Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 196498 раз)

SIDEROCRATOR

Цитата: SP від 05 Квітня 2020, 15:40:58

Цитувати
Росс розділив туманність Вир на окремі зірки, використовуючи Левіафана.
Есть ссылка на первоисточник? Кстати, 3-й граф Росс.
Картинка Росса по М51 общеизвестна, а где же звёзды на ней?

За ссилками так швидко не вийде, (язараз не найду, хіба після карантину)
На картинці зірок не видно, але в описі що робив Парсонс згадуються зореподібні обєкти, може то були й к.с. на переферіі

SP

Есть ещё и звёзды фона, как с этим быть? Разрешение на звёзды начинается там, где звёзд видно гораздо больше, чем в такой же, "среднестатистической" области. В описаниях В.Гершеля для галактик часто встречаются "частично разрешенная" на звезды и даже "хорошо разрешаемая на звёзды", но ведь мы знаем, что это не так.

SIDEROCRATOR

Цитата: SP від 05 Квітня 2020, 17:56:15

Есть ещё и звёзды фона, как с этим быть? Разрешение на звёзды начинается там, где звёзд видно гораздо больше, чем в такой же, "среднестатистической" области. В описаниях В.Гершеля для галактик часто встречаются "частично разрешенная" на звезды и даже "хорошо разрешаемая на звёзды", но ведь мы знаем, что это не так.

Йому теж спочатку не вірили коли він казав що бачив там зорі. Спостереження Росса підтвердилися лише коли Готард зробив фото М 51, з" явилася можливість порівнять фото і картинки.

SP

Так и где ж те картинки, чтоб сравнить?

SIDEROCRATOR

Цитата: SP від 05 Квітня 2020, 20:25:36

Так и где ж те картинки, чтоб сравнить?

В бібліотеці Као, але зараз туди зась

SIDEROCRATOR

130 років тому 6 квітня 1890 p. народився французький астроном Андре-Луї Данжон (André-Louis Danjon; 1890 — 1967).

Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі. Учасник першої світової війни, в результаті поранення втратив око. Після війни працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 — директор), викладав у Страсбурзькому університеті, з 1945-директор Паризької обсерваторії, з 1954 — також директор Інституту астрофізики в Парижі; викладав в Паризькому університеті (професор астрономії цього університету).

Створив ряд приладів для астрофотометріі (зокрема, фотометр «котяче око») і інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо і фазові криві Меркурія, Венери і Землі (в останньому випадку шляхом вимірювання попелястого світла Місяця). Виконав численні вимірювання подвійних зірок, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність, і знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа. Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона — Кудера) широко використовується при дослідженнях астроклімата. Великого поширення в астрономічних обсерваторіях отримала призмова астролябія Данжона — інструмент для визначення довготи (часу) і широти місця, За допомогою цього приладу з великою точністю визначається момент, коли зірка опиняється на зенітній відстані 30. Астролябія Данжона забезпечена безособовим мікрометром, що дозволяє автоматично утримувати зображення зірки на хресті ниток візирного пристрою. За допомогою астролябії Данжона були проведені великі ряди спостережень за визначенням широти і часу в Паризькій та інших обсерваторіях. Перший примірник її був побудований в Паризькій обсерваторії в 1953.

Великі заслуги Данжона у розвитку астрономії у Франції. У Паризькій обсерваторії спільно з Б. Ґіно займався всесторонньою розробкою методу рівних висот. Розробив проект і очолив будівництво обсерваторії у Французьких Альпах (Верхній Прованс), керував створенням для неї 193-сантиметрового рефлектора. За його ініціативою в 1933 в Страсбурзі був організований перший французький інститут астрофізики. Реконструював і розширив Медонську обсерваторію і сприяв створенню радіоастрономічної обсерваторії в Нансі (обидві входять до складу Паризької обсерваторії). У 1960 в Бюро довгот заснував дослідний центр з фундаментальної астрономії і небесної механіки.

