Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
24 Вересня 2025, 00:46:47

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[Edward]

День народження телескопа!

а от і ні, Томас Гарріот спостерігав Місяць ще в червні-липні 1609 р. на півроку раніше Галілея

Хто такий Томас? Це ваш родич?!

[SIDEROCRATOR]

День народження телескопа!

а от і ні, Томас Гарріот спостерігав Місяць ще в червні-липні 1609 р. на півроку раніше Галілея

Хто такий Томас? Це ваш родич?!

це брат ТомОса

[Edward]

Ви сьогоднi y жвавому настроi!

[SIDEROCRATOR]

14 січня 2005 р. Посадочний зонд Гюйгенс в рамках місіі Кассіні до Сатурна здійснив посадку на його сопутник Титан
Спуск на парашутах крізь атмосферу Титана зайняв у «Гюйгенса» 2 годин 27 хвилин 50 секунд. Зіткнення апарату з поверхнею Титана відбувалося на швидкості 16 км / год (або 4,4 м / с), при цьому прилади зазнали короткочасного перевантаження, в 15 разів перевищуючого прискорення вільного падіння на Землі. Цей поштовх вивів з ладу один з сенсорів, проте кілька хвилин по тому його функціонування відновилося.

Працездатність зонда перевершила найоптимістичніші очікування. «Кассіні» приймав сигнали «Гюйгенса» на етапі спуску протягом 147 хвилин 13 секунд і з поверхні — ще 72 хвилини 13 секунд до моменту, коли орбітальний апарат зник за горизонт. Після цього сигнали зонди якийсь час приймалися на радіотелескопі в Австралії, хоча і виявилися занадто слабкими, щоб використовувати їх як носія інформації.
Сам «Гюйгенс» не відправляв інформацію безпосередньо на Землю. У його завдання входила передача даних на «Кассіні», який і здійснив подальшу її передачу на Землю, коли сівший на Титан зонд залишився в зоні, невидимій для передачі сигналу. Всього було передано понад 500 мегабайт інформації, в тому числі близько 350 зображень

[SIDEROCRATOR]

11 січня 1865 р. народився Йоганнес Франц Гартман (1865 —  1936) — німецький, згодом аргентинський астроном та оптик.
 У 1891—1896 працював в Лейпцізькій, в 1896—1909 — в Потсдамській обсерваторіях (з 1902 — професор). У 1909—1921 — професор астрономії Геттінгенського університету і директор університетської обсерваторії, в 1921—1935 — директор обсерваторії Ла-Плата (Аргентина).

  Основні наукові роботи присвячені спектроскопії і астрономічному приладобудуванню.
 У 1904 відкрив існування міжзоряного газу: встановив, що лінія поглинання йона кальцію в спектрі подвійної зірки δ Оріона не бере участь в періодичних зсувах решти ліній, і правильно пояснив походження цієї лінії поглинанням в хмарі, розташованої між Сонцем і δ Оріона і містить газоподібний кальцій.
Під час протистояння Ероса в 1931—1932 виконав нове визначення сонячного паралакса.
  Сконструював астрономічні прилади, що набули широкого поширення: спектрофотометр, що носить його ім'я (1899), спектрокомпаратор (1904), універсальний фотометр. Запропонував інтерполяційну формулу для знаходження дисперсії призматичного спектрографа (формула Гартмана).

  У 1904 розробив метод точного дослідження якості великих астрономічних об'єктивів за допомогою спеціальної діафрагми (метод Гартмана).

  Виявив три астероїди: 965 Анжеліка (4 листопада 1921), 1029 La Plata (28 квітня 1924), 1254 Erfordia (10 травня 1932).

Подякували

1 :Edward

[Edward]

11 січня 1865 р. народився Йоганнес Франц Гартман (1865 —  1936) — німецький, згодом аргентинський астроном та оптик.
... Запропонував інтерполяційну формулу для знаходження дисперсії призматичного спектрографа (формула Гартмана).

