Друк

[Гість]

Ласкаво просимо, Гість. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся.
17 Вересня 2025, 00:37:25

1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди

Увійти

[Новини]

•    Новини
•      Астрономія
•      Астрозаходи
•    Життя клуба
•      Новини
•      Проекти
•      Заходи
•      Звіти про спостереження
•      Документи
•    Статті
•      Обладнання та телескопи
•      Спостереження
•      Астрофотографія
•      Астрософт
•      Астрономія в Україні
•      Астрономи шуткують
•      Інше
•     
•      Файловий архів

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

Наш канал

Наші сайти

Астро-сайти

Програми

[SIDEROCRATOR]

11 вересня 1816 р. народився Карл Фрідріх Цейс (Carl Friedrich Zeiss; 11 вересня 1816 — 3 грудня 1888) — всесвітньо відомий німецький інженер і виробник оптики, засновник фабрики оптичних систем «Цейс».

Цейс зробив істотний внесок у розвиток технології виготовлення лінз. Його досягнення в цій галузі використовуються й досі. Заснований ним у 1840 році у Веймарі (Німеччина) завод згодом став одним із найвідоміших і найкрупніших виробників оптики. На фабриці в Єні Цейс розробив лінзи, які лягли в основу популярної оптики Zeiss. Спочатку продукція заводу використовувалася у виробництві мікроскопів, а після винаходу фотокамери компанія «Цейс» почала виробляти і знамениті високоякісні об'єктиви. Створені Цейсом об'єктиви мали дуже велику апертуру, що давало змогу отримувати якісніші зображення.

Після смерті засновника фірми на чолі справи став професор Ернст Аббе. Статут товариства «Zeiss-Stiftung zu Jena» був затверджений в 1896 році. До початку 1890 року компанія займалася переважно виготовленням мікроскопів; з 1890 року вона стала виробляти фотографічні об'єктиви (Рудольф) і оптичні вимірювальні інструменти (К. Пульфріх), а з 1894 року — і телескопи (Паулі).

У 1861 році Цейс був удостоєний золотої медалі на промисловій виставці в Тюрингії. Таким чином, вироблювані ним товари були визнані найкращими серед наукових досягнень Німеччини.
Протягом цього періоду Цейс розробив і налагодив виробництво найкращих на той момент лінз. Теоретично, умова синуса могла реалізуватися при використанні оптично високоякісного скла, проте фактично на той момент такого скла не існувало. На щастя, доктор Ернст Аббе незабаром зустрів Отто Шота — 30-річного хіміка, фахівця зі скла. В результаті їх співпраці був вироблений новий матеріал, який зміг повністю реалізувати умову синуса. Цей новий вид скла проклав шлях до створення нового типу апохроматичних лінз. Для отримання «чистішого» скла й усунення спотворень у лінзах Цейс використовував метод водного занурення лінз. Ця технологія давала змогу отримати оптику, що створює якісне зображення і що має низьку дисторсію.

Подякували

1 :Edward

[Edward]

Теоретично, умова синуса могла реалізуватися при використанні оптично високоякісного скла, проте фактично на той момент такого скла не існувало. На щастя, доктор Ернст Аббе незабаром зустрів Отто Шота — 30-річного хіміка, фахівця зі скла. В результаті їх співпраці був вироблений новий матеріал, який зміг повністю реалізувати умову синуса. Цей новий вид скла проклав шлях до створення нового типу апохроматичних лінз. Для отримання «чистішого» скла й усунення спотворень у лінзах Цейс використовував метод водного занурення лінз. Ця технологія давала змогу отримати оптику, що створює якісне зображення і що має низьку дисторсію.

Це якийсь "мутняк" позбавлений сенсу.

[Edward]

Теоретично, умова синуса могла реалізуватися при використанні оптично високоякісного скла, проте фактично на той момент такого скла не існувало. На щастя, доктор Ернст Аббе незабаром зустрів Отто Шота — 30-річного хіміка, фахівця зі скла. В результаті їх співпраці був вироблений новий матеріал, який зміг повністю реалізувати умову синуса. Цей новий вид скла проклав шлях до створення нового типу апохроматичних лінз. Для отримання «чистішого» скла й усунення спотворень у лінзах Цейс використовував метод водного занурення лінз. Ця технологія давала змогу отримати оптику, що створює якісне зображення і що має низьку дисторсію.

Це якийсь "мутняк" позбавлений сенсу.

Добре я зрозумів про  що тут сказано.
1) "Закон синусів"(або "умова синусів"), що вивів Аббе, це частковий випадок в загальній проблемі виправлення коми в ОС. Він поширюється на невеликі поля зору (мікроскопи, об'ективи зорових труб).
2) у ті часи єдиним способом боротьби з втратами світла була склейка лінз. Але при склейці з існуючими на тей час "сортами" скла, кому, у скленому об'єктиві виправити було не можливо (не вистачало параметрів бо обидва внутрішніх радіуса повинні бути однаковими). Ця проблема потребувала розробку кронів з більшим показником заломлення, але з тією самою відносно невеликою дісперсією. Так з'явились "баритові крони"(з добавками окису барію). У звичайному розклеєному об'єктиві цієї проблеми немає, тобто це була проблема суто "склеєного об'єктива". Саме це було першою проблемою яку вирішив Шотт з подачі Аббе.
3) це скло ніяк не пов'язане з вирішенням проблеми побудови апохроматів. Проблему змогли частково вирішити лише з розробкою "курцфлінта" ("короткого флінта") у якого відносна дісперсія у синьо-фіолетовій ділянці спектра була меншою("коротшою" в кутовому вимірі) ніж у звичайного свинцевого флінта. Саме ця його якість дозволила зменшити "вторинний спектр".
4)"занурення лінз у рідину" це мова іде про використання "імерсійного об'єктива" у мікроскопі. Цейсс був не перший у цьому питанні. Перший використав цей спосіб італієць Амічі. Занурення фронтальної лінзи мікроскопа у рідину(вода, олія) дозволило збільшити арпертурний кут і підняти роздільну здатність об'єтива мікроскопа в порівнянні з "сухими" моделями. Також це підняло яскравість картинки за рахунок зменшення втрат між об'єктом, накритим покровним склом і об'єктивом, а також за рахунок збільшення самої апертури, що дозволило збільшити кількість світла збираємого об'єктивом.
Десь приблизно так...

Подякували

4 :rgb, SIDEROCRATOR, Chepurny, Саша Наумов