спіральний рукав галактики. Додаю схематичну замальовку.

Дуже допомогло в спостереженнях М99 кліпання очима і відпочинок. В якийсь момент, після напруження зору, я просто закрив очі на секунд 30 і зробив невелику зарядку для зігрівання пальців. Саме після цього М99 показала свій спіральний відросток. Однак він був невиразним і саме концентрація на темній зоні допомагала роздивитись всю картинку.

Висота над горизонтом для М99 складала приблизно 45 градусів. Час спостереження близько 23:10-23:35.

Після М99 я пішов до М51 Водоверть і так, я бачив її спіралі прямим зором. Теж концентрував увагу на темних поділках у спіралях і це їх значно підсилювало. Рекомендую цю техніку спостереження, вона мені відкрилась в повній силі після спостереження Темних туманностей. Коли треба «перепрограмувати мозок» із світлих деталей, на темні.

6) планетарна туманність Jones-Emberson 1 (PK164+31.1) Навушники в Рисі — як із Abell 33, я захопився туманністю після її фото у темі про Seestar S50, яке зробив пан Eridan.

Спостерігав об’єкт лише з 14 мм. Без фільтрів, з SkyGlow та H-beta туманність невидима. З ОІІІ після приблизно 30 секунд пустоти з’явився примарний круг, який видимий лише боковим зором. З кожною хвилиною я його бачив все чіткіше, тепер я міг відвести трубу в сторону та заново знайти об’єкт методом сканування. Розміри оцінити не зміг через аморфність (пізніше я навівся на М97 Сову та з’ясував, що їх візуальні розміри подібні). Прямим зором туманність майже невидима.

Міняючи позу для сидіння та рухаючись біля труби, я випадково вловив форму навушників. На секунду з’явились дві яскраві кульки в протилежних сторонах туманності, зробивши форму емодзі у великих навушниках. Далі я намагався повторити цей ефект, але вже таких чітких навушників не бачив. Я водив очима по колу, кліпав, грав боковим зором і лише на кілька секунд зміг побачити дві зони яскравості на краю диска.

7) планетарна туманність NGC4361 у Вороні — цікавий об’єкт, треба повернутись до нього з UHC.

14 мм без фільтрів — туманність має великі кутові розміри і яскрава. Діаметр приблизно мінута. Форма тяжіє до прямокутника із закругленими краями.

14 мм з фільтрами — SkyGlow робить туманність найбільш контрастною і найкраще по ній працює. Краї туманності стали більш аморфними і виглядали як листкове тісто. На тлі деталей не помітно.
ОІІІ — я здивувався, але контраст після SkyGlow знизивсь. Видимість така ж, але з меншим контрастом.
H-beta – добре працює. Об’єкт стає тьмянішим, однак форма вже чітка, зникла аморфність. Сама туманність стає ніби прозорою.

Усі 3 фільтри демонструють туманність з однаковими лінійними розмірами. Змінюється лише чіткість її країв.

8.8 мм без фільтрів — туманність має аморфну прямокутну форму. Краї нечіткі. Середина яскрава.

8.8 мм з фільтрами - SkyGlow та ОІІІ демонструють розмиті краї прямокутника та яскраве тло туманності.
H-beta –  робить контури чіткими, туманність прозорою. На її тлі помітна одна зоря, яка знаходиться ближче до краю туманності та не є симетричною щодо неї.

Зробив висновок, що це об’єкт для UHC і мабуть з ним він буде найконтрастніше.


Висновки та коментарі:
1. Під кінець спостережень отримав заряд позитивних емоцій. Дуже радий відкриттю спіралей в М99, хоча вони й не були такими чіткими, як у всіх попередніх галактиках.
2. Хоч Abell 33 в Гідрі був невидимим, радий, що зафіксував форму та деталі в  Jones-Emberson 1 у Рисі.
3. Приємно вражений планетарною туманністю у Вороні. Зокрема тим, що з H-beta вона цікавіша, ніж з іншими фільтрами.
4. Також повторно спостерігав NGC 2346 Метелик в Єдинорозі на початку спостереження. Але об’єкт був ще бідніше, ніж минулого разу. Ймовірно через недостатню акомодацію.

Подякували

6 :Тимур, Lexxua, Slava80, Eridan, gordon2903, ilchenko_s

[Андрій1939]

Ще звечора було видно, що небо буде ідеальним. Прогнози збулись і я провів ефективні спостереження галактик.