 ....У 1904 розробив метод точного дослідження якості великих астрономічних об'єктивів за допомогою спеціальної діафрагми (метод Гартмана).

Интерполяцiйна формула Гатрмана виявилась досить простою i досить точною у видимому диапазонi вона запеспечуе 1-2 одиницi п'ятого знака. Гартманном, також була запропонована метода интерполяцii вимiрiв показникiв заломленя вимiряних на одних довжинах хвиль на iншi. Наприклад, помiряв показники на спекральних лiнiях ртутi, можна бистро перерахувати на лiнii водню, на яких виконанi розрахунки оптичноi системи. Я i зараз використовую цей прийом.

Метод Гартмана для тестування оптики, за допомогою дiaфрагми з отворами, у наш час пережива реiнкарнацiю. Модифiкований Шаком та з застосуванням сучасних двох координатних СMОS вiн широко використовуеться для контроля оптики та експрес коррекцii волнового фронта адаптивних оптичних систем. У режимi рeальному часу вiн дозволя отримати точнiсть в 1/10 хвилi з RMS 1/50, при досить простому приборному сетапi.

Подякували

2 :SIDEROCRATOR, ds40a

[SIDEROCRATOR]

11 січня 1865 р. народився Йоганнес Франц Гартман (1865 —  1936) — німецький, згодом аргентинський астроном та оптик.
... Запропонував інтерполяційну формулу для знаходження дисперсії призматичного спектрографа (формула Гартмана).

 ....У 1904 розробив метод точного дослідження якості великих астрономічних об'єктивів за допомогою спеціальної діафрагми (метод Гартмана).

Интерполяцiйна формула Гатрмана виявилась досить простою i досить точною у видимому диапазонi вона запеспечуе 1-2 одиницi п'ятого знака. Гартманном, також була запропонована метода интерполяцii вимiрiв показникiв заломленя вимiряних на оних довжинах хвиль на iншi. Наприклад, помiряв показники на спекральних лiнiях ртутi, можна бистро перерахувати на лiнii водню, на яких виконанi розрахунки оптичноi системи. Я i зараз використовую цей прийом.

Метод Гартмана для тестування оптики, за допомогою дiaфрагми з отворами, у наш час пережива реiнкарнацiю. Модифiкований Шаком та з застосуванням сучасних двох координатних СMОS вiн широко використовуеться для контроля оптики та експрес коррекцii волнового фронта адаптивних оптичних систем. У риалному режимi вiн дозволя отимати точнiсть в 1/10 волни з RMS 1/50, при досить простому приборному сетапi.

Гартман жив, живе і буде жити

[SIDEROCRATOR]

545 років тому16 січня 1477 року народився німецький науковець Йоганн Шонер, який залишив слід у багатьох областях. Зокрема, його пам'ятають як людину, яка відіграла значну роль у публікації книги Коперника «Про обертання небесних сфер».

У ній вперше у Європі запропонована геліоцентрична модель світу, за якою центром Всесвіту є Сонце, а планети обертаються довкола нього. До тих пір вважалося, що все обертається навколо Землі.

У 1538 році Георг Йоахім Ретікус, молодий професор математики у Віттенберзі та колишній помічник Миколая Коперника, якийсь час гостював у Шонера, який переконав його запропонувати Копернику видати свої праці.

У 1540 році Шонер опублікував звіт про роботу Коперника, Narratio prima, щоб перевірити реакцію суспільства. Після схвальних відгуків Коперник погодився опублікувати свою основну роботу, а Ретікус підготував рукопис до друку.

Книга «Про обертання небесних сфер» була опублікована в 1543 в Нюрнберзі. Вона складалася зі 196 сторінок великого розміру.

