Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 21415 раз)

SP

Цитувати

beta Mon – красива подвійна у 17мм та 13мм окуляри із компонентами подібної яскравості. STF 919 AB 4,65m+ 5,0m, 7,2”.

Слава, так сколько компонентов (звёзд) ты видел у beta Mon? Мне она запомнилась как нетривиальная тройная.

Slava80

Цитата: SP від 26 Лютого 2017, 11:03:31

Цитувати
beta Mon – красива подвійна у 17мм та 13мм окуляри із компонентами подібної яскравості. STF 919 AB 4,65m+ 5,0m, 7,2”.
Слава, так сколько компонентов (звёзд) ты видел у beta Mon? Мне она запомнилась как нетривиальная тройная.

Сергію, там 4 компоненти ABCD http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=25632, але третій компонент 5,39m на відстані 9,9" від головного чомусь впевнено не міг роздивитися, між компонентами BC розділення 2,9", а я не ставив збільшення понад 69х, тому що без результату, начебто щось заважало, можливо, атмосфера та гілки дерев.

Slava80

2 березня з 19-00 до 22-00
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, майже безвітряно, мала локальна засвітка, немає снігу під ногами (нарешті!).
Температура +3…0 градусів, атмосфера 3-4 по Антоніаді, безхмарно, слабкий вітер, засвітка на півночі від столиці. Одні із найскладніших умов спостережень, які я можу пригадати, детальніше – далі.
Програма спостережень традиційно включала об’ємний список подвійних, а також розсіянки, в тому числі зі списку Астрополіса, кілька об’єктів Месьє, планети і Місяць.
Обладнання - Orion 100/900 ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30, 9х50; окуляри: 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17 mm та 13 mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, китайський 6mm plossl, Сігета зум 7-21мм, ЛБ 2х, бінокль Arsenal 7x50.
Венера стала першим об’єктом, яка вже ховалася за сусідський дах, причому із їхньої труби почав валити дим (як правило, пічку сусіди розпалюють раніше), створюючи своєрідний фільтр для спостережень яскравої планети, добре хоч вітер був у протилежний від мене бік. Так що я просто переконався у 32мм та 17 мм окуляри, що фаза стає меншою, біля 15%, порівняно із попередніми спостереженнями це було добре помітно.
Марс спостерігав при збільшеннях 100х та 150х, а також із малим збільшенням і широким полем у півтора-два градуси, щоб компенсувати відсутність деталей на диску красивим оточенням зірками 6-8 з.в.
Уран при 100х виглядав як синя із зеленуватим відтінком горошина, явно не схожа на зірку. Поруч із ним, десь 2-3 мінути, була розміщена досить яскрава зірка близько 9 з.в.
zeta Psc – красива широка подвійна, знаходилася через шукач практично на продовженні лінії, проведеної через Марс і Уран. Розділення компонентів 22,7”, 5,22m + 6,26m. Є ще слабкий третій компонент 12,2 з.в. на відстані 1,8” від компоненту В, власникам навіть апертурних апаратів його можна зафіксувати хіба що фотографічно.
Місяць спостерігав при середніх збільшеннях у 17мм, 13мм та 9 мм окуляри, скільки дозволяла атмосфера, при цьому звернув увагу на такі утворення:
Hercules із виразними тінями високих стінок, красивими багатоярусними стінками з освітленого боку та внутрішнім кратером. Цікавий один-два дні тому кратер Франклін завдяки зміщенню термінатора вже втратив свою привабливість.
Rima G Bond – виразно окреслена темна лінія, орієнтована на північ
Rimae Romer – розміщена біля одноіменного кратера, малопомітна порівняно із наступною.
Rima Cauchy – найваризніша із цих трьох, рельєфно виділялася завдяки освітленню навіть на малих збільшеннях поруч із одноіменним кратером, дуже красиве утворення на 5й місячний день у поєднанні із Rupes Cauchy.
Boussingault – великий кратер із терасованими стінками у південній частині Місяця, має численні малі кратери всередині та поруч.
Під час спостереження Місяця почала випадати роса на всьому – шукач, окуляри, бінокль, монтування... І якщо передню лінзу рефрактора це майже не зачепило, всі окуляри довелося відігрівати у кишенях куртки, а шукач 9х50 періодично замінювати на 6х30, поки інший відігрівався у сумці. І це ще не все. Я зрадів, що нарешті зійшов сніг, і можна буде поглянути на туманності у Однорозі, В. Псі, але я був розчарований – у повітрі стояла легка димка і ще перед заходом сонця був відчутний запах диму, що дуже заважало прозорості. А після 21-00 обладнання почало вкриватися інеєм. Якщо додати до цього дим із сусідської труби, який закручувався вітром у різні боки, то складається враження, що я як ЛА проходив тест на нервову витривалість. Звичайно, я був змушений сильно скоротити програму спостережень, але ж не припиняти їх!
78 nu Cet – крапка «знаку запитання» у сузір’ї Левіафан. Красива подвійна STF281, 4,97m+9,08m, 8,4”, основний компонент красивого жовтого кольору. Вже із окуляром 17мм розділилися компоненти.