Дата спостережень: 27 лютого 2025 року. 22:25-23:55.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Сінг: І за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: мороз до -5 та висока вологість. На фоні попередніх ночей доволі тепло. Труба телескопа покрита товстим шаром інею ще до початку спостережень.
Максимальне проникнення: на тлі спіралі М106 була помітна зоря 15m, блиск згідно Stellarium WEB. Є на замальовці.

Цілі спостереження: розширення персонального списку галактик, у яких спостерігаються спіралі. Натхненний діалогом з теми на Cloudy Nights. https://www.cloudynights.com/topic/955995-spiral-galaxies-with-visible-arms-in-a-10-telescope/

Обладнання: все доступне обладнання. Також є поповнення, дружина подарувала окуляр ES 6.7mm 82 deg. Тепер маю максимально проникаюче збільшення без барлоу.

1) Триплет Лева — ще не маючи належної акомодації, вирішив дійти до Тріо шляхом сканування від зорі Тета Льва. По дорозі зафіксував галактику NGC3596 у вигляді кругу із розподілом яскравості від центру до краю. Потім ще зафіксував NGC3593 у вигляді смужки.

Дійшовши до Триплету:
14 мм — провів загальне спостереження. Всі три компоненти видимі чітко, помітно велику кількість зір на фоні.

Галактика NGC3628, яка лежить боком:
6.7 мм — не втримався і одразу поставив новий окуляр. Галактика має форму короткого і товстого прямокутника із завернутими краями. Центр яскравіший, краї тьмяні. Боковим зором стає більшою та довшою. З часом проявилась пилова смуга на тлі та зони яскравості на кінцях галактики. Пилова смуга була чутливою та могла зникати час від часу.
8.8 мм —  прямокутник яскравіший. Пилова смуга невидима. Порою галактика виглядала, як яблучний обгризок, яскравіший центр був вужче за тьмяну периферію.

М65:
8.8 мм — галактика мала форму смуги, в центрі якої помітно яскраве ядро. З часом навколо ядра проявився яскравий овал. Одним словом — класична  веретеноподібна галактика.

М66:
6.7 мм — одразу помітив ядро та зони яскравості навколо нього. Згодом ядро стало асиметричним і я зміг відділити відросток від тла галактики. Він витягував її форму і перетворював овал на 6. Боковим зором проявлялось примарне світло навколо усієї галактики і посилювалась асиметричність відносно ядра.
8.8 мм — цей окуляр дарував попередній досвід, але ще краще. Галактика була яскравіше, однак відросток 6 був видимий лише боковим зором. Прямим зором галактика лишалась овалом з ядром та світлом навколо нього. Зробив неякісну замальовку.

Дуже цікаво, що Триплет Лева містить різні за морфологією галактики. Минулі рази не звертав на це уваги.

2) Квартет Лева Hickson 44 — чудова група галактик, яке повністю поміщається у одне поле зору навіть при великому збільшенні.

14 мм — одразу помітно три компоненти, які лежать на одній смузі. Згодом збоку проявився четвертий, найслабший компонент. Багате зоряне оточення та трикутник галактик утворюють гарну композицію. Найкраще видимі — NGC3193 та NGC3189.
8.8 мм — помітно 4 компоненти.  Найбільша NGC3193 стала тьмянішим, але краще проявилась плямка NGC3187. Найкраще видима центральна галактика.
6.7 мм — з поточним полем зору неможливо роздивитись всі галактики разом. Найбільша NGC3193 стала майже невидимою і дуже розмитою. Найменша  NGC3187 мала форму тонкої смужки.  NGC3189 мала овальну форму та яскраве ядро. NGC3185 була яскравим кругом.

3) галактика NGC3583 та її тьмяна компаньйонка NGC3577 у Великій Ведмедиці — зміг ефективно спостерігати дану пару.
6.7 мм —  одразу помітно яскраве ядро  3583 та тьмяну периферію навколо нього. Згодом проявилась менша компаньйонка, яка мала форму кульки. На рівні глюку один раз була паличкою. З часом 3583 ставала виразнішою та отримала форму леза блендера S та примарне світло навколо цієї яскравої форми. Спіральна структура очевидна.
8.8 мм — спільна структура ще очевидніша. Галактика стала менше та яcкравіше. Пропало примарне світло навколо форми S  і лише ядро з двома відростками фігурувало при перегляді об’єкту.

4) галактики NGC2805 та NGC2820 у Великій Ведмедиці — після теми про спіралі на нашому форумі, я безрезультатно спробував віднайти їх в 2805. Це галактика, яка лежить плазом, збоку неї є супутниця, яка лежить боком і помітна у вигляді смужки примарного однорідного світла.
Сама ж NGC2805 бідна та тьмяна. Найкраще видима з 6.7 мм. Помітно яскраве ядро та неоднорідна рвана периферія, яка була дуже аморфна і через це її важко описати.

