Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
30 Березня 2026, 19:43:37

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[gordon2903]

Розсіяне скупчення М37 у Візничому. Даний об'єкт спостерігав довго, кілька разів з перервами. Найкраще було з окуляром 8.8мм, коли скупчення розділилось на окремі зірки, темні прожилки на його фоні стали контраснішими, але об'єкт ще поміщається у полі зору окуляру. Загадку від gordon2903 не розгадав, найчастіше я бачив, як темні нитки формують форми, що нагадують літери Х чи Ю. Загалом об'єкт мені сподобавсь, серед розсіянок Візничого, ця для мене найцікавіша.

Та то не така вже і загадка, в будьякому випадку - мені, приємно, що згадали.
Власне ось моя суб'єктивна "розгадка" про М37 - як ми знаємо в надпопулярному шаровому скупченні М13, багато спостерігачів, особливо, якщо вони достатньо досвідчені, з гарним зором, можуть розгледіти "пропелер", що утворюють нитки темних провалів, поближче до периферії. З М37, у мене, точно така історія, тільки там, замість пропелера з 3-ма лопастями, можна побачити 4-листну конюшину, до речі це саме в тій зоні, де Вам було видно літери Х чи Ю. Не дивлячись на простоту об'єкта, розгледіти цю, 4-листну конюшину, вперше, мені вдалось тільки за містом, в 200 мм, здається тоді було збільшення х72.

Подякували

1 :Андрій1939

[Андрій1939]

Незважаючи на початок робочого тижня, зміг провести ефективні спостереження.
Спостерігав, поспішаючи, бо будь-якої миті могли увімкнути електроенергію у моїй частині села.
Окрім позитивних емоцій, результатами стали цей запис у журналі та допис у темі про комфортний сетап для спостережень.
https://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=50006.msg661869;topicseen#new

Дата спостережень: 9 лютого 2026 року. 19:40-21:30.
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;

Яскравість неба: 4–5 балів за шкалою Бортля. Наявна локальна засвітка. На сусідній вулиці горіли вуличні ліхтарі, які виблискували на дахах будинків моєї вулиці.
Сінг: I за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: мороз близько -13 градусів. Спокійна та прозора атмосфера;
Максимальне проникнення: без окулярів бачив Чумацький Шлях в Кормі та Єдинорозі.

Цілі спостереження: скарби зимового неба.

Обладнання: перевіряв гіпотезу, чи достатньо одного Zoom-окуляра та колеса фільтрів для ефективних спостережень.

1) Планетарна туманність Abell 31 у Раку — даний об'єкт став причиною того, чому я вийшов у такий мороз. Після 30 хвилин тестів прозорості та акомодації я перейшов до М44 Ясел, які світилися на фоні темного неба. Потім дійшов до М67, а від неї пішов по ланцюжках зірок до цільового об'єкта.
Закріпившись поруч із квадратом із зірок 10 m, використовуючи 16 мм на окулярі, я почав вишукувати туманність. Одразу увімкнув фільтр ОІІІ і з часом здалося, що я нічого не бачу, а зірочки дають ореоли від пари на окулярі. Відвівши телескоп в сторону, я зрозумів, що інші зірочки ореолів не мають, отже, я бачу туманність Abell 31.
Об'єкт був досить великим, аморфним і розчинявся в небі. Форма не виділялася, все виглядало як світіння з різними рівнями інтенсивності. Туманність була видима без фільтра та з усіма фільтрами, окрім H-beta. Однак саме H-beta зіграв важливу роль у спостереженні. Перемикаючи фільтри по черзі, я помітив, що він повністю "вимикає" туманність.
Я почав швидко перемикатися між OIII та H-beta, і завдяки цьому, зміг чіткіше роздивлятися аморфну туманність і помітити, що вона ще більша, ніж я припускав до цього. Поля 60° на 16 мм не вистачало. Туманність поміщалася,  але не вистачало периферії.
По збільшеннях чудово працював відрізок окуляра 16–13 мм.

2) Планетарна туманність М1 Крабовидна у Тільці — після повернення UHC-фільтра з довгого турне він вчергове доводить свою ефективність у колесі фільтрів, оскільки саме з ним деякі туманності розкриваються по-новому. Використовуючи 12–8 мм, я досліджував Крабовидну туманність і зміг розділити велику кількість прожилок на її краях. Ці деталі були видимі і без фільтрів, але саме з UHC туманність була найяскравішою, а темні смуги - найконтрасніші. Zoom дозволяв регулювати збільшення, змінюючи яскравість об'єкта, і за один раз я міг насолодитися і прожилками, і загальним видом туманності. Виникало враження, що спостереження в прозору ніч, та у звичайну, це ніби спостереження в різні апертури. Настільки різний досвід одного і того самого популярного об'єкта.

Дописано через тиждень - з UHC фільтром туманність дуже нагадує відрізаний шматочок ківі. Колір, форма, темні прожилки від центру до краю.

3) Галактика М82 Сигара у Великій Ведмедиці — один з об'єктів, що розкрився по-новому. Прозорими ночами я більше приділяю увагу її сусідці, Боде. Однак Zoom по М81 працював погано, тому я перемкнувся на Сигару, і це був правильний вибір. На відрізку 12-8 мм галактика розкривала структури на своєму тлі. Чітко та контрасно було видно смужку, яка ділить галактику вздовж її тла. На 8 мм чітко було видно грануляцію. Схоже, SV245 стане в нагоді саме по компактних галактиках. Якість зображення на короткому кінці це дозволяє.