nu Eri (BUP64, 3,93m+13,3m, 51,5”) справила велике враження не тільки своїм красивим синюватим кольором а й тим, що лише бічним зором я зміг зафіксувати слабкий компонент при 100х! Звичайно, в мене є серйозні сумніви, що це був саме компонент B, я вважаю, що при апертурі 100мм це складне завдання за описаних умов та враховуючи яскравість головного компонента. У той же час, на відстані 1-3 мінут від головного компонента інших таких зірок немає, як свідчать CdC, C2A та Stellarium, тому може бути, що я міг бачити зірку TYC 4738-1436-1, яка має 10,2 з.в., хоча там відстань понад 4,5 мінути і яскравість явно більша. Повернуся до цього об’єкта за сприятливіших умов, щоб зрозуміти, що саме я міг бачити.
51 Eri знаходиться на північ від попереднього об’єкту, кратна система, складна для спостереження: BU 88 AB (5,22m+11,8m, 28,9”). Із 17мм та 13мм красива пара дуже різних за яскравістю компонентів. Також в полі зору третій компонент - пара WAL 32AC (5,22m+10,59m, 66,7”).
Велика частина подвійних у Ерідані, які я планував спостерігати, вже знаходилася або за кронами деревам або низько над горизонтом чи ще нижче, я багато часу присвятив Місяцеві. Серед таких подвійних - gamma Eri, epsilon Eri, 32Eri, 30 Eri, 39 Eri, omicron 2 Eri, rho2 Eri та інші.
Тому повернувся до початку «небесної ріки», як називають сузір’я Ерідан. psi Eri послужила орієнтиром для ідентифікації IC 2118, неоднорідності туманності було добре помітно при 28х із 32 мм окуляром без фільтрів на схід від яскравої зірки. Це об’єкт для справді широкого поля, і в цей окуляр можна розгледіти лише його фрагменти.
У Оріоні туманність M78 та її сусіди були помітні як розмиті плями, умови спостережень були складними, тому просто зафіксував, що вони там є.
Нарешті у проміжку, вільному від гілок дерев, низько над горизонтом спіймав Зайця за праве вухо – подвійна kappa Lep – STF 661 (4,43m+6,77m, 2,2”) спостерігалася невпевнено при 200х, потрібна була більша кратність і краща атмосфера, а при менших збільшеннях розділення не відбувалося зовсім.
iota Lep – потрійна (спостерігати можна 2 компоненти) у красивому оточенні зірок різного кольору (включно із красивою RX Lep), STF 655 AB (4,47m+9,92m, 11,6”) із 13мм та 9мм окуляром розділити впевнено не вдалося, зважаючи на складну атмосферу та малу висоту над горизонтом. Поруч зірка SAO 150222 8,15m із сусідом 10,8m – оптична подвійна.
На шляху від Оріону до epsilon Mon випадково натрапив на дуже красиву кратну систему, ідентифікував потім за Stellarium та за stelledoppie - як потрійну STF855 (AB 5,68m+6,68m, 29,3”; AC 5,68m+9,68m, 117,8”; BC 6,68m+9,68m, 89,1”), четверта зірка, близько 9,5 з.в., із системою не пов’язана, було ще кілька зовсім слабких зірок поруч, але інших подробиць спостережень не зафіксував. Дуже цікавий об’єкт.
epsilon Mon + Cr 92 – красиве поєднання кратної системи та скупчення. STF900 (AB 4,42m+6,64m, 12,3”, AC 4,42m+12,74m, 92,4”) спостерігав як подвійну, поруч скупчення Cr 92, яке за картами виявилося значно менше, ніж я спершу подумав під час спостережень.
Туманність Розетка NGC 2237-8, 45, C49, від туманності лише натяк, але виразний при різних збільшеннях як фон для компактного красивого скупчення C50 (NGC 2244). При малих збільшеннях – дуже слабкі концентричні незамкнені кола навколо центральних зірок скупчення. Спостерігав у 32мм, 17мм, 13мм окуляри без фільтрів. При кращих умовах спробую із UHC. На півночі – слабеньке скупчення, спочатку помилково ідентифікував як NGC 2252, але за фоном зірок зрозумів, що це все ж таки Cr 106. Інші скупчення Cr97, Cr 104 та Cr 107 оточували С49 із різних сторін.
У напрямку до gamma Mon зустрілося Cr 119 (NGC 2301). Із 32мм окуляром виглядало як красиве щільне компактне скупчення.
gamma CMi – красива оранжева зірка, яка до того ж подвійна. LAM 4 AB (4,32m+13,3m, 26,6”). Бічним зором при 100х можна було ледве ідентифікувати слабкий компонент, він періодично «зникав». Пара WAL 52 AD 4,32m+10,25m, 138,2” чомусь не сприймалася як подвійна (велике розділення?), я вже потім прочитав, що це ще один компонент цієї ж системи.
M35 + NGC 2158 (Mel 40) – дуже красива пара двох скупчень для малих і середніх збільшень – відомого об’єкта Месьє та менш відомого і не такого яскравого і не такого концентрованого об’єкта Нового загального каталогу, який, до речі, входить до Списку Астрополіса під № 29. При спостереженні першого про другий інколи просто забувають, як і про кратні зірки: STT 134 – красива кратна система, розміщена у північній частині яскравого M35. Детальніше http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=23651 Взагалі, у Близнюках багато красивих кратних зірок, в тому числі маловідомих, і я їм скоро присвячу окреме спостереження.