5) М106, ще один скарб Великої Ведмедиці — майже рік тому я вже оцінив красу даної галактики. Але з новими знаннями я прийшов вполювати спіраль і це було неймовірно. Додаю замальовку. Так припало, що спіральний рукав М66 та М106 подібні. Однак М106 ну дуже велика та яскрава, на фоні бліднішої М66.

14 мм — галактика має форму яскравого овалу. Помітно кругле ядро, яка лежить майже в центрі галактики, також є зона яскравого овалу навколо ядра і багата примарна периферія за овалом.
Яскравість об'єкта падає від центру до краю.

6.7 мм — галактика вражає розміром та виходить за межі поля зору окуляра, якщо дивитись боковим зором. Зі сторони супутниці NGC4248 проявилась спіраль у вигляді відростка від ядра. Загалом галактика виглядає, як 9.
А по ту сторону, від центру галактики, боковим зором проявляється суцільна та об’ємна яскравість, яка робить об’єкт асиметричним відносно ядра.
На цьому моменті почало захоплювати дух.

8.8 мм — працював ще краще. Форма 9 постійна, навіть прямим зором. Але боковим — галактика стає помітно асиметричною і її «верхня» частина непропорційно збільшується в кутових розмірах і дістає до сусідніх яскравих зірок.
Зі сторони рукава, помітив цікавинку. Поруч з галактикою є кілька яскравих зір (зафіксовані на самій правій замальовці) 11m, 15m та 13.25m. Всі вони на фото лежать «у галактиці». Однак візуально, вони відділені та навіть боковим зором ніяк не об’єднуються з нею.
З поточним окуляром галактика займає понад половину поля зору в довжину, тобто приблизно 15 мінут. Форму вже неможливо роз бачити. Інколи 9 перетворювалась на вигляд шматочка «каре ягня» чи стейку «томагавк».

6) Leo 1, у Леві — я вже добре знаю візерунки зірок над Регулом, оскільки вже було безліч спроб побачити дану тьмяну галактику.
8.8 мм — навівся у зону, уникаючи Регула. Через кілька секунд боковим зором побачив галактику у вигляду блідого-блідого круга, між трикутником та смужкою зірок, яких обрав орієнтирами. Яскравість галактики нагадувала те, що вже бачив цього вечора, периферію за межами овалу М66 чи М106.
14 мм — також видима, як і з попереднім окуляром. Бліки Регула ніяк не заважають спостереженням. А от якщо тримати Регул в одному полі зору, галактика стає невидимою.

7) Туманності М101 — на жаль спостерігав без колеса фільтрів, однак вузли світла на тлі М101 та її спіралі були настільки виразними, що вдалось їх ідентифікувати.
По перше, галактика була дійсно як Вертушка. Дитяча паперова іграшка-вітрячок. Дуже велика схожість.
З часом, деякі вузлики стали такі ж яскраві, як ядро галактики. Описую, як в окулярі.

- знизу зліва проявився овал світла. Ідентифікував його як NGC5450 та NGC5447. Вузлик легко помітний прямим зором.
- потім справа вгорі, в рукаві-тентаклі, який відірваний від тла, я помітив овальний яскравий вузол NGC5461. Видимий прямим зором.
- далі був ще один яскравий вузол між ними, NGC5455. Видимий прямим зором у формі зорі та боковим - у формі диску.

Ще були й інші вузлики, однак я їх не замалював, тому точної ідентифікації не провів. Боковим зором галактика вражала розмірами та кількістю примарних вузлів. Окуляр 8.8 мм був єдиним, з яким я спостерігав цей величний об’єкт.


Висновки та коментарі:
1. Без слів. Я вражений. В приємному шоці. М106 — рекомендую всім та кожному, поки є сезон. Мій співрозмовник з Cloudy писав, що бачить спіраль та форму 9 навіть у 70мм. Не знаю, чи це правда, але там все таке яскраве, що 8" точно справиться, а можливо навіть і 6".
2. Ще була М51. Велика. Ідеальна. Просто картинка. Лиш місток між нею та компаньйоном все лишався невидимим.

Подякували

3 :Тимур, Konstantin, gordon2903

[Тимур]

Дякую за допис! Чекаю найближчої нагоди також поспостерігати ці галактики із новим 8,8мм окуляром

[Андрій1939]

Пасха — це  одне з найкращих для мене свят в контексті астро хобі, оскільки завжди відомо, що ніч буде безмісячна. Приємно було бачити, що багато колег-аматорів теж спостерігають/фотографують в цей вечір.

