Тема: Астрофото от Макса (mpyat2) (Прочитано 30999 раз)

mpyat2

Хорошо, согласен.

Naboka Igor

Цитата: sev2003 від 15 Грудня 2017, 22:13:34

То есть под битыми пикселами вы понимаете только «горячие», исключая все остальные?

Это троллинг?

mpyat2

Коллеги, не ссорьтесь

Naboka Igor

Цитата: sev2003 від 15 Грудня 2017, 22:24:46

Просто хочу понять чем вам так не угодила фраза «битые пиксели»? Поделитесь сакральным, у вас же гугл есть. ;-)

Звыняйте, финиш.

Цитата: sev2003 від 15 Грудня 2017, 18:37:21

Согласен. По мастер-дарками видно что картинка битых пикселей меняется в основном от выдержки.

Naboka Igor

Цитата: sev2003 від 15 Грудня 2017, 22:55:55

Ну понятно, по теме сказать нечего. Как обычно.

По астрометрии нет.
А по буквоедству есть. Проверяя товар в магазине, мы имеем полное право проверить на битые и слова не скажут. Но в одном из случаев я предпочел 20% скидку, ткнув пальцем в красную точечку на черном фоне.

Т.е. весьма финансовое определение.
Главное не говорить о горячих, лажа может получиться.

mpyat2

Зробив фотометрію за фотографіями, зробленими вчора ввечері.
В якості піддослідної -- SZ Lyncis (швидка змінна типу дельти Щита).
Це, скажімо так, "учбова" зірка.
Обладнання: Canon EOS 600D + SkyWatcher 15075 OTAW / EQ5 motorized; ISO=200, Tv=30s.
Калібрування та вирівнювання: IRIS
Фотометрія у зеленому каналі: AstraImageJ. Використовувались 4 зірки порівняння.
Контрольна зірка (червоні точки) не дуже вдала (слабка), однак у сузір'ї Рисі не так вже багато зірок (Ян Гевелій тому і назвав так це сузір'я, бо треба мати очі рисі, щоб щось розгледіти в ньому).
Температура від -9 до -11*C, легкий серпанок, звичайне для Осокорків (Київ) світлове забруднення.

За час спостережень зірка пройшла весь свій період (загальний час спостережень трохи більший за період, який становить 2.89 години).
Зміна світимості обумовлена пульсаціями зорі. Зорі типу дельти Щита -- зорі-гіганти.
Горизонтальна вісь -- Юліанська дата, вертикальна -- стандартизована зоряна величина зеленого каналу Баєрівської матриці.

Попередніми результатами задоволений

mpyat2

Продовження.
Фотометрія в синьому каналі також виявилася досить пристойною. Поки що я не опанував техніку "трансформації", щоб отримані зоряни величини були максимально наближені до таких, які отримуються на астрономічних фільтрах (треба зробити фото стандартних зоряних полів), тому подаю величини у фільтрах tri-color green та blue (TG та TB за класифікацією AAVSO). Нижня крива -- приблизне значення кольорового індексу, аналогічного B-V (його величина відкладена на правій вісі).

Видно, що кольоровий індекс мінімальний (шкала у зворотньому напрямку!) у максимумі блиску, тобто ефективна температура зірки також максимальна (відповідно -- мінімальна близько до мінімума блиску), як і має бути для змінних такого типу.

може, спробую пізніше замахнутися на екзопланети, якщо усереднити кілька послідовних кадрів, похибка має ще зменшитись

mpyat2

Продовження

Відгуки фільтрів --
То трансформації шлях.
Міряй сміливо!
(ніколи не складав хайку, але чому б не спробувати?)

Загальна проблема DSLR-фотометрії -- невідповідність Баєрівських фільтрів стандартним V, B та R фотометричним фільтрам. Зелений канал (TG -- tri-color green) досить близько співвідноситься з V-фільтром Джонсона, принаймні максимуми смуг пропускання дуже близькі, однак смуга стандартного V-фільтра більш широка і більш асиметрична. З синім фільтром ситуація гірша, тому виміряні зоряні величини у синьому каналі (TB = tri-color blue) помітно відрізняються від Джонсонівських B-величин.