3 березня з 18-30 до 19-40
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, слабкий вітер, мала локальна засвітка, немає снігу під ногами.
Температура +3…+1 градус, атмосфера 4 по Антоніаді, наростаюча хмарність, слабкий вітер, засвітка на півночі від столиці.
Обладнання – Celestron C8 XLT на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30, 9х50; окуляри: 2” 50mm, 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17 mm Baader Hyperion, 12,5 mm Celestron Ultima, 9mm WA Arsenal, бінокль Arsenal 7x50.
Сьогодні дивився Місяць
Arnold виразний великий кратер на півночі із темним дном та внутрішнім кратером Arnold F.
Hercules – знаменитий красивий кратер, але тіні вже були не такими виразними, як учора.
Найбільше враження справив кратер Burg, до якого я повертався знову і знову при різних збільшеннях, від 63,5x із 32мм окуляром до 451х із 9мм +2хЛБ, через тінь цікавої форми, якщо пофантазувати, то чимось нагадує голову кота або скоріше шапку шута. Чомусь тільки у цей день уперше звернув увагу на форму тіні цього кратера, хоча багаторазово спостерігав цей регіон раніше. Щось подібне можна уявити, якщо трохи подовжити тіні на другому фото тут: http://www.astronomie.be/Tranquility.Base/burg.htm Тут http://ottawa-rasc.ca/wiki/index.php?title=File:Challenge-Apr2009-Wirths1.jpg фото краще, але малого розміру. Така форма зумовлена накладенням тіні на пагорби та формою стінки кратера, все це розміщено у залитому лавою старовинному кратері Lacus Mortis – Озеро Смерті. Із іншого боку розташована живописна система Rimae Burg. Як на мене, Дж. Річчолі перестарався із драматичністю назв, даючи назви темним та світлим плямам на поверхні нашого супутника. Але, з іншого боку, це хороша реклама для залучення нових спостерігачів. Цікава старовинна замальовка цього регіону тут: http://adsabs.harvard.edu/full/1905MmBAA..13...77M
Baily - заповнений лавою кратер, північніше від попереднього об’єкту, дуже живописний.
Posidonius – навіть при не найкращому розташуванні тіней, рельєф дна цього кратера дозволяв побачити багато деталей, основним збільшенням було 162,5х із 12,5мм окуляром.
Dorsa Smirnov (!) та Dorsa Lister – чудові при малих збільшеннях, змієподібно звивалися із роздвоєнням і великою кількістю видимих нерівностей на великих збільшеннях – 162,5х із 12,5мм та 226х із 9 мм окуляром.
Arago– знаходився прямо на термінаторі, частина його була в тіні. Красиво виглядав у поєднанні із Arago Alpha, в той час як Arago Beta був очевидно у тіні.
Поруч розташований Lamont - красивий залитий лавою кратер-привид.
Plinius – середній за розміром кратер із виразними межами, близько до термінатора, виділялися його стінки та центральна гірка.
Daguerre - названий на честь винахідника фотографії Даггера, дуже красивий затоплений кратер-привид, найбільше сподобався при спостереженні із 25мм окуляром.
Тут я зрозумів, що вже спостерігаю крізь хмари, які находять щільним фронтом. Довелося наступні об’єкти спостерігати із вимушеними паузами через проходження щільних хмар. Пролетів десь зовсім близько біля мене ключ птахів, які очевидно поверталися із теплих країв і спілкувалися між собою. Весна.
Cyrillus та Catharina - перший із центральними гірками і внутрішнім кратером, другий – із складною системою своїх крупних і середніх кратерів – Catharina P, S. B, G, G, C.
Toricelli – кратер нестандартної видовженої форми, одразу привертає до себе увагу. http://www.lunar-captures.com//craters_T_files/120807_Torricelli_Tar.jpg
Piccolomini – терасовані стінки і гірка по центру, кратер «традиційної» форми.
Rabbi Levi та Riccius – із численними внутрішніми кратерами, які було важко перерахувати, більші з них формували якусь конфігурацію усередині першого і на північ від другого з цих кратерів.
Тут небо закрили хмари остаточно, і я був змушений завершити спостереження.

