Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
22 Липня 2025, 13:20:18

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Edward]

При Бюраканські обсерваторії, Амбарцумян створив оптико-механічну майстерню. На початку 60-х він відправив у Пулково до Максутова, двох інженерів на "навчання". Вони вивчали обробку лінз та зборку та юстування оптики. Коли вони повернулись, то почали проектування кількох інструментів. Серед них були і дві моделі телескопів для аматорів. Так з'явилися БАМ - 5, БАМ-5А, та 140 модель на базі пулківсьткого Т140. Пробні скельця для виготовлення оптики їм подарував Максутов. Перший тестовий БАМ-5 був виготовлений у 1961 році, а більша модель була виготовлена у 1964. Перші два 140-міліметровика   отримали дві єреванській школи, як подарунок, на початок навчального року(1964). 100 мм моделі, з перервою, виготовлялися до початку  70-х.  Один з БАМ-5А був подарований Амбарцумяном відомому популяризатору астрономії Є.П. Левітану.
ПМ. Один з 140мм зараз є у нас в Миколаєві. Цей телескоп було придбано у Польщі. Судячи з тих фото, що я бачив, він належить до тих 140-х що були виготовлені у Бюракані.
На фото: зліва Т140(пулковський), другий виготовлення Бюроканської обсерваторії.
Один з Бюраканських телескопів зберігається у політехнічному музеї в москві ( вже як зразок минулих радянських досягнень)

Подякували

7 :Саша Наумов, SIDEROCRATOR, SP, ds40a, Вадим, Chepurny, gordon2903

[SIDEROCRATOR]

А які ті телескопи по якості були?

[Edward]

А які ті телескопи по якості були?

В мене зберігся один з листів відправлений Максутову одним з його підопічних у Бюракані, де він хвастає тим що вони зібрали кілька 140 телескопів, на основі виготовленої ними оптики. Він каже, що їм все вдалося і телескопи дають зображення високої якості і вони дуже довольні. Лист був відправлений 11 серпня 1964 року, але Максутову його не довелося отримати... 12 серпня він помер.
Ну, а наші хлопці коли розберуться, то поділяться своїми враженнями.

Подякували

1 :SIDEROCRATOR

[SIDEROCRATOR]

55 років тому 9, 11 і 21 вересня 1969 р. під час експедиційних спостережень комети Комас Сола в Казакстані астрономами Климом Чурюмовим і Світланою Герасименко було відзнято пластинки на яких згодом було виявлено ще одну комету, яка стала кометою Чурюмова-Герасименко

Подякували

2 :Edward, rgb

[WEST]

Вони відкрили комету!

[Edward]

Вони відкрили комету!

Пам'ятаю це фото в якомусь українському журналі тих часів. Там була велика стаття про Чурюмова та Герасіменко.  Я прочитав їі у кінці 70-х.

[SIDEROCRATOR]

Вони відкрили комету!

А Ленин Чурюмов такой молодой, и юный Rosett впереди 

[Edward]

 

[SIDEROCRATOR]

Вони відкрили комету!

Пам'ятаю це фото в якомусь українському журналі тих часів. Там була велика стаття про Чурюмова та Герасіменко.  Я прочитав їі у кінці 70-х.

так й в газетах щось теж було

[WEST]

Фото з журналу "Знання та праця", 3\1970, який я придбав у кіоску, коли був студентом істфака Донецького універсітету. В журналі є велика стаття К.І.Чурюмова "Пошуки "хвостатих" світил".

Подякували

1 :Edward

[SIDEROCRATOR]

210 років тому 27 вересня 1814 р. народився американський астроном Деніел Кірквуд (Daniel Kirkwood; 1814 — 1895)

 1857 року виявив існування проміжків у розподілі середніх відстаней астероїдів від Сонця; ці проміжки відповідають періодам обертання астероїдів навколо Сонця, кратним періоду обертання Юпітера, тобто перебувають в резонансі з ним.

Кірквуд знайшов також, що щілини в кільцях Сатурна пов'язані з його супутниками — частинки в цих щілинах обертались би навколо планети в резонансі з супутниками. Причина відсутності астероїдів і частинок у кільцях на резонансних орбітах остаточно не встановлена. Кірквуд близько підійшов до відкриття сімейств астероїдів. 1892 року він виокремив тридцять дві групи астероїдів із близькими орбітами (остаточне існування сімейств астероїдів було встановлено К. Хіраямою).
1861 року першим висловив думку про зв'язок метеорів з кометами, що незабаром було підтверджено збігом орбіт кількох метеорних потоків з орбітами комет. У 1866—1867 першим розглянув можливий зв'язок між кометами й астероїдами. Піддав критиці небулярну гіпотезу П. С. Лапласа, довівши, що вона не здатна пояснити багато особливостей Сонячної системи.

Досліджені ним проміжки в поясі астероїдів називають люками Кірквуда на його честь.

Подякували

1 :Edward

[SIDEROCRATOR]

200 років тому 27 вересня 1824 р. народився американський астроном - засновник Astronomical Journal - Бенджамін Апторп Гулд (Benjamin Apthorp Gould 1824 — 1896).
Також він виявив пояс Гулда, а також заснував Аргентинську національну обсерваторію та Національну службу погоди Аргентини.