Автор (спільно з А. Ж. Кудером) книги «Підзорні труби і телескопи» (1935).

SIDEROCRATOR

7 квітня 1811 р. народився Хасан Таксіні ( алб. Hasan Tahsini, Hoxha Tahsin ,1811 - 4 липня 1881) - албанський вчений, астроном , філософ і математик, діяч албанського національно-культурного відродження . Перший ректор Стамбульського університету .

Народився в селі Нінат біля міста Конісполь, Оттоманська імперія. Його батько Осман Ефенді вшитий був членом сільської улеми. В молодості Хасан був вихователем синів міністра освіти Оттоманської імперії Хайрулли Ефенді. Був посланий Хайруллою Ефенді співробітником Османської школи в Парижі, де викладав турецьку мову і мусульманське богослов'я. Одночасно він навчався в Паризькому університеті, де вивчав математику та природничі науки. Пробувши в Парижі протягом дванадцяти років у 1869 році повернувся в Константинополь, супроводжуючи тіло померлого Фуада-паші , який помер в Ніцці.

У 1870 році став першим ректором новоствореного Стамбульського університету. Викладав в ньому фізику, астрономію і психологію.
Проводив фізичні досліди на лекціях, за що був звинувачений консервативними мусульманами в чаклунстві. В результаті а нього наклали фетву і вигнали з університету, а університет закрили.

Написав першу працю і науково-популярний твір з сучасної астрономії албанською мовою.
Tabela astronomike, 1867 (астрономічні таблиці); Bazat e kozmografise, 1883 (основи космографії)

slava3500

60 років тому 8 квітня 1960 p. проекту "Озма" - першого радіопоіска позаземних цивілізацій.

У 1960 році радіоастроном Френк Д. Дрейк, який працював на той час в Національної радіоастрономічної обсерваторії (NRAO) в Грін-банку, Західна Вірджинія, здійснив першу спробу людства виявити міжзоряні радіопередачі. Проект Озма був названий на честь королеви уявної країни Оз - місця "дуже далекого, важкодоступного і населеного дивними і екзотичними істотами." Зірки, обрані Дрейком для першого пошуку SETI, були Тау Кіта і Епсілон Ерідана, приблизно в одинадцяти світлових роках від нас. Обидві зірки приблизно одного віку з нашим Сонцем.

Frank Donald Drake, р. 1930

З квітня по липень 1960 року в протягом шести годин в день 85-футовий радіотелескоп проекту Озма NRAO був налаштований був налаштований на довжину хвилі 21 сантиметр, відповідну випромінювання міжзоряного водню. Передбачалося, що ця хвиля повинна бути якимсь універсальним стандартом і орієнтиром для цивілізацій, що намагаються встановити міжзоряне зв'язок.

Приблизно за 150 годин спостережень протягом чотиримісячного періоду не було виявлено ніяких розпізнаються сигналів. Помилковий сигнал був виявлений 8 квітня 1960, але було встановлено, що він виник з що високо літака. Після новаторських кроків проекту Озма систематичні пошуки технологічних проявів цивілізацій на планетах інших зірок стали практично досяжною науковою метою.

85-футовий (26 м) радіотелескоп Howard E. Tatel в NRAO, який використовується в проекті

Источники: https://web.archive.org/web/20081006175402/http://seti-inst.edu/seti/seti-background/project-ozma.php
https://www.seti.org/seti-institute/project/details/early-seti-project-ozma-arecibo-message

Edward

А там на фото з Дрейком написано р.1930, а позаду здоровенна антена. Це не помилка?

slava3500

Ні, малася на увазі, що він народився в 1930 році травня 28.

Edward

Цитата: slava3500 від 08 Квітня 2020, 03:29:00

Ні, малася на увазі, що він народився в 1930 році травня 28.

Хитро...