Slava80

7 березня з 18-30 до 21-00
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, слабкий вітер, мала локальна засвітка, немає снігу під ногами (нарешті!).
Температура +9…5 градусів, атмосфера 4 по Антоніаді, невелика хмарність, слабкий вітер, засвітка на півночі від столиці.
Обладнання – Orion 100ED, а пізніше Celestron C8 XLT на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукачі 6х30, 9х50; окуляри 1.25”: 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17 mm та 13mm Baader Hyperion, 9mm WA Arsenal, 7-21mm Sigeta zoom, 6mm TMB II planetary, лінзи Барлоу SW 2x, китайська ЛБ Datyson 5х, кольорові фільтри Moon, 80А та червоний №25, бінокль Arsenal 7x50.
У сьогоднішній програмі крім Місяцю були подвійні у Близнюках, але треба визнати, що я недооцінив фазу Місяця, і він надто сильно заважав орієнтуватися навіть у шукач, і я подумав, що варто було скористатися монтуванням із Goto, але налаштування забрало би надто багато часу, придатного для спостережень, тому дивився переважно Місяць та кілька яскравих подвійних. Підсвітка червоним ліхтарем не була особливо необхідною, короткі записи можна було робити навіть при світлі Місяця.
Перш за все на малих збільшеннях неможливо було обійтися без кольорових фільтрів по Місяцю. Із 32 мм, 25 мм та 17 мм окулярами я використовував червоний фільтр, на середніх із 13мм та зум-окуляром – зелений фільтр та блакитний 80А. Навіть із 9мм окуляром (100х із 100ED) яскрава поверхня нашого супутника істотно заважала. Окремі дрібні деталі можна було добре побачити на великих, але придатних для Місяця збільшеннях – із окулярами 25мм+ 5х ЛБ (180x), 9мм+2х ЛБ (200x), 17мм+5х ЛБ (265x), та 6мм+ 2х ЛБ (300x). Цікаво, що при спостереженні із червоним фільтром буквально одразу кинулися в очі промені від кратерів на фоні морів: Mare Imbrium, Mare Nubium, Mare Nectaris, Mare Vaporum, та у районах крупних темних кратерів Goldschmidt, Copernicus, Pitatus, Bullialdus, Longomontanus, а також привернула увагу цікава нерівномірна кривизна краю освітленої поверхні «диску» Місяця між Mare Crisium та Mare Fecunditatis – десь у районі кратерів Nepes та Jansky. Вгадувалося північніше темнувате пониження – мабуть, Mare Marginis, на самому краєчку.
Plato – добре помітний в шукач кратер із темним дном, в ньому добре проглядалися при збільшеннях 200х-300х у моменти стабільної атмосфери 4-5 дрібних кратерів.
Альпійська долина одразу ж кинулася в очі навіть при малих збільшеннях. При цьому відмітив, що район поблизу Cassini K мав помітно вищу яскравість, ніж оточуючі Гори Альпи, ніби біла пляма, також добре виділявся район гори Монблан.
Helicon – яскрава стінка кратера та промені (??, такими здалися під час спостереження, скоріше підсвічені жили (?) на поверхні у бік Montes Recti) привернули увагу.
Гори Тенеріфе та Montes Recti рельєфно виділялися освітленням.
~~Арістотель~~ Архімед (постійно їх плутаю) запам’ятався красивими терасованими стінками, особливо ефектними при 100х.
Гори Піко та Пітон при спостереженні у 8” ШК були виразними при великих збільшеннях – 290x із 7мм зумом та 339x із 6мм окуляром показали красиву гру світлотіней, також привернула увагу невелика гора між Piazzi Smyth M та Piazzi Smyth W, ці останні місця та їх назви я визначив вже після спостережень, використовуючи чудовий онлайн сервіс http://target.lroc.asu.edu/q3/
Copernicus та Montes Carpathus на північ від нього найкраще виглядали при середніх збільшеннях – 69х із 100ED рефрактором та 81x і 120x із 8-дюймовим ШК. Як же бути на Місяці і не побувати у Карпатах