Після навчання в Гарвардському коледжі та закінченні в 1844 р. він вивчав математику та астрономію у К. Ф. Гаусса в Геттінгені , Німеччина, за цей час опублікував приблизно 20 робіт про спостереження і рух комет і астероїдів. Після отримання доктора філософії. (він був першим американцем, який отримав цей ступінь з астрономії), він відвідав європейські обсерваторії, попросивши поради щодо того, що можна зробити для подальшої астрономії як професійної науки в США. Основна порада, яку він отримав, - запустити професійний журнал за зразком  провідного світового астрономічного видання Astronomische Nachrichten .
Гулд повернувся до Америки в 1848 році, а з 1852 по 1867 рік керував відділом довготи при Береговій службі США . Він розробив та організував службу, одним із перших визначив довготу телеграфними засобами та застосував Атлантичний кабель у 1866 році для встановлення точних довгот між Європою та Америкою.

Після повернення в Кембридж, штат Массачусетс він заснував Американський астрономічний журнал (Astronomical Journal; AJ) — одне з провідних астрономічних періодичних видань, що виходить у світ досі, в 1849—1861 і 1885—1896 рр. — його редактор. Журнал видається від імені Американського астрономічного товариства.

 З 1855 по 1859 р він працював директором обсерваторії Дадлі в Олбані, штат Нью-Йорк У 1861 році він взяв на себе величезне завдання - підготувати до друку записи астрономічних спостережень, зроблені у Військово-морській обсерваторії США з 1850 року.

У 1851 році Гулд запропонував нумерувати астероїди в порядку їх виявлення.

У 1864 році він створив приватну обсерваторію в Кембриджі, штат Массачусетс.
 А в 1868 р. від імені Аргентинської республіки взяв на себе організацію національної обсерваторії в Кордобі . У 1871 році він став першим директором Аргентинської національної обсерваторії. Перебуваючи там, він із чотирма помічниками картографував небо південного півкулі, використовуючи нещодавно розроблені фотометричні методи.
 Потреба астрономів у прогнозуванні гарної погоди спонукала Гулда співпрацювати з аргентинськими колегами для створення Аргентинської національної служби погоди, першої в Південній Америці.
Кордовска обсерваторія


Вимірювання Гулдом фотографій Плеяд Л. М. Резерфорда 1866 року дають йому право стати піонером у використанні фотографії як інструменту точності;   у Кордобі  він отримав 1400 негативів південних зоряних скупчень. Він залишився в Аргентині до 1885 року, поки не повернувся в Кембридж, штат Массачусетс. Він отримав Золоту медаль Королівського астрономічного товариства в 1883 році та медаль Джеймса Крейга Ватсона в 1887 році.

У 1879 році він опублікував атлас і каталог 10 649 південних зірок до 7-ої зоряної величини — «Аргентинську уранометрію».

Звернув увагу і вивчив (1879 рік) кільце з яскравих зірок, що оперезає небесну сферу і нахилене на 18° до галактичного екватора (це кільце пізніше було назване «поясом Гулда»), воно виявилося частиною місцевої системи Галактики (пояс виявив Джон Гершель у 1847 році).

У 1884 році опублікував зонний каталог на 73160 зірок. У 1886 видав Аргентинський загальний каталог на 32448 зірок.

Подякували

1 :Олег К

[Polaris]

Ех романтичні часи були  кінці 19 ст. з'їздив південу в півкулю і вже є медаль, дисертація, честь і хвала. І це стосується не тільки астрономів, але й біологів, антроплогів, фолькльористів, географів, геологів і т.д.

[SIDEROCRATOR]

4 жовтня 1957 р. завдяки генію українця Сергія Корольова людство увійшло в космічну еру.

[WEST]

Не знаю, чи це правда, але я чув, що до 4-го жовтня 1957-го у космосі щось побувало. Може міжконтенентальні ракети під час іспитів?

[Chepurny]

4 жовтня 1957 р. завдяки генію українця Сергія Корольова людство увійшло в космічну еру.

Корольов, стоячи на плечах Вернера фон Брауна (який стояв на плечах Роберта Годдарда), зміг таки розпочати процес забруднення космічного простору. Я завжди говорив, що забруднення планети - це той величний процес, що об'єднує землян незалежно від раси, нації, релігії 

Не знаю, чи це правда, але я чув, що до 4-го жовтня 1957-го у космосі щось побувало. Може міжконтенентальні ракети під час іспитів?

Декілька Браунівських V-2 в 1944-му піднімались вище лінії Кармана.

До речі, фон Браун після першого удару V-2 по Лондону начебто сказав: "ракета злетіла успішно, але упала не на ту планету"

Подякували

1 :Edward

[Edward]

4 жовтня 1957 р. завдяки генію українця Сергія Корольова людство увійшло в космічну еру.

Про фон Брауна забув ...

[SIDEROCRATOR]

4 жовтня 1957 р. завдяки генію українця Сергія Корольова людство увійшло в космічну еру.

Про фон Брауна забув ...

Ну тоді і про Кондратюка згадати треба

[Edward]

4 жовтня 1957 р. завдяки генію українця Сергія Корольова людство увійшло в космічну еру.

Про фон Брауна забув ...

Ну тоді і про Кондратюка згадати треба

Та нє...
Корольов з бригадою два роки розбирав та збирав ФАУ і "ноги" ростуть саме звідтіля. До того був ракемодельний гурток...

[rgb]

При чому непогана частина корольовськоi бригади була з нiмцiв-ракетчикiв.Втiм як i у Курчатова.

Подякували

1 :Edward