4) Туманність у сузір'ї Великого Пса, Шолом Тора (NGC 2359) — ще один переможець через чудові умови спостереження. Початково хотів перевірити роботу UHC по туманності і був зачарований її красою. Найкраще працював, все ж таки, ОІІІ. З ним було видно тонкі прожилки, які виходили далеко за межі тла об'єкта, і цього разу він був схожий на пару качок, які розлітаються в сторони.

5) Варто згадки, що тієї ночі всі туманності Єдинорога-Оріона "горіли своїм" світлом. Крила Чайки та інше світіння в тій області, світіння поруч з Шоломом Тора. Вся область голови Великого пса розкривалася, я всюди помічав якісь нові деталі. Була думка, що це астигматизм zoom окуляра, але це не підтвердилося, оскільки положення світіння зберігалося і не залежало від кута спостереження.
Така ж історія з Плеядами, дуже добре виділявся газ на фоні неба. А в Близнюках, кількість зірок в полі зору просто спантеличувала та заворожувала. Особливо в районі М35. Туманність Оріона цієї ночі була гарніша без фільтрів — настільки чудовим був контраст по її волокнах.

Висновки та коментарі:
1. Втома від роботи та поспіх ніяк не применшили задоволення від спостережень. Всю зиму чекав цього моменту і витратив його не лише на планові об'єкти, а й на прогулянки по відомих цікавинках.
2. Зробив репетицію перед сезоном галактик, і мені здалося, що SV245 буде недостатньо. Все ж має він недоліки, і я муситиму використовувати свої звичні окуляри. А Zoom буде тим окуляром, яким я підбиратиму оптимальне збільшення. Також Zoom відкрив мені, що 14 мм замало майже на всіх об'єктах. Та сама Боде чудово виглядала на 12-11 мм, хоч і не вистачало поля зору на різкості по краях.
3. Завдяки тому, що мені не треба було змінювати окуляри, я протримався на морозі довше, ніж зазвичай. А гумова накладка на  SV245  забезпечила комфортну зміну збільшень без опіків холодом на пальцях.

Подякували

9 :ilchenko_s, ds40a, Yura, gordon2903, AYN, Chepurny, Тимур, RPM RPM, rda_boris

[Микола1965]

А я, як  приїду в село, то хмари. Вернусь в місто, то зорі. Ніяк не попаду в синхронізм. Хай вам Андрію счастить споглядати

Подякували

1 :Андрій1939

[Андрій1939]

Випадково побачив, що небо ясне, світло вимикають, Місяць ще не зійшов і Сіріус не блимає. Чим не ніч для початку сезону галактик?

Дата спостережень: 7 березня 2026 року. 21:10-22:40
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;

Яскравість неба: 4–5 балів за шкалою Бортля. До 22:00 була наявна локальна засвітка. На сусідній вулиці горіли вуличні ліхтарі, які виблискували на дахах будинків моєї вулиці.
Сінг: IІ за шкалою Антоніаді;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: температура близько 0 градусів. Випала роса. Спокійна та прозора атмосфера;
Максимальне проникнення: поруч з галактиками впевнено фіксувалися зорі 14.5m

Цілі спостереження: планетарна туманність Abell 33 та пошук спіральної структури в нових для себе галактиках.

Обладнання: Zoom SV245 з колесом фільтрів. Після Abell 33 змінив колесо на стандартний адаптер, щоб насолоджуватись рівними дифракційними спайками та уникнути зайвого екранування апертури.

1) Планетарна туманність Кільце з Діамантом Abell 33 у Гідрі — даний об'єкт не піддавався мені майже цілий рік. Прозоре темне небо, хороша акомодація та повне вимкнення світла на всіх вулицях допомогли мені впевнено фіксувати туманність.
Об'єкт має круглу форму, прозорий. На краю знаходиться зоря HD83535, яка і формує "діамант". Кутові розміри не оцінив, однак припускаю, що вони на 100% співпадають з фотографічними, оскільки пропорції туманності зберігались відносно зорі-діаманта.
Об'єкт не видимий без фільтрів. SkyGlow демонструє лише світіння неба. З ОІІІ туманність була видима і прямим, і боковим зором.
По збільшеннях чудово працював відрізок окуляра 12-11 мм. Хоча туманність була видима у всьому діапазоні зума 16-8.

2)  Галактика NGC2903 у Голові Лева - майже 40 хвилин пішло лише на цей об'єкт. Зайняв зручну позу для сидіння і довго шукав спіралі. Також робив перерви між сесіями, в межах яких зафіксував Abell 33 та спіралі іншої галактики.
Галактика показала кулясте ядро, овал світла та натяки на спіраль. В окулярі, рукав брав початок внизу зліва. Також інколи було помітно темну смугу між тлом та рукавом.
Загальний вигляд об'єкта у окулярі був, ніби літера J, але з іншими пропорціями, рукав набагато менший.
Відчувалось певне виснаження від об'єкта, загалом майже 2 роки він не показував жодних натяків на спіраль.