Миколай Коперник помер 24 травня 1543 року. Деякі біографи стверджують, що автор незадовго до смерті встиг побачити свою працю надрукованою. Але інші наполягають, що це було неможливо, оскільки останні місяці життя Коперник перебував у важкій комі

Подякували

1 :Edward

[SIDEROCRATOR]

375 років тому 17 січня 1647 р. народилася  Катерина-Ельжбета Коопман (1647-1693) - дружина і помічник Яна Гевелія - одна з перших відомих в історії жінок-астрономів і одна з перших жінок, діяльність яких на терені науки визнали сучасники.

Ельжбета і її чоловік, видатний польський астроном Ян Гевелій (1611-1687), представляли собою гармонійний союз двох астрономів, союз, який в результаті залишив чималий слід в науці.

Ельжбета Коопман народилася 17 січня 1647 в багатій купецькій сім'ї міста Гданська (Данцига). Її батько голландський купець Ніколас Коопман активно торгував в складі Ганзейського союзу.
Джерела свідчать, що їх дочка Ельжбета, з дитинства захоплена зірками, ще 8 річною дитиною познайомилася з найзнаменитішим уродженцем рідного Гданська - астрономом, купцем, батьком міста Яном Гевелієм. Обсерваторія Гевелія, яка займала три будівлі в Гданську, визнавалася в той час кращою в світі. Гевелій особисто пообіцяв Ельжбеті показати «чудеса небес», коли вона стане старшою.
Перша дружина Гевелія, Катаріна, померла в 1662 році, і незабаром Ельжбета нагадала 51 річному вдівцю про його обіцянку. У наступному, 1663 році вони повінчалися.

Як встановлено з книг самого Гевелія, Ельжбета почала працювати разом з ним в обсерваторії починаючи з 1664 р Гевелій хвалив в книгах її математичні здібності і старанність астронома, наводив результати наукових спостережень Ельжбети в листах колегам. Наприклад, Гевелій приводив зроблені Ельжбєтою виміри кутових відстаней між компонентами подвійних зірок в листі англійському астроному Джону Флемстіду, з яким він обмінювався результатами досліджень.

Сама Ельжбета вперше фігурує в трактаті чоловіка «Machina Coelestis», де наводяться ці ж виміри 2 травня 1665 р
До самої смерті Яна Гевелія Ельжбета була вірною помічницею у всіх його починаннях. Вона брала участь у спостереженнях, вела обчислення, підтримувала стосунки із зарубіжними друзями Гевелія і вела з ними наукову переписку (латинською мовою, яку, як і математику, імовірно вивчила в заміжжі за допомогою Гевелія), а після смерті чоловіка довела до кінця і видала три його твори: Catalogus stellarum fixarum ad annum 1660 (1687) ( «Каталог нерухомих зірок на епоху 1660 г.), Firmamentum Sobiescianum sive Uranographia etc. (1690) і Prodromus Astronomiae (1690) ».

Із зарубіжних друзів родини Гевелія варто згадати Едмунда Галлея, який спеціально приїжджав до Гданська для зустрічі з подружжям астрономів в 1679 році і два місяці вів разом з ними спостереження в обсерваторії - в тому числі, разом з Ельжбетою.
Prodromus Astronomiae ( «Провісник астрономії») вважається одним з головних досягнень Гевелия. Трактат включає зоряний каталог з описом 1564 зірок, видимих ​​над горизонтом в Гданську. Це останній (і найточніший) зоряний каталог, створений в епоху спостережень за небом без допомоги телескопа. У ньому вперше наведені не тільки екліптикальні, а й екваторіальні координати для кожної зірки.

Firmamentum Sobiescianum sive Uranographia etc. ( «Уранографія») - це атлас неба, що складається з 54 карт для кожного сузір'я і двох півсфер для всього неба. Гевелій виділив 11 нових сузір'їв, деякі запроваджені ним назви сузір'їв (Гончі Пси, Жираф, Ящірка, Малий Лев, Секстант, Одноріг, Лисичка, Щит) збереглися до наших днів.