Дата спостережень: 19 квітня 2025 року. 23:30-01:10.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Сінг: І за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 4 з 5.
Погода: спекотний день змінився прохолодною ніччю. Роси не було.
Максимальне проникнення: поруч з об’єктами спостережень були помітні зорі 14.5m, блиск згідно Stellarium WEB.

Цілі спостереження: плани було два. При поганому небі спостерігати галактики, що лежать ребром. При хорошому — шукати сліди спіральної структури у галактиках з цього списку

Скрытый текст

https://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=35500.0

. Все пішло за хорошим сценарієм.

Обладнання: все доступне обладнання.

1) Галактика UGC7321 у Волоссі Вероніки  — ще не маючи належної акомодації, вирішив відшукати цю супер тонку галактику. Візуально в 14“ її розміри описують 4.5' x 0.3'.
Дійшовши до місця розташування об’єкту та почекавши акомодації, я не зміг побачити цю тоненьку смужку. Лише інколи боковим зором було помітно коротку, 2-3 мінути в діаметрі, лінію.
Загалом це був невдалий експеримент протягом періоду акомодації для подальших спостережень.

2) Галактика NGC3180/NGC3184 у Великій Ведмедиці — чудова спіральна галактика, яка демонструє деталі в 10“.

14 мм — відносно яскравий суцільний круг. Одразу помітно яскраве ядро та зоря, яка находить на тло галактики на північ від ядра.

8.8 мм — цей окуляр працював найкраще. Ядро розкрилось і стало більш овальне. В сторону зорі, від ядра, почав проявлятись спіральний відросток. На південь від ядра також був помітний рваний рукав, який був ніби поділений навпіл.

6.7 мм — також чудовий вигляд, який повторює попередній, але з вищим контрастом. Кругле тло галактики стало тьмянішим та майже розчинилось в небі, але ядро і відростки стали більш виразні. Також три такому збільшенні, масштаб об’єкту був найбільш естетичний.

На дану галактику витратив багато сил. Пішло на неї десь 20-25 хвилин, довелось напружувати очі та використовувати різні візуальні техніки. Проявлення деталей вимагало тривалого часу і загалом об’єкт можна назвати тяжким чи навіть дуже, але зі спіралями в 10“. Відчувалась нестача апертури чи прозорості неба.

3) Галактика М88 у Волоссі Вероніки — овальна спіральна галактика, яка не розкрила мені своїх секретів.

14 мм, 8.8мм — яскрава овальна форма, яка містить ядро та зону яскравості навколо нього. Жодних натяків на спіральну структуру, лише форма.

4) Галактика М91 у Волоссі Вероніки — простий і гарний об’єкт.

14 мм —галактика має компактну круглясту форму. Одразу помітно ядро, яке має витягнуту овальну форму.

8.8 мм — овальне ядро стає більш чітким. І стає зрозуміло, що галактика має яскраву перетинку, яка проходить впродовж її тла. Бар має таку ж яскравість, як і ядро, лише на краях стає тьмянішим.

6.7 мм — бар та ядро стало більш виразними. В якийсь момент помітив натяк на спіральний завиток в одному з країв бару та зробив схематичну замальовку.

Після попередньої — дану галактику було спостерігати просто. Її бар з ядром легкопомітні.

5) Галактика NGC4653, NGC4666 у Діві — 4653 входить у список об’єктів, в яких можна бачити спіралі з dob10. Однак я навіть не ризикнув напружуватись. Надто були малі кутові розміри та низька поверхнева якравість. Більше часу витратив на 4666, яка було товстою смужкою із помітним яскравим ядром. Гарний об’єкт, який лежить в оточенні дрібніших галактик.

6) Галактика NGC5248/С45 у Волопасі — перлина зоряного неба. Варта уваги кожного. Після попередніх об’єктів, цей був найпростішим і найгарнішим. Спіральна форма видима прямим зором.

14 мм — галактика нагадує рваний овал з неправильними краями. Помітно ядро. З нього виходять два відростки, які формують дві спіралі. Загальна форма нагадує лопаті блендера.

8.8 мм — видимість спіралей зростає. Вони помітні і прямим і боковим зором. Рвані загострені краї галактики також стають очевиднішими.

6.7 мм — тло стало більш пригніченим. Ядро та рукави вийшли на перший план. Дуже чітка форма ножа блендера.

Легка для відшукування деталей галактика. Пощастило спостерігати її під кінець, не довелось напружувати перевтомлений від NGC3180 зір. Рекомендую всім та кожному спробувати її цього сезону.