3) Галактика NGC3359 у Великій Ведмедиці - поряд із зорею Дубхе.
Ця красуня розкрила спіраль раніше попередниці.
Галактика тьмяна, чітка кругло-овальна форма та рівномірне тло. Ядро яскраве, має видовжену форму і є смужкою світла. Цей факт мене дивував, оскільки форма ядра нетипова, схожа на бар, але короткий, лише в центральній частині об'єкта.
У окулярі галактика лежала боком. Спіраль відділялась вгорі зліва. Загальна форма у окуляр, як \___●___, однак пропорція рукава менше.
Дана галактика не входила у мій список для пошуку спіралей. Я її знайшов випадково у Stellarium,  спутавши із іншою галактикою зі списку. Форма мене зацікавила і я вирішив спробувати.
Досвідчений спостерігач з CN Don Pensack допоміг мені краще зобразити візуалізацію галактики. Він відписав мені, що він теж бачив її саме такою у 12.5" і тепер хоче повернутись до неї з 16".

Висновки та коментарі:
1. Розширив список галактик, у яких я фіксував спіралі, до 18 штук.
2. Отримав чимале задоволення і спортивний результат з Abell 33. Об'єкт не казкової краси,  але уваги вартий.
3. NGC3359 - дуже гарна галактика. Цікаве ядро, периферія,  натяк на спіраль.
4. Чому було важко? Виходить zoom sv245 не придатний для галактик. Навіть улюблені М51 та М101 виглядали дуже бідно. Окуляр ніби "їсть" деталі, робить їх розмитими.
Хоч і чудово розкрив Abell33. Роблю висновки, що окуляр гарний для зоряних скупчень та туманностей.
5.Зробив собі "підставу", щоб мотивувати подальший розвиток. В цей день я продав та надіслав свої Meade 5000 і надіюсь, що Тимур та Юрій зможуть досягти з ними бажаних результатів. Я вчергове підтвердив собі, що мої попередні досягнення були завдяки цим двом чудовим окулярам і що ці аксесуари не менш важливі, за апертуру телескопа.

Подякували

5 :SP, gordon2903, Тимур, ilchenko_s, RPM RPM

[Андрій1939]

Теплі прозорі ночі радують далі.

Дата спостережень: 9 березня 2026 року. 21:40-23:40
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;

Яскравість неба: 4–5 балів за шкалою Бортля. Місто світить помітно яскравіше, ніж у минулі сезони.
Сінг: IІ або ІІІ за шкалою Антоніаді. Вже на 8мм зірки були розпухлими;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: температура близько 0 градусів. Спокійна та прозора атмосфера. Під кінець спостережень почав дошкуляти пар, який постійно осідав на окуляр. Вкінці дійшло до того, що доводилось затримувати дихання  це ж і стало причиною, чому припинив спостереження;
Максимальне проникнення: фіксував галактику PGC36913 із 14.6m згідно Stellarium

Цілі спостереження: провести зимові розсіяні скупчення та галактики у Великій Ведмедиці та Волоссі Вероніки.

Обладнання: Zoom SV245 зі стандартним адаптером. Пізніше бінокль 10х50.

1) Розминка - скористався сильною стороною зум окуляра і дійшов від Візничого з М38 до Рака з М44, по дорозі розглядаючи й інші розсіяні скупчення, використовуючи повний діапазон збільшень окуляра. Отримав задоволення від парних скупчень. Вони дуже виграють від можливості підбирати збільшення на льоту. Цими гарними парами були М35 і NGC 2158 у Близнюках та М38 і NGC 1907 у Візничому.
Також трішки затримався на планетарній туманності Ескімос. Вона світилась смарагдовим кольором та демонструвала центральну зорю. 8 мм на окулярі було замало, якщо будуть умови, сьогодні спробую з іншим зумом 8-3.5 мм

2) Повернення до туманності М97 Сова та її спутниці М108 у Великій Ведмедиці - 2 роки тому востаннє спостерігав їх у доб. І тут трішки пожалів, що не взяв із собою колесо фільтрів. Туманність М97 розкрила потемніння на своєму тлі. На діапазоні 12-9 мм вона демонструвала ознаки "сови", густа та насичена морфологія з 2 перепадами яскравості, куляста форма та чіткі контури обʼєкту на небі. Необхідно повернутись з колесом фільтрів.
Галактика М108 також радувала своєю структурою. Контури обʼєкту теж є чіткими, боковий зір не збільшує кутових розмірів галактики. На тлі помітні численні флуктуації та темні прожилки. Діапазон збільшень 12-9 мм чудово підкреслював ці деталі на тлі обʼєкту.

3) Галактика М109 у Великій Ведмедиці - розкрила свою спіраль і у окуляр виглядала, як цифра 6, що нахилена трішки вправо. Обʼєкт швидко продемонстрував свою структуру, чітке яскраве ядро, овал світла і флуктуації на тлі. З часом відділився рукав у вигляді відростка світла. Експериментував із діапазонами Zoom і тут 12-11 мм працювали найкраще. Гарний і відносно не складний обʼєкт. Чимсь схожий на меншу копію М106, яка теж неподалік.

4) Спіральна галактика NGC 3953 у Великій Ведмедиці - вона лежить до нас під кутом, як М106, М109 та інші. Але трішки вужча. Знайшов я цю галактику випадково, як і безліч інших цієї ночі. Її красивий вигляд змусив мене затриматись надовше. Обʼєкт яскравий, має чітку овальну форму, кулясте яскраве ядро. На тлі були помітні темні флуктуації, що боковим зором нагадували пилові "лижі". Ці флуктуації були, на диво, чіткими та виразними. Здавалося ще б трохи і я дійсно побачу спіралі чи смуги пилу.