Цікаво виглядали гори у Mare Imbrium поблизу термінатора. Mons La Hire була добре видною на освітленому боці, у той час як вершина Mons Vinogdadov (?) з’явилася як біла точка з тіні практично під час моїх спостережень, а сама гора перебувала у тіні повністю. Ефектне видовище.
Fra Mauro, Bonpland, Parry, Parry M та Guirecke – красиві залиті лавою кратери. Якось забув навестися в той момент на розміщену неподалік Catena Davy – дуже красиву низку невеликих кратерів.
Кратер Bullialdus з високими терасованими стінками та разом із сусідами – затопленими кратерами Lubinetskiy та Kies а також Wolf T знаходилися недалеко від термінатора. Останній здавався якимось темнішим, ніж його оточення.
Кратер Клавій (Clavius) став головним об’єктом цього дня, розглядав його більшу частину часу, відведеного на спостереження, із різними збільшеннями, фільтрами та інструментами. Із рефрактором 100ED при великих збільшеннях нарахував усередині 9-10 кратерів, із ШК C8 – 12-13, але до того часу як руки (точніше, очі) дійшли до ШК, атмосфера відчутно втратила стабільність.
Із мого списку близько сорока подвійних у Близнюках я обрав на цей день менше десятка найяскравіших, розташованих подалі від Місяця, але і серед них не всі вдалося результативно спостерігати, через те, що їх складно було знайти через сяйво Місяця. У бінокль 7х50 поблизу Місяця можна було розрізнити хіба що чотири найяскравіші зірки – delta, zeta, lambda, epsilon Gem. Поруч із дельтою була гарна подвійна для спостереження у телескоп 56 Gem (5,05m), але в бінокль навіть її неможливо було точно ідентифікувати. Яскраве скупчення M 35 ледве вгадувалося в бінокль.
alpha Geminorum STF1110, AB 1.93m+2.97m, 5.11″; AC 1.93m+9.83m, 70.1” спостерігав три компонента із 7-21мм зумом десь при 9мм. Є ще й четвертий компонент, важко доступний візуально AD 1,93m+ 10,07m, 181.9”.
70 Gem із 9mm окуляром видно як три зірки, це 5-компонентна система BU200: AB 5,56m+11,23m, 102,9”; AC 5,56m+10,02m, 157,5”; CD 10,02m+11,00m, 1,9”; CE 10,02m+13,50m, 17,8”.
pi Gem, красивого червонуватого кольору, кратна система STF 1135, AB 5,14m+11,4m, 19”, AC 5,32m+11,18m, 91,8”. Впевнено спостерігав компоненти АС, при різних збільшеннях пробував роздивитися два ближчі компоненти, але умови були несприятливими, слабкіша зірка була на рівні глюку кілька разів помітна із 300х збільшенням.
sigma Gem, красивого жовто-оранжевого кольору, широка подвійна BLL23 AB 4,28m+10,8m, 195” поблизу beta Gem.
Найбільше серед подвійних у цей день запам’яталася kappa Gem із 6mm (150х) та 7mm+2xLB (257x) окулярами, STT 179, актуальні дані WDS за 2014р. по stelledoppie для цієї пари: 3,66m+10,0m, 7,2”, у той час як у новому мені так здавалося каталозі WDS до Cartes du Ciel 3.10, який я використовував при підготовці до спостережень, вказано 3,70m+8,2m, відчуй різницю, такі ж самі дані плюс розділення 7,9” мені показав смартфон через додаток Celestron SkyPortal – безкоштовна полегшена версія SkySafari. Так що пошукаю оновлення каталогів до CdC. Дуже красива нетривіальна пара, яка потребує чималого терпіння при слабких умовах спостереження, довелося вичікувати сприятливої атмосфери приблизно 10-20хв. Усе одно залишилося враження, що другий компонент не настільки слабкий, як вказано в актуальних даних.
У другій частині спостережень, приблизно після 20-00 до незначної хмарності додалася цікава димка, яка утворила щось схоже на гало навколо Місяця, яке дуже добре проглядалося неозброєним оком навколо нього, радіус був 15-20 градусів, мені чомусь нагадало лампочку в абажурі.
Приблизно із 19-30, після години термостабілізації, перейшов до спостережень Місяця із моїм 8-дюймовим ШК (описано вище), причому цікаво, що збільшення апертури майже удвічі (із врахуванням центрального екранування ШК) майже не додало деталей по більшості об’єктів, що я можу пояснити або погіршенням умов спостереження, або тим, що рефрактор підріс

На обладнанні із 20-30 випала рясна роса, окуляри почали запотівати ще раніше (з 20-00), причому буквально за півхвилини, втомився їх постійно замінювати та відігрівати, тому на цьому завершив спостереження.

astrOleg

Слава, ви молодець. Ви,мабуть, самий активний візуальщик на форумі. Ваші детальні звіти завжди приємно читати(і як вам не лінь скільки друкувати

) Я так розумію, ваше місце проживання і місце спостереження - це одне й теж місце, отже вам легко, не потрібно їхати за три-дев'ять земель від дому. Успіхів вам

gordon2903

Цитата: Slava80 від 08 Березня 2017, 11:13:31

Якось забув навестися в той момент на розміщену неподалік Catena Davy – дуже красиву низку невеликих кратерів.

Честно говоря не такая уж и большая потеря. Если в ночь с сегодня на завтра - небо продержится, то будет видно куда
более интересную цепочку - Catena Abulfeda. Не смотря на то, что Virtual Moon Atlas, относит её в разряд
второстепенных достопримечательностей, она по настоящему производит WOW-эффект. Подобные впечатления можно
получить, наблюдая впервые БКП на Юпитере.

SP

Цитувати

Честно говоря не такая уж и большая потеря. Если в ночь с сегодня на завтра - небо продержится, то будет видно куда более интересную цепочку - Catena Abulfeda.

Не знаю, мне катена Дэви нравится намного больше - кратеры чёткие, расположены густо и одинакового размера, а катена Абульфеда - "затёртая", неоднородная и фрагментированная. На вкус и цвет...