SIDEROCRATOR

Цитата: Edward від 08 Квітня 2020, 20:49:09

Цитата: slava3500 від 08 Квітня 2020, 03:29:00
Ні, малася на увазі, що він народився в 1930 році травня 28.
Хитро...

Якось по старосвітськи написано: 1930 года мая 28 дня

SIDEROCRATOR

7 квітня 1926 р. було засновано Полтавську гравіметричну обсерваторію.
http://pgo.geoplanet.org/index.html

Полтавська гравіметрична обсерваторія — (ПГО) заснована у 1926 р. з ініціативи відомого астронома і геофізика чл.-кор. АН СРСР, академіка АН УРСР О. Я. Орлова (1880–1954).

Спочатку Полтавська гравіметрична обсерваторія підпорядковувалась Українській Головній палаті мір та ваг.

У 1936 р. передана Академії наук УРСР.

З 1964 р. входить до складу Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна в якості філіалу цього інституту.

В 1926–1938 рр. обсерваторія виконала величезний обсяг робіт з гравіметричного картографування території України.

В результаті визначень прискорення сили тяжіння більш як в 500 пунктах була створена гравіметрична карта України, необхідна при пошуках корисних копалин. Були відкриті ряд гравітаційних аномалій, в районах яких пізніше геологами були знайдені поклади нафти і газу.

Полтавська гравіметрична обсерваторія є фундаментальним гравіметричним пунктом, зв'язаним з світовою гравіметричною мережею, на якому впродовж багатьох років виконані різними організаціями вимірювання сили тяжіння, в тому числі і абсолютні значення цієї величини.

За період 1930–1997 рр. Полтавська гравіметрична обсерваторія виконала великий об'єм досліджень припливних деформацій Землі (припливи в твердій Землі аналогічні морським припливам і виникають завдяки гравітаційному впливу Сонця та Місяця). Ці дослідження були виконані за допомогою надзвичайно чутливих та високоточних нахиломірів, гравіметрів та деформографів і направлені на вивчення динаміки земної кори та внутрішньої будови Землі.

В 1976–1992 рр. проведені неперервні дослідження нахилів обвалонебезпечної зони забудованої частини м. Карло-Лібкнехтівська (Донбас), що дало можливість оцінити поточний стан цієї зони та планувати відновлювальні роботи.

З 1980 р. у Полтавській гравіметричній обсерваторії ведуться пошукові роботи по проблемі провісників землетрусів. Виконуються дослідження динаміки поверхневих шарів земної поверхні з метою виявлення закономірностей деформацій земної поверхні екзогенного походження, які будуть використані для встановлення функціональних зв'язків між геодинамічними параметрами та зовнішніми збурюючими факторами.

З 1939 р. в Полтавській гравіметричній обсерваторії здійснювались астрономічні спостереження за змінами широти Полтави за допомогою кількох інструментів — зеніт-телескопів Цейсса та Бамберга, призмової астролябії Данжона, зеніт-телескопу ЗТЛ-180. Результати цих спостережень дозволили одержати важливі фундаментальні дані про рух земних полюсів, вивчити деякі тонкі ефекти обертання Землі (наприклад, вплив рідкого ядра Землі). Наразі широтні спостереження продовжуються з метою отримання уточнених довготривалих рядів координатних визначень з подальшою їх геофізичною інтерпретацією, а саме: дослідження та моделювання глобальних та регіональних геодинамічних явищ на основі сучасних математичних методів.

З 1964 р. на телескопі АВР-2 ведуться візуальні спостереження покриття зірок Місяцем, які виконуються в рамках відповідної міжнародної служби.