5) Спіральна галактика NGC 3893 у Великій Ведмедиці та її сусідки NGC 3896 та PGC 36913 - дана композиція була порадою від нашого колеги, Тимура. За день до цього він завізуалив спіралі в ній і надав мені пораду, яка виявилась чудовою. Також цікаво, ми співставили наші описи після спостережень і вони співпали. Обʼєкт чіткий і зрозумілий. І шукати його просто, знаходиться поруч із зорею Хі Великої Ведмедиці, просто кажучи - в "задній лапі".

NGC 3893 - компактна галактика, загальна структура якої, це ядро, нерівний чіткий овал та спіралі на краях, які виглядають, як ножі блендера. Загальна форма у окуляр,  ніби цифру 6 накладено на 9. Спіралі видимі виключно боковим зором. Найкраще - якщо концентрувати увагу на тьмяну область між ними та овалом світла. 
На тлі галактики є зірочка 13.5m, вона допомагає розгледіти перший рукав. Другий виник уже пізніше, під час детального розгяладання цієї красуні.
10-9мм - основний діапазон Zoom, що дарував найкращий вигляд.

NGC 3896 - типова слабка галактика, сусідка попередньої. Помітно ядро та гало світла навколо нього.

PGC 36913 - побічний продукт детального вивчення попередниць. За деяких комбінацій бокового зору, дана галактика була нечітко видима у вигляді розфокусованої зорі.

6) Галактика NGC3877 у Великій Ведмедиц - побічний продукт спостереження за попередніми. Знайшов та затримався випадково, бо вона майже в одному полі зору із зорею Хі. Типова галактика, що лежить боком. Ядро та розширення в його регіоні та бокові смужки спіралей. Жодних натяків на деталі на її тлі.

7) Галактика М64 у Волоссі Вероніки - теж гарний обʼєкт, але який мені не розкрився. Галактика мала овальну форму, ядро і нечіткі флуктуації на тлі. Інколи на рівні глюку фіксувались темні смуги на тлі. Однак припускаю, що це глюк, бо смуги були "блукаючими". Одного разу щось виникало справа від ядра, іншим разом — з протилежної сторони. Не було чіткості, але щось точно помічалося. Також уже заважав пар від дихання, який постійно осідав на лінзі окуляра, і я протирав її мікрофіброю. Це відволікання і затримка дихання знижували комфорт і тим самим, применшили шанс на успіх.

Ще галактики
NGC 4565: Голка цього разу була менш виразна, ніж зазвичай. Не зʼясував, у чому причина, зміна окуляру, чи пар.
М51 фіксував ще до появи пари, цього разу зміг роздивитись чіткі спіралі на її тлі та темні прожилки між ними.
М101 була складною, але також розкрила спіралі. Найчіткішою була та частина, що "відірвана" від загального тла обʼєкта. Що цікаво, не зафіксував жодної області зореутворення. Антирекорд за останні 2 роки.
Також було кілька галактик, на яких не затримувався та не ідентифіковував. Всі вони лежали в тлі сузірʼя Волосся Вероніки. Хіба NGC 4559 вгадувалася, бо була поруч з Голкою.

9) Заминка - оскільки спостереження з добом припинилися достроково, вирішив поспостерігати ще й з біноклем. Бажані обʼєкти були низько, що додало комфорту спостереженням. Пройшовся по всіх обʼєктах, які описав раніше. Додатково захопив Хі Аш Персея, сузірʼя Волосся Вероніки із її гігантською розсіянкою та М67 Рака, останнє я пропустив з телескопом.

Висновки та коментарі:
1. Список галактик, у яких я бачив спіралі з DOB10 уже розширився до 20. Ювілей. Цифра мене вражає, оскільки я і подумати не міг раніше, що це можливо. Що деякі обʼєкти NGC розкривають свої спіралі швидше та простіше, ніж відомі М
2. Не спіралями єдиними. Відкриттям також стала випадкова NGC 3953 у Великій Ведмедиці. Настільки гарне та чітке тло з флуктуаціями. Отримав чимале задоволення, детально розглядаючи її.
3. М97 Сова розкрилася по-новому і навіть без фільтрів. Оминаючи її минулі роки, я повернувся з новим досвідом та вміннями, і обʼєкт став цікавішим. Можна констатувати, що "Сову" видно у 10-дюймову апертуру, без фільтрів і з посереднім окуляром. Треба лиш вірне збільшення, прозоре небо та навички бокового зору. Обрав Сову я не спроста, бо в неї та Abell 33 майже однакові кутові розміри. Вирішив це одразу підтвердити на практиці.
4. Насолодився сильною стороною Zoom окуляра та бінокля - розсіяними скупченнями. Їх яскравість та краса чітко контрастують зі строгістю та тьмяністю галактик.

Подякували

8 :gordon2903, Олег К, ds40a, ilchenko_s, SIDEROCRATOR, Yura, Тимур, RPM RPM

[gordon2903]

Перечитавши звіт, задумався.....
Як же відрізнити дійсно гарний звіт, від фіксації "для галочки"?
Хм...Якщо після прочитаного, раптово кортить опинитись серед поля, під темним небом - значить, звіт
писали не дарма. Вітаю!

