Тема: НОВИНИ (Прочитано 171919 раз)

novik

Все просто, телке накатали по известному органу, оператору дали из-за кромов пару фоток, ну а дальше как у Пушкина:"увидеть стоит вам лишь узенькую пятку, воображенье дорисует остальное"

nick007

дуже цікаво...

http://www.nasa.gov/mission_pages/chandra/news/H-12-331.html
а вперше побачив тут http://dirty.ru/comments/361535

PolloСCastores

25.10.2012
Гроза, за якою спостерігав зонд Cassini, була настільки потужною, що температура стратосфери Сатурна підскочила на 83 градуси по Кельвіну. "Щоб відчути такий же стрибок температури на Землі, вам доведеться переміститися із зимової Аляски в спекотне літо пустелі Мохаве", - говорить Brigette Hesman. При цьому наземні інструменти зафіксували зростання вмісту в атмосфері планети етилену, що досить несподівано для Сатурна: на Землі джерелом цього газу є діяльність живих організмів і людини.

Шторм, аналогічний тому, що спостерігався на Сатурні 5 грудня 2010 р., охопив величезні простори гігантської планети. Буря розтяглася на добру половину північної півкулі і безліч разів обігнула його. На щастя, у нас подібне практично не трапляється, а ось на Сатурні спостерігається раз приблизно в 30 років. Для Cassini та буря була першою. Інфрачервона камера на борту зонда дозволила стежити за змінами температури і зафіксувати багато явищ, які залишилися б невидимими людському оку.

Різкий стрибок температури в стратосфері, біля самої межі з відкритим космосом, свідчить про потужний викид енергії в грозовій атмосфері. І вже після того, як всі видимі свідоцтва шторму затихли, скачки повторилися знову: температура зазвичай спокійній стратосфери Сатурна піднялася вище 220 К. Пара нагрітих зон незабаром злилася в одну величезну, засвідчуючи про шторм, який тимчасово став найбільшим на сьогоднішній день в Сонячній системі - більше навіть знаменитого Великої червоної плями на Юпітері.

Також зафіксовано зростання вмісту етилену - воно на кілька порядків перевищила кількість, яке взагалі передбачалося можливим для цієї планети. Джерело газу поки назвати важко, вчені ще продовжують пошуки, проте вже виявили значне скупчення етилену в атмосфері Сатурна.
http://www.nasa.gov/mission_pages/cassini/whycassini/cassini20121025.html

LOZA

В созвездии Золотой рыбы нашли «беглую» планету...

http://world.comments.ua/2012/11/15/371631/sozvezdii-zolotoy-ribi-nashli.html

PolloСCastores

30.10.12
На Марсі як на Гаваях

Марсохід Curiosity провів перші дослідження складу марсіанського грунту. Результат хіміко-мінералогічного аналізу показав цікаву схожість з вулканічними породами Гавайських островів.

Девід Блейк (David Blake), розробник встановленого на борту марсохода Curiosity спектрометра CheMin, зазначив, що "Нові кількісні результати дають уточнення численним даним, а також нові гіпотези в марсіанській мінералогії."

Система CheMin має 27 відділів для повноцінного вивчення зразків: повторне використання кожної з них дає не настільки точні результати. Крім того, п'ять відділів несуть зразки із Землі і використовуються для тестування і калібрування апаратури, що працює в складних умовах Марсу. Спеціальною лопаткою марсохід набирає пробу в ємність і опромінює її рентгенівськими променями. Картина дифракції зразку грунту дозволяє визначити його структуру з такою точністю і деталізацією, якої ще не знали дослідження Червоної планети.

Рентгенівський спектрометр вперше вдалося зробити досить компактним для відправки на Марс. Цікаво, що розробка дуже швидко знайшла застосування і на Землі - подібне обладнання активно використовується при аналізі археологічних знахідок, працює на нафтових і газових родовищах. Ну а марсоходу такі роботи дають можливість заглянути не тільки в сьогодення, але і в минуле Марса. Всі мінерали можуть формуватися лише у відповідних для них умовах, тому мінеральний склад можна вважати чимось на зразок літопису про кліматичну еволюцію планети.