З 2001 р. в Полтавській гравіметричній обсерваторії у перманентному режимі проводяться GPS спостереження. Полтавська GPS-станція входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

В 1992 р. введений в дію радіотелескоп УРАН-2, поблизу Полтави (с. Степанівка, Полтавського району), який входить в мережу радіотелескопів Академії наук України та має статус національного надбання України. За участь у циклі робіт «Розробка принципів наддалекої низькочастотної інтерферометрії, створення мережі радіоінтерферометрів для космічних досліджень і спостереження на ній» співробітники обсерваторії (В. Г. Булацен, А. І. Браженко) одержали в 1997 р. Державну премію України в галузі науки і техніки. За своїми технічними параметрами він посідає друге місце в світі після Харківського УТР-2. Його антена, що складається з 512 окремих антен, займає площу 28 тис. м²; в інтерферометричному режимі має значну роздільну кутову здатність та високу чутливість.

На радіотелескопі проводяться радіоастрономічні дослідження, які дали змогу одержати нові дані про просторову та спектральну структуру, радіовипромінювання космічних радіо-джерел різних класів. Найбільш важливі результати одержані при спостереженнях квазарів, радіогалактик та залишків наднових зірок, що свідчить про суттєві відмінності структури цих джерел на декаметрових хвилях порівняно з більш високочастотними зображеннями.

Радіотелескоп УРАН-2 ефективно використовується і для інших астрофізичних задач, зокрема для:

вивчення спорадичного радіовипромінювання Сонця і Юпітера;
вивчення радіовипромінювання пульсарів;
вивчення мерехтінь космічних джерел на міжпланетній плазмі та іоносфері Землі.
На основі постійного удосконалення технічних можливостей радіотелескопу УРАН-2 у останні роки значно розширено діапазон досліджень — розпочато моніторинг радіовипромінювання Сонця, поляриметричні дослідження радіовипромінювання космічних об'єктів. Оснащення радіотелескопу УРАН-2 широкосмуговим приймально-реєструючим обладнанням нового покоління, робота по створенню якого виконується, дасть змогу і надалі зберегти світовий рівень та пріоритет української радіоастрономії. Радіоастрономічні дослідження на радіотелескопі УРАН-2 виконуються у кооперації з вітчизняними та зарубіжними науковими установами: Радіоастрономічним інститутом НАН України (м. Харків), Фізико механічним інститутом НАН України (м. Львів), Паризькою обсерваторією (Франція), Інститутом дослідження космічного простору (Австрія).

SIDEROCRATOR

3 квітня 1841р. народився німецький астроном, один з піонерів астроспектроскопії Герман Карл Фоґель (1841-1907)

Закінчив Політехнічну школу в Дрездені. У 1865-1870 працював в Лейпцігській обсерваторії, в 1870-1874 — у приватній обсерваторії Боткамп (поблизу Кіля).
З 1874 працював у Потсдамі (з 1879 професор), брав участь у створенні Потсдамської астрофізичної обсерваторії (у 1882-1907 — її перший директор).
Виконав спектральні спостереження всіх планет від Меркурія до Нептуна, багатьох комет, туманностей, нових зірок; досліджував у лабораторії спектральними методами речовину метеоритів з метою виявлення в ньому сполук вуглецю; вивчив спектр полярних сяйв.
Удосконалив створену Анджело Секкі спектральну класифікацію зірок і висловив припущення, що температурна спектральна послідовність є в той же час еволюційною послідовністю. Провів спільно з Г.Мюллером візуальні спостереження спектрів 4051 зірки;
опублікував в 1882 роботу «Спектроскопічні спостереження зірок» — перший спектроскопічний каталог зірок до 7,5 зоряної величини, що охоплює зону від 20 північного до 1 південного схилення,

У 1887 разом з Ю.Шейнером побудував вдосконалений спектрограф, який дозволяв отримувати фотографії спектрів зірок високої якості, З цим інструментом Фоґель і Шейнер в 1888 першими почали систематичні точні вимірювання променевих швидкостей зірок.

Спектрограф Фогеля
При цьому вони виявили періодичні зміни швидкості у Алголя і, вивчивши характер цих змін, остаточно довели (1889), що змінність блиску цієї зірки викликана затемненнями в подвійній системі. Встановили також спектральну подвійність α Діви (Спіки) і β Ліри. Склали каталог променевих швидкостей 52 зірок.