7) Галактика NGC5474 у Великій Ведмедиці. Сусідка М101.
8.8 мм — компактна кругла галактика. Ядро легкопомітне і лежить майже на краю об’єкту. Асиметрична форма очевидна.

6.7 мм — повторює попередній опис. Асиметрія ядра, щодо тла є ще більш виразною. Діаметр галактики близько 1 мінути.

Висновки та коментарі:
1. Насправді я не очікував, що матиму погоду для галактик і зможу розширити список побачених деталей в них. Однак дійсно, в день суботи пилу стало помітно менше, зник смог від пожеж, прозорість стала пристойною. М101 легко демонструвала свої спіралі та області зореутворення. Це рідкість для квітня у моїх широтах. Схоже нещодавнє похолодання та дощі відіграли свою роль в цьому.
2. Випадково спостерігав об’єкти від тяжчого до легшого. Список запланованого був набагато довше, однак зір дав збій і після гарних спіралей С45 довелось просто спостерігати скарби Діви, без прискіпливості та пошуку деталей.
3. Щиро рекомендую Галактику NGC5248/С45 у Волопасі для пошуку спіралей в ній. Суб’єктивно це дуже простий об’єкт. Сама його форма вказує, куди дивитись, щоб бачити два рукави.

Подякували

7 :Тимур, gordon2903, ds40a, Slava80, RPM RPM, tlgleonid, Eridan

[Андрій1939]

Останні кілька тижнів чекав ніч, щоб провести спостереження, побачити щось нове та цікаве та зробити запис у журналі про це. Непередбачувана погода та низька якість атмосфери все відбирали у мене цю нагоду, тому доводилось спостерігати лише біноклем, або з добом, але при мінливій погоді.
Однак якщо пробувати, результати будуть.

Дата спостережень: 26-27 червня 2025 року. 23:40-01:40.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Сінг: І за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: дощі змили пил, прохолодна ніч, яка нагадує скоріше весняну, а не літню.
Максимальне проникнення: не заміряв.

Цілі спостереження: насправді плану не було, оскільки ще був робочий тиждень. Лише якість неба примусила мене винести доба та всі аксесуари до нього.

Обладнання: все доступне обладнання.

1) Збірна солянка — останні тижні я встиг поспостерігати з біноклем 10х50 та один раз з добом. Погода кожного разу була мінлива. Тому я розпочав спостереження з неквапливої прогулянки по Чумацькому шляху, щоб зрозуміти, що мене чекає. Дивився М11 у Щиті, там же кулястик, дійшов до М17 Омеги, розсіянок М23-М25.
Омега мала чітку форму літери V із зазубринкою. І її якість підказала мені, що сьогодні має бути унікальна ніч.
Також під кінець спостережень я довго блукав поруч з Денебом, фіксуючи з фільтрами та без перепади яскравості фону та пасма численних світлих та темних туманностей.
Також милувався Вуаллю і цього разу вона була фотографічною. Надовго залип на Трикутнику Пікерінга. Він мені нагадував слід голуба на снігу, або тризуб Посейдона. Цікава структура, не звертав на неї ще належної уваги. Також дуже запала в пам’ять східна Вуаль. Грануляції та кількість деталей з ОІІІ вражали.

2) М13 Геркулеса — після прогулянки, я перейшов до мабуть найвідомішого шарового скупчення нашої півкулі. З окулярами 14 та 8.8мм мені вдалось спостерігати «Пропелер». Коли знаєш, що він там є, не побачити його неможливо. Також при більших збільшеннях невпевнено проявлявся менший пропелер. Поруч з скупченням спостерігав NGC6207, ще один мій індикатор прозорості. Цього разу галактика була виразна і демонструвала веретеноподібну форму прямим зором.

3) Планетарна туманність Abell 39 у Геркулесі — чекав я прозорого неба не спроста. Мою уяву захопили туманності з каталогу Абеля і я дуже хотів відшукати хоч одну за літо. (за червень уже була одна невдала спроба)

Без фільтрів: Дійшов до туманності з окуляром 14мм. Вона була одразу помітною боковим зором. Мала форму прозорого кругу, розчинялась в небі.

З фільтрами:
Навіть широкий SkyGlow суттєво підвищував контраст об’єкту, з ОІІІ він ставав ще виразніше та зникав з H-beta. Нових деталей фільтри не додали. Однак тепер простіше було розуміти, що щільність туманності нерівномірна. Вона нагадувала мильну бульбашку. І була повністю помітна прямим зором.

Загалом об’єкт мені сподобавсь. Візуально він простий, лише форма та нерівномірна яскравість, але ця простота і чіткість форм має свій шарм. Як і великі кутові розміри.