Для першого і поки єдиного аналізу, проведеного CheMin, марсохід зібрав зразок сипучого грунту з поверхні утвореного вітром пагорба на схилі кратера Гейла. Ця ділянка отримала умовну назву "Гніздо каменів" (Rocknest). Проба була просіяна до піщинок з діаметром не більше 150 мкм. Одна частина піщинок була принесена вітром, а інша має місцеве походження.

Мінералогічний склад цього піску виявився дивним чином схожий з вулканічними базальтовими породами Гаваїв, багатими шпатом, піроксенів і олівінів. Приблизно половину його складає некристалічних аморфних речовин - вулканічне скло або продукти, які утворилися з нього під дією вітру.

Поки що дані, які отримує працюючий на планеті Curiosity, добре узгоджуються з прийнятою сьогодні теорією про те, що Марс в своїй історії пережив перетворення від вологого до посухого періоду. Найбільш древні породи і відкладення демонструють сліди течії води, а більш юні відкладення - ті, що були проаналізовані в цього разу - не вимагають для свого утворення ніякої вологи.
http://www.nasa.gov/mission_pages/msl/news/msl20121030.html

PolloСCastores

15.11.2012
Спільними зусиллями найпотужніші телескопи Hubble і Spitzer зуміли розгледіти найдавнішу з відомих галактик - вона народилася незабаром після Великого Вибуху.

Сьогодні галактика MACS0647-JD виглядає крихітною, ледь помітною цяткою на Чумацькому Шляху. Однак історія її досить тривала: за наявними даними, вона з'явилася в ті роки, коли Всесвіт мав тільки 3% свого сучасного віку. Іншими словами кажучи - всього 420 млн років після Великого вибуху. Світло від MACS0647-JD подорожувало до Землі 13,3 млрд років.

Знахідка зроблена в рамках дослідницького проекту CLASH, учасники якого використовують не тільки потужні ультрасучасні телескопи, але і "природній збільшувач" - гравітаційні лінзи. Великі скупчення матерії, розташовані між нами і далекими об'єктами, відповідно до загальної теорії відносності, викривляють траєкторію руху випромінювання немов би звичайна оптична лінза. Завдяки цьому через них можна розглянути те, що неможливо було б побачити навіть у найпотужніші інструменти.

Так вийшло і з далекою галактикою MACS0647-JD, світло якої піддалося спотворенню, подорожуючи вздовж величезного скупчення MACS J0647 +7015. Лінза збільшила зображення і дозволила космічному телескопу Hubble розглянути галактику. "Цей кластер зробив те, що не під силу жодному телескопу, - говорить один з авторів роботи Ден Коу (Dan Coe). - Без цього збільшення для спостереження галактики потрібні були б титанічні зусилля".

Насправді, MACS0647-JD така мала, що може бути ще не зрілою галактикою, а тільки новонародженою. Розміри її не перевищують 600 світлових років, тоді як віідомо нормальна галактика такого віку повинна мати близько 2 тис. Сучасні галактики набагато більші за неї. Наприклад, Карликова Велика Магелланова Хмара має 14 тис. світлових років у діаметрі, а Чумацький Шлях - всі 150 тис. Їх породили десятки, сотні, а то й тисячі злиттів стародавніх невеликих галактик.

Hubble зробив в цілому 17 знімків за допомогою різних світлофільтрів, які пропускають випромінювання певного діапазону, від ближнього ультрафіолету до інфрачервоного. Як і слід було очікувати, MACS0647-JD проявилася лише на останніх з них - через червоного зсуву, величина якого для цієї галактики оцінюється в 11. На ще більш довгих хвилях її спостерігав космічний телескоп Spitzer. Команда сподівається використовувати Hubble для пошуку карликових галактик на ранніх етапах розвитку.
http://www.nasa.gov/mission_pages/hubble/science/distance-record.html

Лікар Григорій Хата

http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1463306 - интересно, это очередная выдумка СМИ, или нет ?

PolloСCastores

Цитата: Лікар Григорій Хата від 22 Листопада 2012, 21:19:44

http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1463306 - интересно, это очередная выдумка СМИ, или нет ?

