Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
04 Вересня 2025, 15:55:25

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Protozvezda]

[Частина 4]

Результати експерименту.
Отже, тепер про те, що вийшло з моєї задумки. Загалом я накопичила 26 спостережень впродовж приблизно 2 місяців – з початку січня до початку березня. Більше всього з погодою щастило у січні. В лютому більшість часу у нас була суцільна хмарність, а в березні кутові розміри планети зменшилися приблизно до 35”. За цей час Юпітер одночасно віддалявся від нас та наближався до Сонця.

Звісно, у більшості випадків мені не щастило - тіні на Юпітері видно не було. У даному випадку негативний результат - теж результат. Жодного разу не було такого, щоб мені здалося, що тінь є, а її насправді немає. Було 2 вдалих (з точки зору фіксації тіні) спостереження: 11 та 27 січня, коли вдалося побачити тінь Іо. Додатково було проведено спостереження 10 січня, коли Сонце було приблизно у 3 градусах під горизонтом. Причина цього «позапланового» спостереження в тому, що у той же день, о 15:10, я побачила поруч із Юпітером один із супутників, і мені стало цікаво, чи дасть він тінь. Виявилося, що тим супутником був Ганімед, він як раз вийшов з-за Юпітера, але тінь на додаткових спостереженнях побачити таки вдалося, хоча то була тінь Європи, а не Ганімеда.
На доданій зарисовці тінь Іо (від 11 січня) перебільшена. Я взагалі погано малюю... Але це краще що я можу зобразити.

Було і одне явно невдале спостереження: 4 березня тінь не спостерігалася. Хоча, відповідно до симулятора, мала бути на диску. Чому так сталося? Перш за все, через те, що тінь приходилася на темну смугу Юпітера. По-друге, кутовий розмір Юпітера зменшився до 35.3”, а розмір тіні мав складати близько 0.9”. Третій фактор - далекий від ідеального стан атмосфери. Фактично, ймовірно, кутовий розмір тіні наблизився до дифракційної межі для поточних умов.

Загалом можна зробити висновок, що коли Сонце достатньо високо над горизонтом, розгледіти деталі на диску доволі складно через низьку контрастність зображення. Якщо ж Сонце нижче 5-6°, то задача стає значно простішою. Тобто спостереження тіні на диску Юпітера на світлому чи навіть денному небі - цілком реалістична задача, особливо коли Сонце знаходиться достатньо низько над горизонтом, а Юпітер має достатньо великі (для Вашого інструмента) кутові розміри.

Додам ремарку ще відносно Великої Червоної Плями. За більш-менш нормальної атмосфери її теж цілком можливо побачити. Часто вона більше схожа на розрив у смузі.

Тепер по видимості самих супутників. Вперше на січневих спостереженнях, коли Сонце бувало низько над горизонтом, а супутники – близько до Юпітера, мені нарешті вдалося роздивитися супутники не як точкові обʼєкти, а як крихітні диски. На відміну від спостережень на темному небі, вдень не заважає зайвий контраст. Це ж стосується і деталей на самому диску Юпітера. Коли Сонце у кількох градусах над горизонтом, або у кількох градусах під горизонтом (коли небо ще світле), то тендітних смуг та вихрів видно значно більше, ніж на темному небі.
Коли ж Сонце знаходиться доволі високо над горизонтом, супутники видно тільки за умови, що вони знаходяться достатньо близько до Юпітера - не більше ніж приблизно 1 – 1.5 його видимі діаметри. Скоріш за все, це пов’язано з особливостями нашого зору: нам важко сфокусуватися, коли оку «нема за що зачепитися». Юпітер - доволі великий обʼєкт, сфокусуватися на ньому легко, відтак найближчі до нього об’єкти теж потрапляють у фокус. Тільки-но переводиш погляд трохи далі у пошуках супутників - фокусування втрачається.

Сподіваюся, що цей досвід був цікавим та корисним комусь з аматорів астрономії.
Ясного неба та вдалих спостережень!   