Однак, вихід є! (хоч і не у всіх випадках)

Якщо спектр піддослідної зорі не має сильно виражених емісійних ліній або ліній поглинання, тобто близький до спектру абсолютно чорного тіла, можна ввести поправки, щоб привести виміряні зоряні величини TG та TB до стандартних V та B (а іноді навіть TR до R) величин. Процедура врахування різниці між наявним та “ідеальним” фільтром називається “трансформацією”. Взагалі будь-який реальний фільтр (точніше комбінація фільтр+детектор) має свій унікальний спектральний відгук, тому трансформацію слід виконувати у будь-якому випадку, навіть для професійних фільтрів та детекторів.

Вважається, що якщо різниця у показниках кольору між змінною та зіркою порівняння нульова, то і поправка нульова, а якщо є різниця у значеннях показника кольору (B-V), то треба знайти коефіцієнти (для V та B величин), на які потрібно помножити різницю у показниках кольору, щоб знайти необхідні поправки. Більш детально процедура описана в матеріалах AAVSO, зокрема у керівництві з DSLR фотометрії (свої переклади якого я викладаю на цьому сайті) у Частині 6.

Щоб знайти коефіцієнти трансформації, треба мати зображення зоряного поля з зірками, для яких точно визначені стандартні значення V та B-V. Є спеціальні “стандартні поля”, але, оскільки в мене поки що таких зображень нема, я використав зірки порівняння з пошукової мапи AAVSO для SZ Lyn. Я зробив три медіанних стеки 9*30s з зображень, отриманих в кінці сесії спостережень змінної SZ Lyn 23 січня 2018 року, коли зоряне поле було високо над обрієм.
Використавши 7 зірок в якості фотометричних стандартів (плюс одну контрольну зірку), я знайшов необхідні коефіцієнти трансформації і випробував їх на контрольній зірці: різниця між виміряними трансформованими величинами і величинами з каталогу для контрольної зірки у V-каналі становила 0.011m, у B-каналі: 0.036m.

Для процедури трансформації необхідно знати різницю між показником кольору (B-V) цільової (змінної) зірки та зірок порівняння. Для зірок порівняння ці величини добре відомі, в той час як для змінної показник кольору або невідомий, або погано визначений а у загальному випадку ще і змінюється разом з яскравістю. Однак, вимірявши залежність між інструментальним показником (b-v) та каталожним (B-V) для стандартних зірок (ця залежність практично лінійна), ми можемо оцінити показник кольору змінної з її інструментальних зоряних величин і використати його як нульове наближення. Потім, після трансформації, маючи величини V та B нашої змінної, ми можемо знайти більш точне значення (B-V).

Нижче -- результати після трансформації.

Перший рисунок: дані після трансформації, що відповідають V та B величинам, показані жирними точками; стандартизовані величини TG та TB до трансформації показані тонкими точковими лініями. Видно, що "зелені" дані мало змінилися, приблизно на 0.03m (однак ця величина перевищує випадкову похибку вимірів); "сині" дані змінилися більш суттєво -- приблизно на 0.1m.
Другий рисунок: оцінка показника кольору B-V. Пряма лінія -- середня величина B-V "з каталогу" (я взяв зі Stellarium, більш "офіційних" даних не знайшов).
Маючи показник кольору, можна оцініти кольорову температуру зірки. Використавши формулу з книги Цесевича "Переменные звезды и их наблюдение" для кольорової температури:

T = 7920 / ((B - V) + 0.72) ,

оцінимо температуру (третій рисунок). Видно, що у максиму світимості температура теж максимальна, а коливання температури поверхні зорі від максимума до мінімуму становлять близько 700 градусів.

mpyat2

Ще одна відносно яскрава швидка змінна з періодом трохи більше двох годин: AE UMa
Це змінна типу SX Phoenicis. Ці зорі подібні за поведінкою до зірок типу дельти Щита (див. попередній пост про SZ Lyn), однак мають меншу металічність і є субкарликами (а зорі типу delta Scuti є гігантами або зорями головної послідовності.
Зорі такого типу ще називали “карликовими цефеїдами”.