Подякували

2 :Игорь Александрович, Edward

[SIDEROCRATOR]

275 років тому 19 січня 1747 р. народився німецький астроном Йоганн Елерт Боде ( 1747 — 1826) —  відомий  формулюванням і популяризацією закону Тіціуса-Боде. Боде визначив орбіту Урана і запропонував сучасну назву  планети.


Боде народився в Гамбурзі. У юності він страждав від серйозного захворювання очей, яке особливо пошкодило його праве око і він  мав проблеми з очима протягом усього життя. За цю ваду дехто з оточення позаочі прозивав його "циклопом".

Його інтерес до математики привернув до нього увагу Йоганна Георга Бюша , який дозволив Боде використовувати свою власну бібліотеку для навчання. Він розпочав свою кар'єру з публікації невеликої праці про сонячне затемнення 5 серпня 1766 року. Після цього вийшов елементарний трактат з астрономії під назвою Anleitung zur Kenntniss des gestirnten Himmels (1768, 10-е видання 1844), успіх якого посприяв його запрошенню в Берлін до Йоганна Генріха Ламберта  у 1772 році з метою обчислення ефемерид. Там він заснував у 1774 році відомий Astronomisches Jahrbuch , 51 том якого він уклав і видав.

У 1786 році він став директором Берлінської обсерваторії , з якої пішов у відставку в 1825 році.  Там він опублікував Уранографію в 1801 році, небесний атлас, який мав на меті як наукову точність у показі положення зірок та інших астрономічних об'єктів , так і як художню інтерпретацію фігур сузір'їв. « Уранографія» знаменувала кульмінаційний момент епохи художнього зображення сузір’їв. Пізніші атласи показували все менше і менше витончених фігур, поки вони не перестали друкуватися в таких таблицях.

Боде також опублікував інший маленький , призначений для любителів ( Vorstellung der Gestirne ). Йому приписують відкриття галактики Боде (M81) і Комети Боде (C/1779 A1) яка названа на його честь; її орбіту розрахував Ерік Просперін . Астероїд 998 Бодеа , відкритий 6 серпня 1923 року Карлом Рейнмутом у Гейдельберзі, також був названий на його честь.

Його ім’я стало відомо завдяки «закону», відкритого Йоганном Даніелом Тіціусом у 1766 році. Боде вперше згадує про нього у Anleitung zur Kenntniss des gestirnten Himmels у примітці, і хоча його часто офіційно називають законом Тіціуса-Боде , це також зазвичай називають просто законом Боде. Цей закон намагався пояснити відстані планет від Сонця у формулі, хоча за іронією долі він порушується для планети Нептун. Великий інтерес до нього викликало відкриття Урана в передбаченому законом положенні. Між Марсом і Юпітером був проміжок (без жодної планети), і Боде закликав шукати планету в цьому регіоні, що призвело до створення групи, сформованої для цієї мети, так званої «Небесної поліції». Однак до того, як група розпочала пошуки, вони були випереджені відкриттям астероїда Церера Джузеппе Піацці з Палермо в 1801 році в передбачуваній позиції Боде.

З часом закон втратив популярність, коли стало відомо, що Церера була лише одним із невеликої кількості астероїдів, і коли виявилося, що Нептун не перебуває у положенні, передбаченому законом. Відкриття планет навколо інших зірок повернуло закон на нову дискусію.

Сам Боде брав безпосередню участь у дослідженнях, які вели від відкриття планети – Урану в 1781 році. Хоча Уран був першою планетою, відкритою за допомогою телескопа, її майже видно неозброєним оком. Боде звернувся до старіших зоряних карт і знайшов численні приклади положення планети, наведеного в той час, коли його помилково приймали за зірку, наприклад, Джон Флемстід, королівський астроном у Великобританії, вніс її у свій каталог 1690 року як зірку 34 Тельця. Ці попередні спостереження дозволили точно розрахувати орбіту нової планети.