Slava80

Цитата: SP від 17 Березня 2017, 20:06:25

Цитувати
Честно говоря не такая уж и большая потеря. Если в ночь с сегодня на завтра - небо продержится, то будет видно куда более интересную цепочку - Catena Abulfeda.
Не знаю, мне катена Дэви нравится намного больше - кратеры чёткие, расположены густо и одинакового размера, а катена Аальфеда - "затёртая", неоднородная и фрагментированная. На вкус и цвет...

Дякую, Віталію. Повинен погодитися із Сергієм, катена Деві мені теж здається привабливішою, хоча і Abulfeda при певному освітленні безумовно цікава. Ось обробив зараз свій знімок із ролику за 8.03.2017, де в одному кадрі обидві катени. Параметри зйомки: Celestron C8@Advanced VX, QHY5+Astronomik IR Pro 742, Firecapture, AS!2, Fitswork, 50% із приблизно 600 кадрів у форматі ser. Може це і офтоп тут, але наводжу для порівняння об'єктів.

Slava80

21 квітня 2017р. (про всяк випадок уточнюю рік, перерва була такою довгою)) з 20-30 до 21-15
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, температура +6…+3 градуси, атмосфера 4-5 по Антоніаді, майже безвітряно, засвітка на півночі від столиці.
Обладнання – Orion 100ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 9х50; окуляр 1.25” 32mm Celestron plossl, бінокль Arsenal 7x50.
Після довгої застуди вирішив відновити візуальні спостереження. Була складена детальна програма, якої на кілька місяців вистачило би. Але день вибрав явно невдало: хмарність насунула різко і остаточно. Встиг у бінокль поглянути на М44 та у 100ED глянути як хмари закривають спершу Кастор, а потім Альгієбу.
Вийшло як у англійському віршику «Three wise men of Gotham…», який я знаю з дитинства в перекладі С.Маршака:
Три мудреца в одном тазу
Пустились по морю в грозу.
Будь попрочнее старый таз,
Длиннее был бы мой рассказ.

24 квітня з 21-00 до 23-00
Місце спостережень - Круглик, межа зеленої та синьої зони, мала локальна засвітка, температура +6…+1 градуси, атмосфера 3-4 по Антоніаді, майже безвітряно, засвітка на півночі від столиці.
Обладнання – Orion 100ED на монтуванні DS EQ4 із ручним веденням, 2 inch Meade dielectric diagonal, шукач 6х30; окуляр 1.25” 32mm Celestron plossl, 25mm Vixen NLV, 17 mm та 13mm Baader Hyperion, 12,5mm Celestron Ultima, 9mm WA Arsenal, Sigeta 7-21 zoom, 6mm no-name plossl, 6мм TMB II planetary, і нове придбання – UO HD Ortho 6mm, ЛБ SW 2x, бінокль Arsenal 7x50.
M44 на мою думку найкраще спостерігати із широким полем у бінокль, проте і з окуляром Баадер 17мм а потім і 13мм із полем 68 градусів помітні цікаві трикутні «візерунки», утворені уявними лініями між близько розташованими зірками. Прикріплена карта із подвійними з Cartes du Ciel ( CdC) доволі точно показує ці фігури.