4)  Планетарна туманність Abell 46 у Лірі — дана туманність не зараховується. Я дійшов до відповідної зони, використовував фільтри та окуляри 14 і 8.8мм, але чітко туманності не зафіксував. Поруч з нею є зручний трикутник зірок, який діє, як вказівник. І навіть він мені не допоміг. Припускаю наступне, на місці туманності я бачив час від часу зореподібний об’єкт і на момент спостережень я не розумів, що туманність має малі кутові розміри. Тому ймовірно я мав би використовувати вищі збільшення.
Не рахується, але був близько.

5) Планетарна туманність NGC7048 та розсіяне скупчення NGC7039 у Лебеді — після невдачі з Abell 46 я вирішив скомпенсувати витрачені зусилля на простішому об’єктів. Від Денеба я дійшов до Північної Америки та Пелікана. Останній був чудовим, ще не бачив дану туманність такою контрастною.

Потім я дійшов до скупчення NGC7039. Його цікавинкою стало те, що воно розчиняється в густому зоряному оточенні. А яскраві зірки поруч, які так привертали мою увагу, взагалі в скупчення не входили, якщо вірити картам Стеларіум.

Наступною зупинкою була планетарна туманність NGC7048  і це був бал естетики. Нещодавно в телеграм каналі на тему спостережень, учасники говорили про світлячків і у мене одразу виникла аналогія з даною комахою. Туманність має форму кульки діаметром приблизно 1 мінуту. Вона суцільна та рівномірно яскрава. Майже впритул до туманності лежить виразна зоря і разом вони схожі на тільце комахи. Для мене це був світлячок. Окремої краси додає й інше багате зоряне оточення.

Без фільтрів: З окуляром 14мм туманність легко помітна прямим та боковим зором. Форма незрозуміла. З 8.8 мм форма тяжіє до круглої. А з 6.7 мм на тлі туманності є перепади яскравості та ніби темна прожилка.

З фільтрами:
Туманність виглядає суцільною. SkyGlow з ОІІІ  її підсилюють, H-beta робить повністю невидимою. Нових деталей фільтри не додали, окрім того, що туманність тепер гарно видима саме прямим зором.
З 14 та 8.8 мм фільтри працювали добре. А от з 6.7 мм було вже занадто темно.

Загалом об’єкт гарніше на середніх збільшеннях, бо важливо бачити багате зоряне оточення. Аналогію з жуком-букашкою теж простіше вибудувати.

6) Розсіяні скупчення Лисички — діалог в чаті телеграм між BaDRii та tlgleonid надихнув мене пошукати емісійні туманності в даному відомому сузір’ї.
Розпочав я від М27,  дійшов до розсіяного скупчення NGC6830. Симпатичний та компактний розсип зірок. На малому збільшенні був ефект туманного фону.

Потім я дійшов до цільової розсіянки NGC6823, але на жаль без підготовки мене чекала доля Abell 46. Саме скупчення було чудовим ромбом, але величних туманностей чи туманності я не помітив. SkyGlow з ОІІІ підсвічували певні волокна на фоні, однак я не розумів, чи то туманності, чи просто густі розсипи зірок, які пробиваються крізь фільтр. Такі волокна часто помітні на тлі Чумацького шляху, особливо Поруч з Денебом, Садром чи в Щиті.

До написання журналу я пройшовся по описах інших учасників Астрополісу. Розумію, що так, я шукав, щось компактне та мале, але туманність навпаки  - мала бути великою.


7) Галактика NGC6946 Феєрверк на межі Лебедя та Цефея — це вже мабуть 4 раз, коли я мав згортатись, але небо не відпускало. Під кінець подумав, що такі чудові умови можуть мати плоди по галактиці. Хоча до останнього не вірив у це, бо до 20 градусів від північного горизонту не видно зірок окрім Капели. Галактика ж мала висоту приблизно 50 градусів від горизонту. Висоту заміряв класичним способом — витягнутими руками та пальцями.

При спостереженнях спочатку був окуляр 8.8мм,  з ним я побачив розмиту пляму із натяками на ядро. Форма овалу. Загалом вигляд не вражав. По памʼяті вона мала бути більшою та яскравішою і я подумав, що це кінець надіям на спіралі.

Потім перейшов до 14мм. Галактика стала яскравішою і вже через кілька секунд боковим зором я помітив, що вгорі від неї йде відросток світла, який розчиняється в небі. Це була перша спіраль. Через кілька секунд я помітив гачок знизу, який став другою спіраллю. Галактика стала ще більш овальною. Спіралі проявились дуже швидко.  Десь на першій хвилині спостережень з окуляром 14мм.