Цікавою особливістю AE UMa є те, що на основну пульсацію накладається ще одна з іншим періодом, завдяки чому виникає те, що в теорії коливань називають “биттям”, і тому амплітуда змін яскравості змінюється з часом, що ми і бачимо на графіку. Також добре видно, як змінюється індекс кольору: в максимумах він зменшується, що відповідає збільшенню температури.

Виміри проводилися в ніч з 8 на 9 квітня за допомогою цифровика Canon EOS 600D, який був під’єднаний до рефлектору 150/750 на монтуванні EQ5. Параметри: ISO=800; Tv=30s; інтервал між точками -- 40s.
На жаль, на графіку є два пробіли: перший виник з-за перекладки телескопу, другий -- моя неуважність -- не встиг вчасно замінити акумулятор камери.

Щоб привести вимяряні зоряні величини зеленого та синього каналу до стандартних V та B величин, була використана процедура “трансформації”, що враховує різницю між стандартними фотометричними фільтрами та фільтрами баєрівської матриці. Коефіцієнти трансформації були знайдені з аналізу інтенсивностей “стандартних” зірок “стандартного зоряного поля” скупчення M67.
Обробка: IRIS / Max’s FITS Utils / AstroImageJ / Max’s Excel Photometry Spreadsheet with AAVSO format exporter.

mpyat2

Нещодавно mnn72 написав про нову версію CoLiTecVS, в якій з'явились додаткові функції автоматизованної фотометрії (http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=43819.msg575266#msg575266).

Трохи поекспериментувавши з AstroImageJ, я, здається, досяг подібних результатів.

0) Треба мати відкалібрований набір зображень (калібровку можна робити прямо в AstroImageJ, але я поки що роблю це в IRIS, а FITS-файли для нього генерую з CR2 файлів мого Кенону за допомогою утіліти iconvraw з мого пакета роботи з FITS-ами.

1) Оскільки звичайний фотоапарат, природньо, не робить пінпоїнт, для цього я використовую AstroImageJ з локальним сервером Astrometry.net. Якщо режим розпізнавання правильно настроєний (даємо підказку про об`єкт -- нашу змінну зірку), то обробка 312 кадрів (моя серія для експериментів -- зірка SZ Lyn) займає близько півгодини (десь 10 кадрів за хвилину на не дуже швидкому компьютері). Після цього ми маємо FITS з інформацією про поле у заголовку.

2) Тепер робимо фотометрію в AstroImageJ (див. відео).

3) На виході маємо таблицю потоків (fluxes), яку я копіюю в свою спеціальну Excel-таблицю і одним махом отримую стандартизовані зоряні величини Tri-color green. Якщо таким самим чином обробити синій канал (треба буде подумати про утіліту, яка копіює інформацію WCS з однієї серії кадрів до іншої, щоб повторно не робити PlateSolving для інших кольорових каналів), то можна зробити трансформацію у стандартну фотометричну систему з урахуванням різниці у індексах кольору)

Ну і моя спецтаблиця також експорує серії у AAVSO Extended file format.

Раніше для серій кадрів я використовував alignment кадрів, як у звичайному астрофото, але тепер відкривається нова можливість.

Порівняння результатів, отриманих у AstroImagrJ фотометрією по координатам та фотометрією за вирівняними (aligned) кадрами, дає практично повне співпадіння, максимальна абсолюна різниця у магнітудах не перевищує 0.005 (по серії з 312 кадрів), середне значення відхилення: 0.001, див. рисунок

Edward

Якi класнi кривулини виходять!

mpyat2

Цитата: Edward від 21 Квітня 2018, 20:33:18

Якi класнi кривулини виходять!