Щодо конкретики, то бачу, що у Вас, зараз чудово виходить роздивитись цікавинки у галактичній морфології. То ж дозвольте Вам порадити, не дуже складну, але досить неординарну галактику NGC 3718 - якщо жителям Півдня, доступна - Центавр А, то це, її, північна трохи тьмяна альтернатива.  Пам'ятаю, коли з S.Fire спостерігали її в 400 мм, то він, буквально після кількох хвилин прегляду, сказав: "Як же вона схожа на емблему  pepsi". Зауважу,що це після кількох хвилин перегляду, відповідно, для 250 мм, тут, непогані шанси. 

Подякували

1 :Андрій1939

[Андрій1939]

Продовжив іти за списком галактик, у яких потенційно видно спіралі.
Загалом, моя прогулянка небом мала формат "кастингу".
Я надавав обʼєкту короткий час, щоб мене зацікавити. Якщо це виходило, я затримувався надовше.

Дата спостережень: 10 березня 2026 року. 21:50-23:30
Місце спостереження: село на 30 км південніше міста Кривий Ріг;

Яскравість неба: 4–5 балів за шкалою Бортля. Місто світить помітно яскравіше, ніж у минулі сезони.
Сінг: IІ за шкалою Антоніаді. Але це не завадило ставити гіга збільшення на туманність Ескімос;
Прозорість: 5 з 5.
Погода: температура близько 0 градусів. Спокійна та прозора атмосфера.
Максимальне проникнення: стабільно видимі зорі 14.5m згідно Stellarium.

Цілі спостереження: повністю змінив план з планетарок на галактики.

Обладнання: Zoom SV245 і SV215 зі стандартним адаптером.

1) Планетарна туманність NGC 2392 Ескімос - хоч і сінг не був найкращим, вирішив скористатися планетним зумом SV215 з діапазоном 8-3.5 мм (на папері діапазон 8-3). На збільшеннях 8-5 туманність виглядає, як круг світла із зорею всередині. Навколо зорі є темна зона, що ділить туманність на зовнішню та внутрішню частини.
4-3.5 демонстрували зовсім інший рівень деталізації. Усередині навколо зорі зʼявився овал світла. І збоку почали виднітись ще 2 структури, схожі на зірочки. Туманність дуже виграла від великих збільшень, навіть на 5 мм цей овал та флуктуації були цілком непомітними.
Zoom SV215 підтвердив свою ефективність, хоч мале поле зору і додає дискомфорту до спостережень. Часто треба рухати трубу і втрачати концентрацію.
За вечір це був перший і останній раз, коли я спостерігав щось, окрім галактик. Хоча початкові плани були і на Котяче око і на Привид Юпітера, небо радувало прозорістю, і я вирішив, що треба шукати рукави.

2) NGC 3455 та NGC 3454 у Леві — перша галактика спіральна і, згідно з дописами slava3500, може демонструвати свою структуру. Дійшов до галактики на 16 мм і не побачив нічого. Навіть здивувався, чому там нічого немає. Обʼєкт помітний лише після 10 мм на окулярі у вигляді розфокусованої зорі. На 8 мм вдалося розділити ядро та гало світла. Загалом, це не те, що я очікував, тому зрозумів, що з поточним сетапом не варто витрачати багато часу на дану галактику.
NGC 3454 - на фото видно, що вона лежить ребром. Але вона також була майже невидима та виглядала як розфокусована овальна зоря. Лише фіксую.

2) Скарби Малого Лева — це маленьке сузір'я містить 3 галактики у моєму списку, одна з них уже була в моїх журналах і є частиною обʼєктів Астрополісу.

Галактика NGC 3344: естетичний "підпис" із трьох зірочок на її тлі одразу залишає небайдужим до цієї краси. Не даремно вона в списку Астрополісу. Галактика демонструвала ядро, чіткі флуктуації на її тлі, рівномірну круглу форму. Також є грануляція світла на тлі, подібна на вид кулястих скупчень у малих телескопах. Боковим зором кутові розміри галактики значно збільшувалися. Потемніння на тлі обʼєкта вимальовувало якусь естетичну систему, описати яку я не можу — це треба бачити. Спіралей не фіксував, але задоволення отримав величезне. Найкраще з нею працювали 12-11 мм.
Надзвичайно гарний і доступний обʼєкт. Виходить, що спіралі - це не самоціль. Може спіральна галактика бути гарною і без них. І ці ночі доводять мені це знову і знову.

Галактика NGC 3486: нагадує спробу у Леві. Дуже тьмяна, невидима на малих збільшеннях. Зміг розгледіти ядро та гало навколо. Надовго не затримався.

Галактика NGC 3504 та її крихіка-сусідка NGC 3512: здавалося, що це теж якась посередність, як і попередниця. Нормальна видимість лише на відрізках 9-8 мм. Однак за кілька секунд на великому збільшенні галактика стала враз цікавою. Її ядро невиразне, кутові розміри малі, але загальна форма виглядає як слід від черевика. А ще точніше, як інфузорія-туфелька. Дуже цікава форма, мій початковий скептицизм переріс у захоплення.
Крихітка-сусідка NGC 3512 виглядала суцільним диском світла, без жодних натяків на деталі.

3) Спроби в Жирафі — тут спостерігав лише 2 галактики. Не всі, що є в списку, оскільки сузірʼя вже наблизилося до куполу засвітки від міста.

Галактика NGC 2655: мала посередній вигляд. Ледве відділив ядро від світлового гало. Складний та темний обʼєкт на якому довго не затримався.