Подякували

6 :MaxMan, AYN, Андрій1939, gordon2903, Джонни, Vando

[Protozvezda]

Ну а тепер - нащо це все взагалі було мені потрібно 

Я мрію побачити кратний транзит тіней по диску, коли одночасно можна побачити 2 чи навіть 3 тіні. Подія доволі рідкісна. Припускаю, що більшість з вас теж ніколи це диво не бачили.
Окрім того, що на диску має бути 2-3 тіні супутників, ще й Юпітер повинен бути над горизонтом. Та ще й небо має бути чистим. Колись я думала, що при цьому обов'язково має бути темне небо. А виявляється, що такого обмеження фактично немає 

І ось тут зазначу, що найближча подібна подія відбудеться сьогодні (11-го березня) увечері.

Обставини подвійного транзиту (наведений Київський час):
12:04 - Ганімед входить на диск Юпітера
14:10 - Ганімед покидає диск
15:38 - Іо входить на диск
16:28 - тінь Ганімеда входить на диск
16:42 - тінь Іо входить на диск
17:50 - Іо покидає диск
18:22 - тінь Ганімеда покидає диск
18:54 - тінь Іо покидає диск

Щоправда, певні обмеження все ж таки є. Їх накладають кутовий розмір Юпітера, апертура та атмосфера. Може виявитися так, що тінь буде за дифракційною межею телескопа.
Ну і наостанок. Прогноз мені не дає жодного шансу Якщо у вас є погода, поспостерігайте, будь ласочка, за мене! Поділіться враженнями, фоточками, тайм-лапсами... Має бути круто!

Подякували

3 :MaxMan, SWN, Андрій1939

[WEST]

Головне обмеження - відсутність неба, якого як взимку, так і на початку весни дуже мало. До речі, в суботу 9-го було трошки неба і на ще доволі світлому небі (а Сонце вже зайшло) я помітив Юпітер і подивився на нього в монокуляр 20\60 мм і побачив усі чотири супутника планети і, що цікаво, вони були ліворуч Юпітера. А, коли стемніло, я почав спостереження метеорів і змінних зірок, що мене дійсно цікавить! Кому що, бо усі ми різні. І це добре.

[WEST]

З ранку було хмарно, а потім між хмарами, які йшли зі сходу, виглянуло сонечко. Після 16-ти годин небо вже було чисте! Я почав шукати Юпітер неозброєним оком, але знайшов його тільки після заходу Сонця. На жаль, у мене під рукою був тільки монокуляр 20\60 мм, а зеркала 355-мм рефлектора я демонтував після 24\02\2022-го, бо тут інколи так все трясеться, що зеркала можуть розлетітися. Що я побачив в монокуляр? В 18.20 під Юпітером три супутника - біля планети Ганімед, який вже зійшов з диска, а нижче один біля одного Європа і Калісто. Коли я подивився в 19.20, то побачив і Іо, який теж вже зійшов з диска. Іо слабше за Ганімеда.

[SWN]

Ну і наостанок. Прогноз мені не дає жодного шансу Якщо у вас є погода, поспостерігайте, будь ласочка, за мене! Поділіться враженнями, фоточками, тайм-лапсами... Має бути круто!

Исполнил Ваше пожелание! 
Сама конфигурация спутников была интересной. Ио вблизи края диска Юпитера, Ганимед чуть подальше и пара Европа с Каллисто рядышком значительно дальше. Все с одной стороны.
Тень Ио проецировалась на Южный экваториальный пояс, а тень Ганимеда чуть ли не на южный полюс! 
Показалось, что и БКП было ближе к восточной стороне Юпитера, но не уверен. Атмосфера была посредственной, что и показали последующие попытки наблюдать невооруженным глазом  комету Понса-Брукса, а также спутник Сириуса. (Не говоря уже о зодиакальном свете). 
Телескоп SW2001.

Подякували

4 :MaxMan, ahsas, SP, Protozvezda

[WEST]

Колись за допомогою "Астрономічного календаря" я міг точно знати, де Іо, де Європа, де Ганімед, а де Калісто. А чи можна, спостерігаючи Юпітер і бачучи його супутники, знати, де який? Найслабіший з них Іо. А інші як розпізнати?

[WEST]

Не можу дивуватися працьовитості японських аматорів! В номері 5365 Центрального бюро електронних телеграм повідомляється про Нову Змієносця (V 4370 OPHIUCHI - NOVA OPHIUCHI 2024 - TCP J17395720-2627410), яка була відкрита 10-го березня (11m). Першим про її відкриття повідомив Кодзіма, потім Ітагакі, Накамура і Ямамото. А що серед наших аматорів нема таких, які не спроможні були б зробити конкуренцію японцям. Взяли ж Оскара!