Боде також був відповідальним за те, щоб назвати нову планету. Першовідкривач Вільям Гершель запропонував назвати його на честь Георга III , що не було так охоче прийнято в інших країнах. Боде вибрав Уран з очевидною логікою, що так само, як Сатурн був батьком Юпітера, нова планета повинна бути названа на честь батька Сатурна. Були запропоновані й інші альтернативи, але в кінцевому підсумку пропозиція Боде стала найбільш широко використовуваною – проте їй довелося зачекати до 1850 року, перш ніж отримати офіційне визнання у Великобританії, коли Бюро морського альманаху перейшло з використання назви Georgium Sidus на Uranus .

[WEST]

Атлас Яна Гевелия есть и у меня (был издан в советское время в Ташкенте, откуда я его выписал по почте). Шедевр!

[SIDEROCRATOR]

Атлас Яна Гевелия есть и у меня (был издан в советское время в Ташкенте, откуда я его выписал по почте). Шедевр!

і у мене теж такий є

[WEST]

А ще з Яном Гевелієм повязана таємнича зірка, яка є на одній з мап його атласу (V 529 Оріона): вона то з являється (7-ма зоряна величина), то пропадає. Можливо, це повторно-нова, але це тільки припущення. Якщо у вас є хоча би бінокль, кожну ясну ніч дивіться на зорі Xі1 і Xі2 Оріона, між якими і знаходиться зоря Гевелія. Може вам пощастить побачити цю зорю. Я дивлюся з 1969 року, коли прочитав статтю про неі у журналі " Земля та Всесвіт". Поки ще не бачив.

Подякували

4 :Edward, rgb, SIDEROCRATOR, Naboka Igor

[Edward]

Атлас Яна Гевелия есть и у меня (был издан в советское время в Ташкенте, откуда я его выписал по почте). Шедевр!

і у мене теж такий є

В мене теж.
+ Бейера

[SIDEROCRATOR]

А ще з Яном Гевелієм повязана таємнича зірка, яка є на одній з мап його атласу (V 529 Оріона): вона то з являється (7-ма зоряна величина), то пропадає. Можливо, це повторно-нова, але це тільки припущення. Якщо у вас є хоча би бінокль, кожну ясну ніч дивіться на зорі Xі1 і Xі2 Оріона, між якими і знаходиться зоря Гевелія. Може вам пощастить побачити цю зорю. Я дивлюся з 1969 року, коли прочитав статтю про неі у журналі " Земля та Всесвіт". Поки ще не бачив.

Чув про цю зорю, але не спостерігав, тепер спробую
Правда в неі період 117 р. і останній стрибок у блиску був 10.3 в 2011 р.

[SIDEROCRATOR]

180 років тому 20 січня 1842 р. народився видатний угорський астроном Міклош Конкой-Теге (1842-1916)

Міклош Конкой (зліва) та Герман Кобольд (справа)
Дитинство провів у Старій Дялі (сьогодні Гурбаново ) , коли йому було 15 років, він побудував власну парову машину.  Після закінчення середньої школи в 1858 почав вивчати фізику в Будапештському університеті. З 1860 року продовжив юридичне навчання в Берліні , де в 1862 році отримав ступінь доктора. Після закінчення навчання здійснив дворічну навчальну подорож до найвідоміших обсерваторій, щоб ознайомитися з їхньою діяльністю, професійною програмою та обладнанням та встановити особисті контакти. У 1870 році він знову подорожував Європою, щоб відвідати не тільки обсерваторії, але й найважливіших виробників астрономічних інструментів того часу в Німеччині та Великобританії, таких як Зігмунд Мерц у Мюнхені та «T. Cooke & Sons» у Йорку.

У 1871 він встановив невеликий телескоп на балконі свого замку в Агьялле для проведення астрономічних спостережень. Незабаром він втілив подальші плани, такі як заснування школи астрономії в Угорщині, країні, де на той час не було жодної обсерваторії.