Галактика NGC 2146: примарний скарб Жирафа. Цікавий обʼєкт, на який пішло чимало сил. Галактика лежить під кутом, її контури нетипові, якісь деформовані,  також схожі на слід від взуття. Сам об'єкт тьмяний і на перший погляд невиразний. Немає чіткого ядра, є незрозумілі флуктуації на тлі. Боковим зором галактика демонструє вигин, який дуже схожий на рукав. Поруч з ним лежать 2 яскраві і 1 слабша зорі, і вони ніби підкреслюють неправильність форми та підказують, куди дивитись, щоб бачити відросток. Загалом, по обʼєкту гарно працювали 11-9 мм, але відросток ефективніше виділявся на 8 мм.

4) Галактики Діви — тут мені розкрилися заповітні спіралі.

Галактика M61: справжня красуня, яка захопила мене надовго. Галактика має великі кутові розміри, круглу форму та яскраве ядро. Майже одразу боковий зір почав зачіплятися за темну лінію, яку було помітно зліва від ядра (описую, як бачив в окулярі). Згодом стало очевидно, що темна прожилка відділяє рукав від загального тла галактики. В якісь моменти він задавався непропорційно великим, на фоні іншої частини обʼєкта і загалом це можна схематично позначити, як (О. Така чудернацька форма навіювала різні асоціації, зокрема, що це Водоверть.
Обʼєкт був великим та яскравим, 12-11 мм були найкращими для розглядання. На диво, розміри прямим і боковим зором у цієї галактики майже однакові. Боковий зір додавав лише яскравості для рукава та виділяв темну прожилку.

Галактика NGC 4536: ще одна чудернацька краса. Вона лежить під кутом. Форма - ніж блендера. Ядро, овал та спіралі за його межами очевидні. Дуже схоже на її фото у Стеларіумі — можна брати як орієнтир. Галактика тьмяна та компактна, користувався 9-8 мм на Zoom. Незважаючи на її красу, затримався не надто довго, оскільки деталі були очевидними і не доводилося щось шаманити боковим зором і потрушуючи трубу. Поруч з цільовим обʼєктом також фіксував NGC 4527, яка лежить на боку і не демонструє жодних інших ознак морфології, окрім витягнутої форми

Галактика NGC 4535: з цього моменту розпочалися невдачі. Але ця - найгарніша поразка за вечір. Галактика, ніби менша копія М33. Така ж тьмяна і срібляста, форма невиразна, розміри великі, ядро майже не виділяється. У таких тьмяних галактиках мені подобається їх світло, щось ніби луска карасика, якого зловили теплої літньої ночі при місячному світлі. Віє мені від них якимось теплом. Точно таку ж текстуру памʼятаю у Splinter Galaxy NGC 5907 у Драконі. А ще точніше у NGC 4236, що теж у Драконі.

Галактики NGC 4535 та NGC 4371: мають спарений опис, через їх подібність. Малі кутові розміри. Ледве помітні на 9-8 мм. Зміг помітити ядро та тьмяне гало. Не затримувався.


Висновки та коментарі:
1. Список галактик, у яких я бачив спіралі з DOB10 уже розширився до 22. Чудовий лист спостережень приготував собі рік тому, як виявилося, стратегічний  . Також дякую всім за поради у чатах і в даній гілці форуму. Галактика NGC 3718 Pepsi заінтригувала.
2. Є одна бідося, не так сильно вона мені псує прогрес, але трохи неприємно. Це лише один робочий окуляр у моєму наборі - SV245. Виявилося, що він дуже пожирає темні смуги навіть у галактиках, що лежать на боці. Голка та Гамбургер (із Триплета Лева) виглядають дуже бідно з цим окуляром. Їх пилові смуги ледве вгадуються боковим зором. Я дуже задоволений спостереженнями, але розумію, що вони могли б бути кращими. Надіюся, ця особливість окуляра не завадить мені побачити цікавинки NGC 3718 Pepsi.
3. Не все те золото, що блистить. Не кожну галактику красять спіралі. За останні дві ночі був вражений красою NGC 3344 у Малому Леві та NGC 3953 у Великій Ведмедиці. Естетичні обʼєкти, що не розкрили спіральної структури.
4. Цього разу йшов строго по списку, що роблю доволі рідко. Вражений різноманіттям форм, яким мене радували галактики.

Подякували

6 :SP, gordon2903, Yura, Тимур, rda_boris, RPM RPM

[Андрій1939]

Мав ще дві ночі продуктивних спостережень.

• 12 березня 2026 року - прозорість 4 з 5. Локальні проблеми з димом, легкий вітер задував його у мою точку спостережень, і від цього деталі у галактиках були нестабільні. Моментами я бачив якісне зображення, іншим часом - деталі зникали. Тому ніч перетворилася на ретроспективу і порівняння продуктивності Zoom окуляра та ES 6.7 mm
• 13 березня — умови 5 з 5. Насолоджувався виглядом нових для себе галактик. Актуалізував список Астрополіс 100 та свій власний. Зрозумів, що вони пересікаються по багатьох обʼєктах Великої Ведмедиці та Гончих Псів

Наводжу суцільний список за ці ночі

1) Галактика NGC 3718  поруч з ковшем Великої Ведмедиці — поки моя невдача. Припускаю, що найбільший фактор неуспіху був у апертурі. Спостерігав кілька разів із Zoom , навіть незаплановано пішов у хату по ES 6.7, щоб виключити фактор якості окуляру. Обʼєкт все так же залишався суцільним кругом із нечіткими краями. В його захист скажу, що галактика лежить у трикутнику зірочок, що додавало їй певної естетики, і має компаньйона.
Я так пристально вдивлявся, що мені сподобався цей компаньйон — NGC 3729. Дана галактика була явно яскравішою, меншою. Продемонструвала асиметричне ядро та гало світла навколо нього.