Потім я знову повернувся до 8.8мм. Тепер і з ним спіралі були видимі. Верхня зберігала чіткість навіть прямим зором. Нижня - лише боковим. Загалом контури галактики були рваними та нечіткими, вона прагнула розчинитись в небі.
Концентрація зору на темних прожилках на тлі об’єкту ще більше підсилювали ефект спіралей. Вони були очевидними. Настільки, що я не повірив своїм очам і вирішив звіритись з Стеларіум. Так, форми рукавів та їх напрями були, як з фото.

Висновки та коментарі:
1. Я отримав величезне задоволення від літнього неба з такою прозорістю. Задоволений побаченим і тим, що витримав баланс між новими об’єктами, та вже побаченими раніше. Повертатись до перлин зоряного неба завжди приємно. Особливо з добом та колесом фільтрів.
2. Помітив, що мій ліміт для візуальних спостережень — 2 години, далі я сам, ніби по будильнику, вирішую їх припинити, незалежно від умов.
3. Оскільки я спостерігав у будні дні, в знаки давалась втома. І те, що я планував спостерігати лише пів години. Щоразу пролонгував сесію, говорив собі, ще 1 об’єкт і йду. Так засидівсь на 2 години.
4. Я чомусь зовсім забув, що підготував гарний список в DSO Planner із туманностями Abell, навіть користувався ним при пошуку 39 і 46 об’єкту.
Однак повністю вилетіло з голови те, що у списку були перспективні об’єкти в Змієносці, Драконі, Орлі. Два останні ще ймовірно мені відкриються восени, а от за Змієносця справді сумно. Планетарні туманності Абеля вимагають відмінної прозорості, що є рідкістю для літніх ночей.
5. Спіралі у Феєрверці це щось) мій персональний список галактик, у яких я бачив спіральну структуру, розширився до 13. Схоже я освоїв метод спостережень і зможу й надалі розширювати цей список.

Подякували

8 :gordon2903, RPM RPM, Naboka Igor, Yura, Тимур, Slava80, AYN, ilchenko_s

[Андрій1939]

Після дощів склались сприятливі умови і я вирішив провести спостереження з добом.

Дата спостережень: 28-29 серпня 2025 року. 23:20-01:20.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;
Яскравість неба: 3-4 бали по шкалі Бортля;
Сінг: І за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 4 з 5.
Погода: прохолодна ніч після спекотного дня. Минулого тижня йшли дощі та була осіння погода.

Цілі спостереження: планетарні туманності з каталогу Abell та пошук спіралей у нових для мене галактиках

Обладнання: все доступне обладнання.

1) Планетарна туманність Abell 82 у Кассіопеї   — прийшов до об’єкту по ланцюжкам зірок. Спочатку побачив трикутник із зірок та щось схоже на компактне зоряне скупчення, кілька зірок та слабке туманне світло, що видиме боковим зором.

Без фільтрів: швидко перейшов з 14мм на 8.8мм і тепер боковим зором видно круглясту туманність, що оточує яскраві зірки. За поточних умов, об’єкт виділяється легко, помітний прямим зором і ще краще — боковим. Форму виділити не зміг, щось О подібне, але дуже аморфне, туманність розчиняється у небі. 6.7мм теж працював, однак туманність ставала менш гарною, через тьмяність.

З фільтрами:
SkyGlow підвищував контраст Abell 82 і мабуть цей фільтр був найкращим, даючи баланс між контрастом та кількістю зірок на фоні. З ОІІІ туманність видима, однак втрачається композиція із фоном зірок.
Жоден фільтр не дозволив чіткіше роздивитись форму туманності, вона залишалась нечіткою, круглястою з нерівномірним тлом.
Після перерви втратив здатність оцінювати приблизні кутові розміри, однак припускаю, що кулька була приблизно 1 мінута в діаметрі.

2) Планетарна туманність Abell 75 (NGC7076) у Цефеї — я був дуже здивований, але дана туманність повторює опис попередньої. Знову нечітка кругляста форма, туманність оточує дві зірочки.
Знову найкращим був окуляр 8.8мм та фільтр SkyGlow.
Фільтри краще працювали і я зміг роздивитись форму бублика, а пізніше — півмісяця. Однак загалом враження дуже подібні до Abell 82, це і стало причиною, що я вирішив перейти до галактик, щоб уникнути одноманітності.
Для демонстрації схожості туманностей додаю 2 світлини з сайту DSS Bilder, де також можна почитати журнали спостереження всіх туманностей Абеля.