Якщо подивитись на останні новини 18 листопада http://www.nasa.gov/mission_pages/mars/news/mars20121121.html , то 10 листопада марсохід зупинився за 837 миль (1347 кілометрів) від регіональної бурі. Єдине, що може викликати "інформаційний привід" це припущення Rich Zurek, головного вченого лабораторії НАСА в Пасадені, то нехарактерне для марсіанського сезону бурь великі розміри піщинок, які можуть свідчити про підвищення температури поблизу північних полярних широт у зв'язку із змінами в циркуляції атмосфери. Такі зміни спостерігали в південних широтах, але не в північних.
Так, є ще заява Curiosity Michael http://www.nasa.gov/mission_pages/msl/news/msl20121120.html від 20 листопада про те, що вперше земній команді вдалось скоординувати і спланувати дослідження грунту Марсу на найближчі тижні. Аналіз грунту проходитиме в штатному режимі. Може ЗМІ вчепилися за слово "вперше"?
Чисто на правах ІМХО. Якщо зважити на дати повідомлень і співставити з американською культурою, тоді побачимо, що вони подавались перед день Дня подяки та Чорною п"ятницею. Припускаю, вчені також мають свої сім"ї і хотіли б заздалегідь спланувати святкові дні. Хоча хто буде розбиратись в чужих мотиваціях

PolloСCastores

Гинучи, найбільші зірки наостанок спалахують надновими, на коротку мить сяючими яскравіше цілих галактик. Вибухи їх розсіюють по космосу атоми важких елементів, синтезованих в ході термоядерних реакцій всередині зірки. На початку Всесвіт заповнювали лише найлегші елесменти: водень і гелій (з мізерними кількостями літію). Згодом всі інші елементи, які складають наш світ, утворилися в глибині зірок після охолодження. Притягуючис і утворючи нові зірки, планети, газ і пил космосу.

У ранньому Всесвіті поява зірок та інших об"єктів проходило інакше: вони формувалися з матеріалу більш гарячого і позбавленого навіть таких звичайних сьогодні елементів, як вуглець і кисень. Для цього гравітації вимагалося більше, і зірки народжувалися з більш масштабних кількостей речовини, а отже вони були більшими.

Пошуком найдавніших наднових, наповнювали світ усім розмаїттям хімічних елементів, вели австралійські астрономи з команди Jeff Cooke. Щоб розрізнити навіть слабке світло, їм довелося зробити сотні знімків і багаторазово комбінувати отримані дані. Таким чином в невеликому і тьмяному екваторіальному сузір"ї Секстант вони помітили наднову - саму далеку і найдавнішу з усіх відомих нам. За оцінкою вчених, її червоне зміщення становить 3,90, що відповідає відстані 12100000000 світлових років від Землі. Інакше кажучи, наднова вибухнула через 1,6 млрд років після появи нашого світу.

У всьому іншому ця наднова нічим особливим не примітна, хоча і відноситься до надзвичайно рідкісних і яскравих типажів гіпернових, нестабільних до утворення електрон-позитронного пар. З"явилася вона при загибелі зірки, маса якої більш ніж в сотню разів перевищувала масу Сонця. За своє коротке, але яскраве життя вона виробляла стільки випромінювання, що тиск врівноважував стиск колосальної гравітації. Однак через мільйони років випромінювання перестало справлятися з цим завданням і зірка зколапсувавалась.

До цього часу астрономам була відома тільки пара таких гіпернових, однак Джефф Кук з колегами виявили їх відразу дві - ще одна розташована в 10,4 млрд світлових років від нас. Можливо, в ранньому Всесвіті, коли великих зірок було істотно більше, такі "мегавибухи", на порядок потужніше звичайних наднових, були більш частим явищем.
http://news.sciencemag.org/sciencenow/2012/10/farthest-supernova-yet-gave-birt.html

Mott

А вот между прочим не безизвестный нам "Конь",
как оказалось еще и источник бензина и прочих полезных углеводородов....

В общем применив 30m- радио телескоп, астрономы обнаружили indications for vast petroleum reservoirs in the Horsehead Nebula (interstellar molecule C3H+).

http://phys.org/news/2012-11-iram-30m-telescope-astronomers-indications-vast.html

PolloСCastores

Тут італійці http://www.lagazzettadelmezzogiorno.it/notizia.php?IDNotizia=572690&IDCategoria=2694 з посиланням на директора Jet Propulsion Laboratory Charles Elachi (Чарльза Елачі) заявили про (спершу цитую) :"It's preliminary data that must be checked (on) organic, not biological, molecules". "Це попередні дані, які ще варто перевірти, щодо органічних молекул, не біологічного походження. "
Сприймати таке повідомлення як аргумент існування життя на Марсі в минулому чи просто обмовку Чарльза Елачі сказати важко.