У 1874 році в парку його замку було збудовано обсерваторію з двома куполами. Це дозволило йому та його співробітникам проводити дослідження на сучасній техніці того часу. Вони опублікували свої спостереження та результати досліджень у журналі «Спостереження, проведені в астрофізичній обсерваторії в Агьялі», що дозволило їм обмінюватися ідеями з іншими дослідницькими інститутами в інших країнах.

Обсерваторія  за кілька років стала відомою на весь світ. З 1890 року Конкой Теге був директором Державного інституту метеорології та земного магнетизму в Будапешті .
Обсерваторія Конкоя

Теге був конструктором багатьох астрономічних інструментів, тому Стара Дяла був одним із найважливіших наукових установ Європи. У своїй науковій роботі він зосереджував увагу на спостереженні сонячних плям, яскравих комет (їх спектрів), сонячних протуберанців, метеорів, визначення точного часу, також систематично проводив геомагнітні та метеорологічні спостереження. Пізніше він присвятив себе астрофізичним дослідженням - астрофотометрії , спектроскопії, дослідженням сонячної фотосфери і хромосфери, фотографії зоряних скупчень, туманностей, спектроскопічним і спектрофотометричним спостереженням. Його спостереження за кометою Галлея з 1910 року все ще публікувалися в літературі навіть в середині 1980-х років.

Свідченням його надзвичайної наукової діяльності є публікації, що були додані до пропозиції д-ра. Конкоя як члена Угорської академії наук. За 7 років опублікував 40 оригінальних наукових праць, заснованих на власних спостереженнях. Він був членом таких наукових товариств, як Астрономічне товариство , Королівське астрономічне товариство та інших. Він отримав багато нагород і відзнак за свою гідну роботу - Почесний доктор Філадельфійського університету , Ради Pro Litteris et Artibus, Прусської, Вюртемберзької та Сербської рад, а також золоті медалі за фотографування зоряного неба. У останні роки він опублікував кілька спеціалізованих книг, але також повинен був визнати, що зрештою він не може фінансувати та підтримувати інститут із власних ресурсів. Після довгих років переговорів він, нарешті, передав свою обсерваторію угорській державі 16 травня 1899 року. Інститут продовжував розвиватися завдяки інвестиціям Міністерства культури Угорщини, а Міклош Конкой-Теге залишався його директором до смерті 1916 року.

Подякували

2 :Edward, Naboka Igor

[Edward]

Ростех "козлячит":
  https://rostec.ru/news/dmitriy-maksutov-ya-khochu-pokazat-lyudyam-nebo-/
Авторские права? Нет, не слышали...

[SIDEROCRATOR]

Ростех "козлячит":
  https://rostec.ru/news/dmitriy-maksutov-ya-khochu-pokazat-lyudyam-nebo-/
Авторские права? Нет, не слышали...

Щось не зрозумів
Ушкуйники вкрали твою статтю?

[Edward]

Ростех "козлячит":
  https://rostec.ru/news/dmitriy-maksutov-ya-khochu-pokazat-lyudyam-nebo-/
Авторские права? Нет, не слышали...

Щось не зрозумів
Ушкуйники вкрали твою статтю?

Це плагiат з трьох статей, або чотирьох, але в них не вистачило навiть клепки, придумати нову назву.
"Ростех" - 3.14здим все!©

Подякували

1 :Naboka Igor

[SIDEROCRATOR]

Ростех "козлячит":
  https://rostec.ru/news/dmitriy-maksutov-ya-khochu-pokazat-lyudyam-nebo-/
Авторские права? Нет, не слышали...

Щось не зрозумів
Ушкуйники вкрали твою статтю?

Це плагiат з трьох статей, або чотирьох, але в них не вистачило клепки навiть назву придумати нову.
"Ростех" - 3.14здим все!©

Чому дивуватися, вони весь час все крадуть