Північніше від М44 розташувалася gamma Cnc (ENG 38) - система із 4 компонентів, з яких мені доступні AB: SEP 115.9” MAG 4.65, 10.2; SP A1IV+G5. Значна різниця яскравості плюс ледве помітна різниця кольору (?, і я розумію, що мені напишуть: в таких слабких зірок колір не помітно) при розділенні близько 2 мінут виглядає красиво у 17мм окуляр із полем зору 68 градусів. Слабкий другий компонент спершу вгадувався бічним зором, а потім і прямим при невеликих збільшеннях із 25мм, 17мм, 13мм та 12,5мм окулярами. Актуальні дані каталогу WDS http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=40643
alpha Gem Кастор - відома красива пара STF1110AB, SEP 5.11” MAG 1.93,2.97 SP A1V+A4VM, але може не всім відомо, що це система з 4 видимими компонентами, а саме: 1.93m, 2.97m, 9.83m, 10.07m, причому якщо четвертий компонент віддалений на понад 180 секунд, і його порівняно складно ідентифікувати, то компонент С на віддалі 70,1” побачити заважає тільки яскравість двох основних компонентів. Я спостерігав цю трикомпонентну систему при різних збільшеннях, із 9мм окуляром та 2х ЛБ при 200х зображення запам’яталося найбільше. Красиво описана ця система тут https://bestdoubles.wordpress.com/2010/12/08/castor-three-steps-to-take-you-from-aw-to-awe/ Детальніша інформація із WDS тут http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=34290
pi Gem, STF 1135 (AC), красива яскраво-оранжева головна зірка і кратна система із трьома компонентами, з яких впевнено розділяються два, знаходиться північніше від Кастора. SEP 91.8” MAG 5.32, 11.18; SP M1III A. Різниця яскравостей ускладнює впевнену ідентифікацію другого компонента, спочатку побачив його бічним зором. Вже спостерігав цю систему 7 березня і публікував у звіті в своїй темі.
kappa Gem, STT175, SEP 7.2” MAG 3.66,10 SP G8IIIA - одна із найскладніших подвійних у цьому сузір’ї, описана разом із дельтою тут https://bestdoubles.wordpress.com/2011/04/24/delta-%ce%b4-wasat-and-kappa-%ce%ba-geminorum-a-pair-of-almost-identical-twins-and-lets-not-leave-out-lambda-%ce%bb/ Автор пише, що вона розділювалася ним при збільшеннях 100-131х, мої враження майже такі ж самі, у той час як у WDS (stelledoppie) зараз написано not separable: http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=35427 Мені запам’ятався вигляд із окуляром плосл 6мм (150х), коли другий компонент здавався невпевнено видимим, але це можна списати і на атмосферу. Багато часу присвятив цьому об’єкту, і остаточно не можу сказати, що упевнено ідентифікував слабкий компонент, хоча там точно щось є, думаю, треба спробувати більшу апертуру при кращій атмосфері.
iota Cnc STF1268, SEP 30.1” MAG 4.13,5.99 SP G7.5IIIA– красиве поєднання кольорів (суб'єктивно - жовтий і синьо-зелений) роблять цю систему головною окрасою сузір’я, а може і усього зимово-весняного неба серед кратних систем. Спостерігав при різних збільшеннях, красиво із 25мм окуляром, а при 100х 6мм ортоскопік дає значно чіткішу картинку порівняно із китайським плослом 6мм, який загалом у всіх відношеннях на диво хороший окуляр, і я продовжу його використовувати насамперед по подвійним із ЛБ. Ще один мій 6мм окуляр – TMB II planetary має велику перевагу у вигляді широкого поля, що особливо важливо при спостереженні Місяця, та на цьому, напевно, його переваги і закінчуються.
zeta Cnc, STF 1196, AB: SEP 1.12” MAG 5.3,6.25; AB-C: SEP 5.93” MAG 4.92,5.85, заслуговує окремого сеансу спостережень, а в цей вечір я приділив їй недостатньо уваги. Це складна кратна система із вісьмома (!) видимими компонентами, детальніші характеристики можна знайти тут http://stelledoppie.goaction.it/index2.php?iddoppia=38015 При збільшеннях від 28х до 300х насолоджувався виглядом в окуляр, особливо цікаво було змінювати плавно кратність у зум-окулярі +2х ЛБ.
delta Cnc, HJ457AB, SEP 40.6” MAG 3.94,12.2 – дуже складний об’єкт для апертури 100мм, хоча при збільшеннях 69х-100х бічним зором вгадувався ледве помітний другий компонент.
24 Cnc STF1224 A, BC. SEP 5.5 MAG 6.92,7.53 SP F0V+F7V. Дуже естетична кратна система зірок середньої яскравості із невеликим розділенням. У ній компоненти А та ВС розділилися вже із 17мм окуляром, а найкращий вигляд вони мали при 200х із 9мм окуляром плюс 2х ЛБ. 24 Cnc знаходиться від зірки gama Cnc за «змійкою» із яскравих зірок. Додаю картинку для пошуку із CdC.

Почала випадати сильна роса, і я вирішив закінчувати спостереження на цей день. Сьогодні я зосередився на подвійних, і свідомо пропустив кілька доступних моєму обладнанню об’єктів інших типів, вартих уваги і включених до моєї програми, серед них і об’єкт Астрополіса № 40 - NGC2419 - міжгалактичний мандрівник, який сподіваюся описати наступного разу. Юпітер у цей вечір був за гілками дерев, через кілька днів буде мені доступний для спостережень.

Alex90900

А разве круглик это сине-зеленая зона? Этож теремки почти, там по карте оранжевая зона, а реально красная скорей всего. Или это другой круглик?

Slava80

Цитата: Alex90900 від 26 Квітня 2017, 04:30:51

А разве круглик это сине-зеленая зона? Этож теремки почти, там по карте оранжевая зона, а реально красная скорей всего. Или это другой круглик?

Не знаю, яку карту ви дивилися. Може поділитеся посиланням? Ні червоної, ні оранжевої там і близько немає. До Теремків приблизно 10км, від траси Київ-Одеса досить далеко убік. Суб'єктивно останні 2-3 роки стало трохи світліше у зв'язку із "освоєнням" територій біля лісу, варто було би заміряти приладом, якого в мене немає, але на мою думку, карта показує реальний стан справ. Про умови спостережень я писав у першому пості теми. Lightpollutionmap.info показує так мої околиці.

stadograchey

Да, карта довольно правдивая.