3) Галактика NGC7479 (C44) Пегаса — скарб, просто скарб. Полюбив я галактики з баром. Цікаво, чи є галактики з дискотекою?
З окуляром 8.8мм легко помітно округле ядро, довгий бар, який має таку ж яскравість, як ядро, і проходить вздовж аморфної веретеноподібної форми галактики. Вгорі помітно шматочок рукава. Він слабкий, інколи здавалось, що цей рукав з’єднаний з баром, а в інші моменти він був відділеним від бару темним проміжком.
Загалом деталі галактики легкопомітні, але загальна форма досить невиразна, тяжіє до веретеноподібних і виглядає як 1 чи ?.
Нечіткість форми так давила на очі, що вирішив подивитись фото у Стеларіум, бо без нього мав дилему, що я бачу: спіральну галактику, що лежить плазом з яскравим баром, ядром, та рукавом. Чи це, як хокейна клюшка, об’єкт лежить на боку, а відросток виходить в сторону. З фото з'ясував, що галактика лежить плазом, але при цьому овальна.
Найкращі збільшення для об’єкту були з 8.8мм та 6.7мм

4) Галактика NGC7331 (C30) Пегаса — маленька копія М31 Андромеди. Хоч об’єкт я вже дивився не раз, він майже завжди був побічним продуктом пошуку Квінтету Стефана.
Цього разу я приділив галактиці чимало уваги, вона була майже в кульмінації. З 8.8мм вдалось роздивитись ядро та овальне яскраве тло. За межами яскравого овалу із західної сторони виділялась дуга пилу — лижа, за темною смугою також виділялось примарне світло.
Саме після лижі та тлі галактики, я згадав аналогію з Андромедою.
Також зі східної сторони від об’єкту виднілись боковим зором дрібні галактики.  Однак вони були досить нечіткі, розчинялись у небі. Припускаю, що точно бачив NGC7335 та  NGC7337. Інші під питанням.

p.s. Квінтет Стефана також завізуалив. Нарахував 4 компоненти.

5) Галактика М74 у Рибах. Хоч об’єкт був далеким від кульмінації, з 8.8мм виділялась кругляста форма, ядро, а над ним — слабка коротка спіраль. Якщо описувати спіраль точніше, то найбільше виділявся саме темний провал між ядром та спіраллю, що якраз і виділяє останню.
Загальна форма галактики —перевернута догори ногами 9. Але ніжка цифри дуже коротка.
Після виділення цих деталей, я вирішив подивитись на фото галактики, щоб робити прив'язку до зір навколо та роздивитись об’єкт краще. Справа від галактики був трикутник зір, зліва - смужка. На фото зорі лежать в межах тла галактики. Візуально - за нею.
Після спойлерів на фото, форма галактики нагадувала раковину молюска, але нічого нового не додалось.

6) Невдачі та побічні об’єкти.
NGC7640 в Андромеді,   NGC772 у Овні, Маленька Сомбреро NGC7814 у Пегасі були бідними. Лише ядро та форма.
7640 та 772 мають показувати деталі в 10 дюймів апертури, але я вже не зміг їх роздивитись. 772 взагалі була майже невидима. Маленька Сомбреро назви не виправдала.
Припускаю, що причинами невдачі стала втома і перенасиченість подіями. Розглядаючи об’єкти один за одним, відчувалась одноманітність, треба між блідними галактиками вставляти яскраві об’єкти, для перезавантаження зору. Такий собі імбир між суші, для очистки рецепторів від попередніх смаків.
І дуже захотілось апертури побільше)

Для того, щоб розвіяти втому від прискіпливого розглядання галактик, я вирішив перейти до зразково-показового об’єкту — М33 Трикутника. Ця галактика справжня лялечка. S подібна спіральна форма. Після блідих та компактних попередниць вона була, як ковток свіжого повітря. Видно області зореутворення. Справа на 4 години чудово видима IС132, яка така ж яскрава, як і аморфне ядро галактики. В рукавах легко виділялись гранули світла.

Висновки та коментарі:
1. Вже в 16 галактиках я зафіксував спіральну структуру з dob10.
2. Відчуваю, що треба в найближчі роки перейти на більшу апертуру. Dob10 ще далекий від вичерпання свого ресурсу, однак галактики просять більшого.
3. Планетарні туманності Абеля та пошук спіралей у галактиках відбирають багато сил, планую трішки збавити темп, аби не вигоріти в хобі. Між тяжкими об’єктами планую повертатись до тих, що вже бачив: улюблені розсіяні скупчення, світлі та темні туманності, яскраві галактики з каталогу Месьє.

Подякували

4 :gordon2903, ilchenko_s, clavutich, Тимур