Потім я вирішив проміняти зум і всю ніч далі спостерігав лише з окуляром ES 6.7 мм, який дає занадто велике збільшення для більшості галактик, але це компенсувалося різкістю картинки в порівнянні із Zoom. Варті уваги:

2) M65 із Триплету Лева — взагалі я прийшов полюбуватися Гамбурером NGC 3628 та її пиловою смугою, що губиться в Zoom, але сам здивувався, що М65 була чіткою та демонструвала деталі. Галактика лежить під певним кутом, подібно до Андромеди. І я одразу помітив пилову смугу на її тлі зі сторони М66. Смуга була чітка, і я вже бачив подібний вигляд колись. Саме так, кілька років тому виглядала М31 у DOB 6" із Hyperion 31 мм. Завдяки цій смузі, контур галактики не розчиняється в небі, а має різкий кордон. За смугою світла вже не було — вона впиралася в небо. Цей вигляд мене вразив: якби не досвід з Андромедою, можливо, би і не помітив, бо, як правило, у Триплеті Лева цей обʼєкт мені малоцікавий. Цього разу все було навпаки. Плюс з 6.7 мм М66 не така гарна, як на менших збільшеннях. Її обриси у вигляді цифри 6 були надто блідими.

3) M61 із Діви — тут трішки повтору. Але обʼєкт із його асиметрично гігантським рукавом мені дуже подобається. Зараз дивлюсь її щоночі. І ці ночі зміг порівняти всі зірки, які є навколо галактики, у Zoom та ES. Як зʼясувалося, SV245 не "зʼїдає" зіркоподібні обʼєкти, і я бачу такі ж слабкі зорі, як і в ES. Причому невеличка сусідка NGC 4301 з блиском 12.94 була невидима через всі окуляри.

4) NGC 2903 із "голови" Лева — перші 10 секунд галактика була фотографічною. Чітко бачив 2 вигини спіралей з обох боків та різкі контури. Але після цього короткого часу щось змінилось і бачив лише ліву спіраль. Саме в цей час сморід від диму був найбільшим. Припускаю, що це він. Але результатом задоволений, ES значно переміг Zoom.

5) Спіралі-М з ES вивчав деталі спіралей галактики М81 Боде. Лівий рукав був чітко видимий (описую, як виглядало у окуляр десь о 23:30) , хоча і збільшення було завелике, і вся структура не поміщалася у одне поле зору. Оцінив, що рукав значно більший за видимий овал галактики; його легко відстежити за опорними зірочками, які на фото лежать у межах тла галактики, але в окулярі — за її межами.
Правий рукав був для мене невидимий.

М101 з ES була занадто аморфною, але рукави я бачив. Як і фіксував області зореутворення у одному з них. Це були NGC 5461 та 5462.
М51 та її супутниця NGC 5195 були фотографічними, але трішки тьмяними, як на мій смак.
М106 була все таким же стейком-томагавк (якщо я колись і їстиму цю страву, то думатиму лише про М106 і трішки про її ціну ).
Однак з М106 є одна разюча відмінність, порівняно з 27 лютого 2025 року. У її рукаві, той, що зі сторони супутника NGC 4248, я бачив лише одну тьмяну зорю, а не дві. Згідно зі Stellarium, видима зірка має блиск 13.25 m, а та, що невидима, — 15 m. Памʼятаю, як пан Сергій Плакса попереджав мене у чаті, щоб я був обережний із висновками, що я бачу у 10-дюймовій апертурі зорі понад 15 m, адже вони можуть бути змінними і їх блиск в цей момент не відповідає записам у онлайн-планетарії. Виглядає, що або в мене були посередні умови, або Gaia DR2 1545204064871320576 — змінна зоря.

На цьому моменті розпочинається ніч 13 березня і всі спостереження лише із SV245

6) NGC 2841 у передній лапі Великої Ведмедиці, Астрополіс 100 - спіральна галактика, що лежить під певним кутом. Досліджував із діапазоном 11–8 мм. Зумів виділити овальну форму, ядро у вигляді якравого витягнутого овалу та світлове гало навколо нього. Тло галактики інколи віддавало натяками на пилові смуги, однак вони були нечіткі. Загалом я не зрозумів, яка мотивація додавання даного обʼєкта у Астрополіс 100. Цікаво, що я упустив?

7) Галактика NGC 4990 Кокон у Гончих псах та її супутниця, Астрополіс 100 — надзвичайно гарний обʼєкт. Раніше спостерігав недостатньо уважно, щоб розгледіти красу. Галактика демонструє нетипову вигнуту форму і відросток світла у сторону її супутниці NGC 4485. Цей рукав був очевидним на діапазонах 10-8 мм. А верхній було помітно лише боковим зором. Ядро в галактиці не виділялося.
Ця форма із рукавами та супутниця мене заворожили. Довго дивився на них. Нарешті я повернувся в цю зону неба при високій прозорості.