На офіційному сайті NASA схожої інформації не має http://www.nasa.gov/mission_pages/msl/news/index.html

Владимир 1

Это не оговорка. Действительно, похоже, ПРОСТЫЕ органические молекулы на Марсе обнаружены. Только вот что в этом удивительного, если они встречаются даже в межзвёздном пространстве...

PolloСCastores

Цитата: Владимир 1 від 28 Листопада 2012, 17:12:38

Это не оговорка. Действительно, похоже, ПРОСТЫЕ органические молекулы на Марсе обнаружены. Только вот что в этом удивительного, если они встречаются даже в межзвёздном пространстве...

Десь і я про те ж. Журналісти подають це як аргумент існування життя на Марсі. З прямої цитати Елачі видно, що це попередні дані, тому не варто робити далекосяжні висновки.

PolloСCastores

20.10.2012 2:14

На зображенні, отриманому за допомогою американського зонда SDO, зеленуватий колір Сонця - лише данина традиції. Космічна обсерваторія зробила знімок в невидимій частині спектру, на довжині хвилі в 131 Ангстрем, для кращого спостереження сонячної активності. Активності в кадрі предостатньо: зліва впадає в очі спалах класу М9 - одного з найпотужніших.
Відповідно до 11 річного циклу сонячної активності, пік активності сонця слід очікувати 2013 році.
http://www.nasa.gov/mission_pages/sunearth/news/News102012-m9flare.html

PolloСCastores

29.11.2012
Нові дані від міжпланетної станції Messenger підтверджують давні гіпотези про те, що на затінених ділянках Меркурію є лід.
Це підтверджують три види свідчень: дані нейтронного спектрометру північного полюсу Меркурію; дані з лазерного висотоміру Меркурію, а також перша детальна модель поверхні і температур біля поверхні Меркурію.
Через близькість до Сонця, наявність води на Меркурію була малоймовірною. Але через свій кут нахилу обертання навколо осі (менше 1 градуса), у планети є місця, на які ніколи не потрапляє сонячне світло.
Нові дані від Messenger показують, що на північному полюсі планети таки є вода у вигляді льоду, який знаходиться під 10-20-сантиметровим нашаруванням порід. http://www.nasa.gov/mission_pages/messenger/media/PressConf20121129.html

Zoomer

Астрономи з'ясували, що Полярна зірка ближче до Землі на 100 світлових років

http://www.ukrinform.ua/ukr/news/astronomi_zyasuvali_shcho_polyarna_zirka_bligche_do_zemli_na_100_svitlovih_rokiv_1775584

PolloСCastores

Прямой рейс на Марс планируют запустить через два года
http://www.business.ua/articles/alter-ego/Pryamoy_reys_na_Mars_planiruyut_zapustit_cherez_dva_goda-42089/

PolloСCastores

Порівняно поряд

від Землі виявили велику блукаючу планету CFBDSIR J214947.2-040308.9. Щоб не перекладати весь текст (зараз просто немаю часу на це) http://phys.org/news/2012-11-astronomers-homeless-planet-space.html просто вкажу російськомовне джерело http://uainfo.censor.net.ua/heading/world/77607-ogromnaya-bluzhdayuschaya-planeta-obnaruzhilas-nedaleko-ot-zemli.html
Коротко, ця планета в 7 разів більша за Юпітер і розташована приблизно 65 світлових років від Землі.

serhio_67

Составлена самая точная на сегодня гравитационная карта Луны http://oko-planet.su/science/scienceday/152982-sostavlena-samaya-tochnaya-na-segodnya-gravitacionnaya-karta-luny.html

serhio_67

«Кассини» - Лучшие фотографии Сатурна осени 2012
http://science.forblabla.com/blog/46153920846/Luchshie-fotografii-Saturna-oseni-2012

Новини:

Автор Тема: НОВИНИ (Прочитано 171919 раз)