SIDEROCRATOR

Сьогодні народився Фабріціо Бернарді ( Fabrizio Bernardi 1972 ) - італійський астроном , першовідкривач комет і астероїдів. Відкрив астероїд Апофіс.

У період з 2001 по 2004 рік спільно з іншими італійськими астрономами їм було відкрито в цілому 6 астероїдів. У їх числі був і знаменитий астероїд (99942) Апофіс , який за прогнозами в 2029 році може зблизитися з Землею до відстані 37,5 тисячі км, а також ще два навколоземних астероїда : 2002 RQ 25 ,2002 WP 11 і 2003 FB 5. Крім цього в обсерваторії Мауна-Кеа на Гаваях їм була відкрита короткоперіодична комета P / 2005 V1 (Бернарді).

SIDEROCRATOR

8 квітня 1732 р. народився видатний американський астроном, оптик винахідник дифракційної гратки - Давід Ріттенхаус (1732-1796). Побудував перший телескоп в США.

Давід народився близько Germantown, Філадельфія, штат Пенсільванія. Коли його дядько, тесля з Філадельфії помер, він залишив йому набір інструментів і книг, з якими Ріттенхаус почав свою кар'єру в якості винахідника. У молодому віці, він показав високий рівень умінь, створивши масштабну модель паперового комбінату свого діда. Він був самоуком, але з раннього віку показав великі здібності в області науки і математики, згодом збудував кілька високоточних моделей сонячної системи.

Ріттенхаус був першим, хто побудував телескоп в Сполучених Штатах
він використовував павутину для формування візирної сітки при спостереженні транзиту Венери

Підготовка спостереження транзиту Венери проходила з хвилюванням. 3 червня 1769 Ріттенхаус при спостереженні транзиту втратив свідомість, але прийшов в себе і продовжив роботу.

Ріттенхаус використовував спостереження, щоб обчислити відстань від Землі до Сонця, (93 мільйонів миль) (Це приблизна середня відстань між Землею і Сонцем)

У 1768 року Ріттенхаус був обраний до Американського філософського товариства. Він працював бібліотекарем і секретарем, а після смерті Бенджаміна Франкліна в 1790 році, займав пост президента до 1796 року.

У 1785 році Ріттенхаус створює першу оптичну решітку розмістивши 50 волосин з зазором близько 100 ліній на дюйм. Це приблизно той же метод, який використовується з 1821 Фраунгофером.

Ріттенхаус допомагав встановити межі декількох штатів як до, так і після здобуття незалежності, в тому числі кордону між Нью-Джерсі, Нью-Йорк і Пенсільванія. Коли робота Ріттенхауса як землеміра була закінчена, він відновив свої наукові інтереси.

Девід Ріттенхаус був скарбником Пенсільванії у 1777-1789рр,згодом став першим директором Монетного двору США.

детальніше про винахід дифракційної решітки Ріттенхаусом можна прочитати тут
https://ufn.ru/ufn72/ufn72_10/Russian/r7210g.pdf

rgb

Дуже цiкава iнформацiя! УФН багато чого читав, а це прогавив. Дякую Вам!

SIDEROCRATOR

Цитата: rgb від 09 Квітня 2020, 13:49:56

Дуже цiкава iнформацiя! УФН багато чого читав, а це прогавив. Дякую Вам!

Ми ще багато чого не знаємо
Наприклад того, що поліровку лінз на смолі застосовували ще греки в 1 ст н е

rgb

А де про це можна прочитати?

SIDEROCRATOR

Цитата: rgb від 09 Квітня 2020, 16:45:13

А де про це можна прочитати?

Hieronimus Sirturis
Telescopium siue ars pirficiendi novum. 1618
Розділ De ars politur (про мистецтво поліровки)

Новини:

Автор Тема: Видатні дати в астрономії (Прочитано 196498 раз)