Дякую! Хотів сьогодні запустити довгу серію по ще одній швидкій зірці (YZ Boo), але хмарки ходять.

Схоже, сьогодні ніяких спостережень взагалі не буде. Вітрюган такий!!!! Сиджу, нікого не чіпаю, пью чай з лимоном, і тут порив вітра кидає на мене пластиковий стіл разом з чашкою з чаєм, столом мене накриває а чай на штанях...

mpyat2

Якщо комусь буде цікаво, моя доповідь (PowerPoint-презентація з коментарями -- їх видно, якщо завантажити і відкрити у локальному PowerPoint)

https://1drv.ms/p/s!AvI6mlBbwVZZgT27QpYgDjAz4Egb

Поки викладаю тут, але не буду проти, якщо буде переміщена у підсумкову тему по Рівноденню 2018, якщо буде потреба.

tlgleonid

Очень сожалею, что не читал эту тему раньше. Я думал, тут банальное художественное астрофото, к которому я равнодушен и даже не открывал тему. А тут оказывается такое...

mpyat2

Да, просто надо тему переименовать, но как -- не придумал.

А плодить другие как-то не хочется. Потому что и банальное астрофото может проскочить

Yum

Цитата: tlgleonid від 16 Травня 2018, 14:44:21

Очень сожалею, что не читал эту тему раньше. Я думал, тут банальное художественное астрофото, к которому я равнодушен и даже не открывал тему. А тут оказывается такое...

ИМХО - все начиная с поста http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=40992.msg562682#msg562682 нужно выделять в отдельную тему и переносить из "Астрофото" в "Астрософт" или в "Наблюдения"

Причем это может сделать любой модератор или админ потратив 10-15 минут.

mpyat2

Цитата: Yum від 16 Травня 2018, 15:50:40

Цитата: tlgleonid від 16 Травня 2018, 14:44:21
Очень сожалею, что не читал эту тему раньше. Я думал, тут банальное художественное астрофото, к которому я равнодушен и даже не открывал тему. А тут оказывается такое...
ИМХО - все начиная с поста http://www.astroclub.kiev.ua/forum/index.php?topic=40992.msg562682#msg562682 нужно выделять в отдельную тему и переносить из "Астрофото" в "Астрософт" или в "Наблюдения" Причем это может сделать любой модератор или админ потратив 10-15 минут.

Есть тема "Результаты наблюдений переменных звезд", но, видимо, не полне укладываюсь по тематике, потому что тут не только результаты, а также натурфилософствования.
Пока думаю над названием. Ничего хорошего в голову не приходит. Хочется понятно и без выпендрежа. Раздел, скорее всего, "Наблюдения"

bigol

Не, в наблюдения не надо. Там "глазастые" любители, пусть у них своя песочница будет.

Пусть будет твоя персональная тема в разделе астрофото, просто подкорректировать название, имхо.

mpyat2

Вчора трохи побавився з Місяцем, давно його не фоткав.
Той самий SkyWatcher 15075 + barlow TeleVue x3 + Canon EOS 600D
Обробка: PIPP + Autostakkert 3 + AstraImage 5.1.2 + GIMP 2.9

На фото попали два об'єкти з "50 интересных объектов на Луне" С. Плакси:
№8: кратер Посідоній та №9: Зміїний хребет

(також пробував Юпітер, однак його сильно "ковбасило" і нічого не вийшло)

mpyat2

Знімати чи не знімати? Висота меньше 10* (інакше я його спіймати не можу), хмари без попередження, ролик між хмарами менше 3-х хвилин...
2018-08-03 19:37 UT
Kyiv (Osokorky)
SW 15075 OTA + Televue x3 + Canon 600D

Новини:

Автор Тема: Астрофото от Макса (mpyat2) (Прочитано 30999 раз)