Alex90900

http://djlorenz.github.io/astronomy/lp2006/overlay/dark.html
http://cires.colorado.edu/artificial-sky
Вот две карты которыми я пользуюсь, они примерно одинаково показывают зоны. Так вот по ним Круглик конкретно оранжевая зона. Я сейчас на даче наблюдаю, 30 км от Одессы, по ним в зеленой зоне. Но млечный путь еле просматривается, проницание 5,2 - 5,5. Хотя зеленая зона это деревенское небо, млечный путь должен сиять. По факту у меня желто оранжевая зона. Так же и у вас проверьте реально что видно и соотнесите с описанием зоны. Сине-зеленая зона это млечный путь во всей красе с прожилками, множество дипов невооруженным взглядом и проницание 6м. В 10 км от теремков это просто невозможно.

Slava80

Цитата: Alex90900 від 26 Квітня 2017, 14:26:02

http://djlorenz.github.io/astronomy/lp2006/overlay/dark.html
http://cires.colorado.edu/artificial-sky
Вот две карты которыми я пользуюсь, они примерно одинаково показывают зоны. Так вот по ним Круглик конкретно оранжевая зона. Я сейчас на даче наблюдаю, 30 км от Одессы, по ним в зеленой зоне. Но млечный путь еле просматривается, проницание 5,2 - 5,5. Хотя зеленая зона это деревенское небо, млечный путь должен сиять. По факту у меня желто оранжевая зона. Так же и у вас проверьте реально что видно и соотнесите с описанием зоны. Сине-зеленая зона это млечный путь во всей красе с прожилками, множество дипов невооруженным взглядом и проницание 6м. В 10 км от теремков это просто невозможно.

що тут сказати? "невозможно, потому что не может быть"... Напевно, у Круглику під Києвом ви провели більше годин спостереження ніж я, заміряли небо SQM - метром... По тим прикладам що ви навели - не треба бути доцентом кафедри геодезії та картографії, щоб зрозуміти, що станеться при простому збільшенні карти 5-мільйонного масштабу до 1:25000 або 1:10000, а якої просторової роздільної здатності дані вони брали для інтерполяції при створенні карт - я промовчу, тому просто порекомендую вам сервіс lightpollutionmap.info і теми на форумі http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=2565.0 та http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=35432.0
Ваш пост http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=30911.msg532301#msg532301 я читав.
тут це все офтоп, тому прошу такі питання обговорювати в інших темах.

Alex90900

Ну вы просто пишите про наблюдения и указываете зону засветки как сине зеленую. Это может сбивать с толку тех кто вас читает. Это как раз по теме. Ваша карта, это карта огней, а не засветки. А так, если вам хочется считать что на границе Киева сине зеленая зона, то на здоровье. Да я без претензии, просто сам сейчас пытаюсь найти оптимум межу комфортом наблюдения и качеством неба, поэтому и затронул тему. Извините что вмешался ))

Саша Наумов

Дискуссия верная, поскольку,
прежде чем стать хорошим наблюдателем неба -
живя в наши дни в (при)городе -
нужно сначала хорошо изучить вопрос засветки.

Оценка качества неба во время наблюдений важна не менее, чем и сами описания наблюдений.

Slava80

Цитата: Саша Наумов від 26 Квітня 2017, 22:46:18

Дискуссия верная, поскольку,
прежде чем стать хорошим наблюдателем неба -
живя в наши дни в (при)городе -
нужно сначала хорошо изучить вопрос засветки.

Оценка качества неба во время наблюдений важна не менее, чем и сами описания наблюдений.

Все вірно, проте якість неба я тут вивчаю десь із 1985 року.
Звичайно ж, останні роки стало більше засвітки, але усе одно, коли пишуть що тут червона зона, в кращому разі оранжева, при цьому людина навіть поруч тут не була і відповідно аргументує, то моя реакція прогнозована. У най-найгіршому разі тут зелена чи жовто-зелена зона, але я би сказав зелена чи зелена ближче до синьої, тому що локальної засвітки практично нема, рельєф я би сказав сприятливий - північ закриває, за мною ліс, все це я описав у першому повідомленні і дискутувати нема чого. Для повноти картини планую взяти SQM клубний (?), і розвіяти усякі сумніви остаточно.

Alex90900

Я там был и не раз. С чего вы решили что нет не понятно. Млечный путь там не виден, хоть из колодца смотри, локальная засветка тут вопще не причем. Не понимаю почему вы так резко реагируете.

stadograchey

Не ну чего, если наблюдать за Киевом(недалеко), я не сказал бы, что там все так засвечено и нечего не видно, если развернуться в сторону города то конечно, но а в направлении от города не так уж все плохо, в особо ясные ночи, которых мало, млечный путь просматривается, но еле-еле(контуры что-ли), так я наблюдал за Дмитровкой по Житомерско трассе.

Alex90900

Да я только за. И за наблюдения в городе и за тему нужную. Я честно говоря не ожидал такой реакции на свой комментарий, просто хотел уточнить момент который сам сейчас изучаю. Так что если ТС захочет, я поудаляю свои ценные замечания ))

Новини:

Автор Тема: Спостереження із Orion 100ED (Прочитано 21415 раз)