Подякували

1 :gordon2903

[SP]

Колись за допомогою "Астрономічного календаря" я міг точно знати, де Іо, де Європа, де Ганімед, а де Калісто. А чи можна, спостерігаючи Юпітер і бачучи його супутники, знати, де який? Найслабіший з них Іо. А інші як розпізнати?

Ну як, з вавілонських глиняних табличок. 
На форумі викладалось, як мінімум, два Астрономічних календарі, укр. та болгарський.
А взагалі є купа астрономічних програм, дуже дивно, що в наші часи є люди, які не підозрюють про їх їснування та фунції.

[SP]

Не можу дивуватися працьовитості японських аматорів! В номері 5365 Центрального бюро електронних телеграм повідомляється про Нову Змієносця (V 4370 OPHIUCHI - NOVA OPHIUCHI 2024 - TCP J17395720-2627410), яка була відкрита 10-го березня (11m).

Розумію ваш захват, але величезне прохання - читати назву теми, і писати відповідно до неї!

Подякували

2 :Protozvezda, Alexander

[WEST]

Якщо я дивлюсь на подвійну зірку в сузір ї Велика Ведмедиця, я знаю, де Міцар, а де Алькор. Коли я бачу супутники Юпітера, я хотів би знати, який з них Іо, який Європа, який Ганімед, а який Калісто. По календарі все просто, але вже не цікаво.

[SWN]

Якщо я дивлюсь на подвійну зірку в сузір ї Велика Ведмедиця, я знаю, де Міцар, а де Алькор. Коли я бачу супутники Юпітера, я хотів би знати, який з них Іо, який Європа, який Ганімед, а який Калісто. По календарі все просто, але вже не цікаво.

Самый слабый спутник - Ио.
Самый яркий - Ганимед.
Если далеко от Юпитера - Каллисто.
Оставшийся - Европа.
Ничего сложного! 

[WEST]

Дякую!

[Protozvezda]

Народ, а хтось зміг зняти (фото чи відео) транзит 11-го березня, про який я писала вище? Окрім транзиту тіней, круто було б побачити як змінюється фон неба та підвищується контрастність планети і супутників.
У мене таке відчуття, що я перерила у пошуках увесь Інтернет. Є старі подвійні транзити, а оцього останнього - немає.

І ще: може у когось є досвід спостереження Юпітера на денному небі зі спеціальними фільтрами?
Якщо так, то з якими саме?
Я думаю на наступний сезон придбати/позичити, і порівняти зі спостереженнями без фільтрів.

[WEST]

По денному Юпітеру не знаю, але нічний краще виглядає в жовтий і, особливо, блакитний.

[WEST]

Є дуже цікаві фото на російському Астрофорумі (може це зараз і не патріотично, але, коли нема риби, то і рак риба). Шукайте так. Астрофорум. Тема "Практическая астрономия".Раздел "Астрономические наблюдения". Подраздел "Журнал наблюдений Юпитера", стр. 780, автор Eugenio D. за 12 березня 2024 року. Там чотири фото (18.10,18.43,18.51,19.41 моск). Зображення збільшіть! Також, добре помітно, як змінюється фон неба - від блакитного до чорного. Раджу усім подивитися. Не пошкодуєте!

[WEST]

Там (вище) візуальні спостереження того ж Eugenio і його малюнки з подробицями.

[alex_veles]

Є дуже цікаві фото на російському Астрофорумі (може це зараз і не патріотично, але, коли нема риби, то і рак риба). Шукайте так. Астрофорум. Тема "Практическая астрономия".Раздел "Астрономические наблюдения". Подраздел "Журнал наблюдений Юпитера", стр. 780, автор Eugenio D. за 12 березня 2024 року. Там чотири фото (18.10,18.43,18.51,19.41 моск). Зображення збільшіть! Також, добре помітно, як змінюється фон неба - від блакитного до чорного. Раджу усім подивитися. Не пошкодуєте!

У адекватних провайдерів воно має бути заблоковано.
А у адекватних людей нічого крім огиди той форум викликати не може, як і все расіянське.

Подякували

3 :ds40a, AlexCherny, Protozvezda