Галактика NGC 4449 (С21) у Гончих псах, Астрополіс 100 — 4 травня 2024 року я обіцяв собі повернутися і не дарма. (Тут має бути оригінальний епітет, що виражає захоплення). Надзвичайно гарний обʼєкт. Прямокутна форма із заокругленими краями. Овальне яскраве ядро, грануляція на тлі, а внизу справа виділяється яскравий відросток, всередині якого знаходиться вузлик світла, що лиш трішки поступається ядру в яскравості. Цей рукав очевидний, помітний прямим зором. Згодом тло галактики вкрилося "бульбашками світла" і стало подібним до кулястих скупчень у малих апертурах. Краса. Диво дивне, чудо чудне. Все це розкривалося при 10–9 мм.

9) NGC 4051 у Великій Ведмедиці — перенасичення красою, бо я чомусь її погано запамʼятав і швидких нотаток не робив. Компактна галактика, що демонструє ядро та овальну форму. Вигляду "павука" чи хоча б ножів блендера я не побачив. Думаю, причина в тому, що попередні обʼєкти були такими простими і захопливими, що цей я просто проковтнув. Треба повернутись до нього, бо замальовки у 12" вражають.

10) NGC 4800 у Гончих псах — не знаю, чому вона потрапила у список на Спіралі. Тьмяна, кругла, ледве видима на 8 мм. Ядро та гало навколо. Швидко пішов далі.

11) NGC 5033 та NGC 5005 у Гончих псах — спіральні галактики, що лежать поруч, але такі різні.
NGC 5033 була у списку на спіралі. Дуже тьмяна та овальна, жодних натяків на спіралі, лише тьмяне ядро, що видно лише боковим зором. Загальний тон світла дуже схожий на М33 чи NGC 4535 (С3) у Драконі чи нещодавню NGC 4535 Діви.

NGC 5005 (С29) — скажу чесно, сплутав  , спочатку я думав, що це галактика 5033. Спіральна, теж лежить під кутом, овальна, якраве ядро та тло, але жодних натяків на деталі. Лиш пізніше зрозумів, що зіркове оточення не те, і я ще не дійшов від Cor Caroli до потрібної точки.

12) NGC 5371 у Гончих псах — теж не зрозуміло, чому вона потрапила у список на Спіралі. Тьмяна, овальна, яскравіше ядро, тьмяне тло, добре видима на 9–8 мм. Але тут мене чекало відкриття, від якого захопило дух, і я відчув ейфорію. Мені випадково трапилось те, що я ідентифікував, як Hickson 68

13) Hickson 68 — краса, краса, краса. В одному полі зору на 10–9 мм чітко та естетично переплелися 4 галактики та яскраві зірки. Щось на кшталт того, якби Квінтет Стефана був гарним і доступним, а не просто популярним. NGC 5350 — найяскравіша спіральна галактика — демонструє ядро та периферію. NGC 5353 та 5354 — дві тісні сусідки у формі якравих кульок, і NGC 5355 — тьмяніша та подалі від всіх. На етапі написання журналу дізнався, що NGC 5358 також є членом групи. Я бачив її в Stellarium, навіть хотів знайти, але безуспішно.
Я буду виглядати, легковажним, якщо скажу, що це найгарніше, що я бачив за ніч 13 березня, бо в мене стиль спостерігача - рибка. Мені все подобається. Я щоразу пишу, що це вау і це ледь не найкраще, що я бачив у житті.

14) M-прогулянка
М104 Сомбреро. Ще була не в кульмінації, але найстрашніше не збулося. SV245 дозволив роздивитись пил і відому форму. Краса.
M 95-96 та 105 з NGC 3384 стали жертвами передозування задоволенням. Після Hickson 68 стало зрозуміло, що з галактиками на сьогодні треба завершувати. Передозувавсь.

14) Король кулястих скупчень, Zoom-окуляр - зрозумів, що спостерігати ще хочеться, але галактики вже піднабридли. І тут вже М3, М53 та NGC 5053 були високо. Це було істинним задоволенням користуватися Zoom. Особливо на М3. Зміна збільшення на ходу, розсипи зірок. Все на висоті. Ейфорія.
Якщо вже бути прям строгим до себе та емоцій, лише вигляд у біноприставку WO може, по памʼяті, перевершити цей вигляд, що я отримав із SV245

Висновки та коментарі:
1. Дожив до сезону галактик і отримав велике задоволення, заряд сил, мотивацію працювати і купувати нові аксесуари.
2. Прошу вибачення за амнезію щодо NGC 4051. Чомусь забув, як вона виглядає. Я зараз рідко роблю нотатки чи замальовки, тому в таку насичену ніч можна щось втратити. Після NGC 4449 у мене почалися мурашки від задоволення, а Hickson 68 просто "перепалив" запобіжник радості.
3. Додаю Кокон та NGC 4449 до списку рукавів. Там 24 галактики, і я перестаю рахувати. DOB 10 — це потужний інструмент. Так, треба прозора ніч, щоб розкрити його потенціал, але він мене вражає. Звичайно, що я хочу сходити на апертури по більше, але 10" ще та робоча конячка.

Подякували

9 :Yura, gordon2903, ds40a, clavutich, Тимур, AYN, SIDEROCRATOR, RPM RPM, Orion

[Тимур]

Вітаю із новими побаченими галактиками зі спіралями! А також дякую за натхнення, які мені приносять дописи. Самому хочеться побачити більше таких галактик, але черга до кожної не так швидко доходить)
Ну і 14мм окуляр дійсно гарно їх розкриває, тому подякую за нього!

Подякували

2 :Андрій1939, Yura